Теми статей
Обрати теми

РРО/ПРРО при інтернет-торгівлі

Хмелевський Ігор, податковий експерт
У цій сфері вже другий рік поспіль, тьфу-тьфу-тьфу, щоб не наврочити, ☺ більш-менш усе стабільно. Маємо на увазі не зміни до Закону про РРО (їх не було ще довше), а підходи податківців до його тлумачення. Тож нам залишається лише систематизувати відомі на сьогодні роз’яснення податкових органів — і повна картина щодо застосування РРО/ПРРО інтернет-торговцями буде перед вами.

Будь-яку торгівлю, в тому числі й через Інтернет, можна, в принципі, звести до двох простих схем:

торгівля за передоплатою (надійшли гроші відвантажили товар)

або

торгівля з відстроченим платежем, яку ще називають торгівлею з післяплатою (відвантажили товар отримали гроші).

Можуть бути, звісно, й проміжні схеми (наприклад, часткова оплата відвантаження товару остаточний розрахунок), але вони все одно є комбінацією двох основних. У розрізі цих двох основних схем і дамо відповідь на запитання, коли ж потрібен касовий апарат інтернет-торговцю, а коли ні.

Торгівля за передоплатою

Покупець на сайті інтернет-магазину обрав товар, оформив замовлення і готовий унести передоплату за нього. З цієї миті продавець має вже розуміти, знадобиться йому РРО/ПРРО при розрахунках з покупцем чи ні.

Ви запитаєте: а звідки продавець знатиме, як саме планує розрахуватися з ним покупець? Адже способів зробити це зараз чимало, причому як безпосередньо, так і дистанційно. Відповідаємо: інтернет-продавцю не треба навіть намагатись відгадати, за допомогою яких технічних чи програмних засобів покупець оплатить товар. Бо це не має жодного значення.

А що ж тоді має? На сьогодні податківці підходять до цього так (див., наприклад, лист ДПСУ від 12.05.2023 № 1186/ІПК/99-00-07-04-01-06):

продавцю для цілей застосування РРО/ПРРО не важливо, який спосіб для оплати обрав покупець, а важливо те, який спосіб запропонував сам продавець

І ми з ними в цьому згодні.

Насправді, способів оплати, які може запропонувати інтернет-торговець своєму покупцеві, не так уже й багато. Перелічимо їх і визначимось за кожним із них, чи вимагають вони застосування РРО/ПРРО.

Готівкою/карткою. У разі внесення передоплати готівкою та/або платіжною карткою через POS-термінал в інтернет-магазині (у точці видачі товару) застосування РРО/ПРРО є обов’язковим. Цей висновок очевидний, оскільки така ситуація нічим не відрізняється від стаціонарної торгівлі.

За допомогою інтернет-еквайрингу. Погодьтеся, ви не можете не знати про те, що уклали договір інтернет-еквайрингу на прийом платежів на свою користь через власний сайт. Відтак

попередню оплату, внесену за допомогою інтернет-еквайрингу, маєте проводити через касовий апарат

Такого висновку доходимо на підставі визначення розрахункової операції, наведеного у ст. 2 Закону про РРО. Про це говорять і податківці в БЗ 109.03, яка хоч і втратила чинність з 01.12.2022 з формальних підстав, але на їхній висновок це навряд чи вплинуло. Принаймні, вони повторюють його у свіжих консультаціях (листи ДПСУ від 28.04.2023 № 1073/ІПК/99-00-07-04-01-06 і від 04.05.2023 № 1136/ІПК/99-00-07-04-01-06).

Крім того, наведений висновок справедливо підтримує й Верховний Суд (див. постанову ВС від 16.04.2021 у справі № 520/7835/19, а також наш коментар до неї в «Податки & бухоблік», 2021, № 43). (ср. )

Щодо моменту пробиття чека податківці пояснюють так (БЗ 109.06):

у разі надходження коштів від покупців після робочого дня або у вихідні чи святкові дні оформлення операцій (тобто формування фіскального чека) здійснюється з урахуванням режиму роботи суб’єкта господарювання

Більше конкретики знаходимо в листах ДПСУ від 26.05.2022 № 636/ІПК/99-00-07-04-01-06 та ГУ ДПС у Чернігівській обл. від 15.02.2022 № 349/ІПК/25-01-07-05-05. Фіскали рекомендують пробивати чек на підставі виписки фінансової установи не пізніше наступного робочого дня суб’єкта господарювання, з дотриманням хронології здійснення розрахункових операцій. Для підтвердження робочих/вихідних днів потрібен наказ (розпорядження) довільної форми про режим роботи.

У разі доставки поштою або кур’єрською службою товару, оплаченого на умовах передоплати за допомогою інтернет-еквайрингу, слід укласти в поштове відправлення роздрукований фіскальний чек, а також, у передбачених законодавством випадках, гарантійні документи на товар.

За IBAN-реквізитами. Тут податківці непохитні (див. БЗ 109.04, а також листи ДПСУ від 03.05.2023 № 1090/ІПК/99-00-07-04-01-06 та від 27.01.2023 № 181/ІПК/99-00-07-04-01-06). Ну й слава Богу!

Отже, незалежно від того, який спосіб оплати обере покупець,

якщо продавець надає покупцеві для оплати за товар реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, без РРО/ПРРО можна обійтись

Таким чином, якщо ви надали реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, то не вимагатиме застосовувати РРО/ПРРО зарахування коштів на ваш поточний рахунок через:

— касу банку (лист ДПСУ від 11.04.2023 № 879/ІПК/99-00-07-04-01-06);

— програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), який належить банку або небанківській фінансовій установі (лист ДПСУ від 11.04.2023 № 882/ІПК/99-00-07-04-01-06);

інтернет-банкінг (БЗ 109.02, листи ГУ ДПС у Хмельницькій обл. від 25.04.2023 № 991/ІПК/22-01-07-05-10 та від 19.04.2023 № 971/ІПК/22-01-07-05-10);

за допомогою QR-коду, в якому закодовані повні банківські реквізити рахунку продавця у форматі ІВАN (БЗ 109.02). Додатково про такий спосіб розрахунків читайте в статті «Оплата за QR-кодом: з РРО/ПРРО чи без них?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 58.

На картку продавця. Податківці наполягають (див. листи ДПСУ від 27.01.2023 № 181/ІПК/99-00-07-04-01-06 та ГУ ДПС у Харківській обл. від 16.03.2023 № 556/ІПК/20-40-07-08-13) на тому, що

надання продавцем як способу оплати реквізитів своєї платіжної картки вимагає обов’язкового застосування РРО/ПРРО, оскільки така операція є розрахунковою

Ми категорично не підтримуємо такого підходу. Адже у визначенні розрахункової операції зі ст. 2 Закону про РРО, як можна зрозуміти з контексту, йдеться про застосування банківської платіжної картки покупця (!), а не продавця. Однак «маємо те, що маємо». Тож якщо ви не бажаєте доводити свою правоту в суді, краще прописуйте всюди свої реквізити в IBAN-форматі, щоб не давати фіскалам підстав оштрафувати вас.

Повернення товару. В такому разі інтернет-магазин має повернути сплачену суму покупцеві. Згадайте: повернення грошових коштів за товар — теж розрахункова операція, як і їх отримання при продажу товару (ст. 2 Закону про РРО). Отже, також вимагає застосування РРО. І видачі особі, яка повертає товар, розрахункового документа встановленої форми на повну суму проведеної операції. Йдеться про фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) форми № ФКЧ-2. Його при інтернет-торгівлі, втім, як і при звичайній, можна надавати покупцеві, зокрема, в електронній формі.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми. За фактом видачі коштів складаються акти, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару, перевищує 100 грн (БЗ 109.20).

І не забудьте врахувати сумнозвісну забаганку фіскалів:

якщо оплата за товар здійснювалась карткою, то повернення коштів здійснюється без видачі готівки

Тобто на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку (БЗ 109.02).

Торгівля з післяплатою

Передача товару перевізникові. На цьому етапі розрахункової операції в розумінні Закону про РРО не відбувається. Тож говорити про застосування РРО/ПРРО тут жодних підстав немає (див. БЗ 109.02, а також листи ДПСУ від 08.02.2023 № 258/ІПК/99-00-07-04-01-06 та від 03.05.2023 № 1090/ІПК/99-00-07-04-01-06).

Продавець має укласти в поштове відправлення лише документи на товар (товарний чек, накладну, а в передбачених законодавством випадках також гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює)

Розрахунок покупця з перевізником. Якщо такий розрахунок здійснюється готівкою чи платіжною карткою, то тут без РРО/ПРРО вже не обійтись. Однак застосовувати його має перевізник, а не продавець.

Зверніть увагу! Перевізник повинен видати фіскальний чек не на товар, а на суму післяплати, що її належить перерахувати продавцеві (з можливими комісіями за таке перерахування), а також на послуги доставки товару. Тобто такий чек від перевізника не міститиме інформації, який саме товар продано/доставлено. Документом, що свідчитиме про походження того чи іншого товару, буде видаткова накладна, вкладена продавцем у посилку.

Дії продавця на кожному з цих етапів не матимуть ознак розрахункової операції. Тож

у разі продажу товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур’єрської доставки застосування РРО продавцем не є обов’язковим

Разом з тим останні консультації податківців (див. листи ДПСУ від 03.04.2023 № 800/ІПК/99-00-07-04-01-06 та від 03.05.2023 № 1090/ІПК/99-00-07-04-01-06) викликають певну тривогу. В них сказано: якщо посередник здійснює лише доставку (логістичний супровід) товарів у межах договору на надання послуг продавцю, то продавець має вкласти у відправлення розрахунковий документ встановленої форми і змісту. Не інакше як фіскали знов прагнуть повернутися до свого старого підходу, коли вони вимагали РРОшити товар при відвантаженні, хоч жодних грошей за нього не надходило…

Перерахування коштів продавцеві. Про цей етап у БЗ 109.02 сказано так: в подальшому розрахунки за товар здійснюються між перевізником та продавцем згідно з договором між ними.

Якщо перевізник перераховує кошти продавцеві на поточний рахунок, РРО та/або ПРРО не застосовується, в іншому випадку продавець зобов’язаний видати фіскальний чек на товар покупцю

Щодо першої частини — жодних заперечень. А що це за «інший випадок»? Пояснення знаходимо в листі Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 (докладно про нього читайте в «Податки & бухоблік», 2022, № 3). Комітет вважає: якщо кошти надходять поштовим переказом, який продавцю виплачується готівкою, продавець зобов’язаний видати покупцеві фіскальний чек на товар шляхом надіслання на електронну пошту, мобільний телефон тощо.

Що з цього приводу думають податківці? У листі ДПСУ від 03.04.2023 № 800/ІПК/99-00-07-04-01-06 вони взагалі заперечують можливість видачі готівки як оплати за товар суб’єкту господарювання фінансовими компаніями, бо це, мовляв, не передбачено нормативно-правовими актами НБУ…

Одним словом, рекомендуємо продавцеві, аби не змагатися з фіскалами в суді, отримувати післяплату виключно за безготівковим розрахунком. З цим усе зрозуміло — РРО/ПРРО такий спосіб точно не вимагає!

Повернення товару. Покупець, який замовив товар на умовах післяплати, має право після огляду товару відмовитись від його отримання без сплати вартості такого товару. У цьому разі перевізник зобов’язаний повернути товар продавцеві. Чи треба РРОшити таку операцію?

Відповідь податківців: якщо через РРО/ПРРО не проводилась операція із продажу (а вище ми з’ясували, що продавець, який торгує на умовах післяплати, РРО/ПРРО не застосовує), то й

у разі повернення неоплаченого товару застосовувати РРО/ПРРО не потрібно

Цей висновок зустрічаємо, зокрема, в листах ДПСУ від 17.05.2022 № 549/ІПК/99-00-07-05-01-06 і від 26.04.2022 № 417/ІПК/99-00-07-05-01-06.

Разом з тим трапляються й досі випадки, коли продавець РРОшить товар, що продається з післяплатою, в момент його відвантаження. Тоді податківці рекомендують (див. лист ДПСУ від 03.03.2023 № 472/ІПК/99-00-07-04-01-06) з метою уникнення безпідставного завищення обсягу продаж проводити повернення такого товару через РРО з оформленням розрахункового документа (фіскального касового чека видачі коштів) за формою № ФКЧ-2, зокрема, в електронному вигляді.

Однак це ще не все. Покупець в обумовлений законодавством строк має право відмовитися і від оплаченого ним товару. В такому разі продавець може повернути кошти покупцеві:

1) самостійно готівкою (хоча фіскали заперечують таку можливість) із застосуванням РРО або в безготівковій формі, перерахувавши їх за реквізитами, наданими покупцем. Як пояснюють податківці (БЗ 109.02), якщо оплата за товар здійснювалась у безготівковій формі через установу банку (а саме у такій формі післяплата і надійшла продавцеві), то

повернення коштів за неотриманий товар також здійснюється через установу банку, причому в такому випадку РРО/ПРРО не застосовується

2) через перевізника, точніше, фінансового посередника. Такий спосіб розглядається у листі ДПСУ від 11.02.2022 № 336/ІПК/99-00-07-05-02-06, де податківці зазначають, що обов’язок щодо застосування РРО виникає виключно у такого фінпосередника.

Висновки

  • Якщо передоплату за товар покупець уніс готівкою або платіжною карткою (через POS-термінал чи за допомогою інтернет-еквайрингу), застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.
  • Якщо продавець надає покупцеві для оплати за товар реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, без РРО/ПРРО можна обійтись незалежно від того, який спосіб оплати обере покупець.
  • При відвантаженні перевізникові товару, проданого на умовах післяплати, продавець вкладає в поштове відправлення лише документи на товар (товарний чек, накладну тощо). Чек РРО/ПРРО йому пробивати не треба. Хоча останні консультації фіскалів викликають певну тривогу.
  • У момент отримання суми післяплати (готівкою або з платіжної картки) перевізник повинен видати покупцеві фіскальний чек, але не на товар, а на суму післяплати (з можливими комісіями), а також на послуги доставки товару.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі