Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Це прямо зазначено в ч. 2 ст. 1021 КЗпП.
Під фактично виконаною роботою вважають роботу, виконання якої зафіксовано в табелі обліку використання робочого часу (при почасовій формі оплати праці) або відображено у відрядному наряді (якщо встановлена відрядна форма оплати праці). Cаме так тлумачать цю норму суди (див., наприклад, постанову Донецького апеляційного суду від 12.01.2022 у справі № 263/5434/17).
Поряд із цим працівник-сумісник має такі ж права на встановлення премій, доплат, надбавок та інших виплат, гарантованих законодавством і визначених колдоговором, як і основний працівник.
Розглянемо можливі складові зарплати сумісника.
Основна зарплата
Якщо сумісник має відрядну оплату праці, то сума його основної зарплати залежатиме від рівня виконання та перевиконання норм виробітку та виробничих змінних завдань. Зверніть увагу, що у разі прийняття сумісника на неповний робочий час розмір відрядної розцінки не змінюють, не зменшують також і нормоване завдання. Проте у зв’язку з тим, що тривалість роботи зменшується, працівник виконає менший обсяг робіт і, отже, менше заробить.
Разом з тим більшість працівників, що працюють за сумісництвом, все ж таки мають почасову оплати праці, підвидами якої є погодинна та місячна оплата праці. Тож на ній зупинимося більш детально.
Основну зарплату працівника з погодинною оплатою праці знаходимо, помноживши годинну тарифну ставку працівника на кількість фактично відпрацьованих ним годин
Якщо суміснику встановлено оклад чи місячну тарифну ставку, то тут важлива зайнятість працівника.
Сумісник прийнятий на повну зайнятість? Тоді його оплата праці нічим не відрізнятиметься від оплати праці основних працівників. Тож, відпрацювавши місяць повністю, працівник отримує основну зарплату у розмірі, що дорівнює окладу. Якщо в окремі дні працівник не працював з будь-яких причин, то основну зарплату визначаємо за фактично відпрацьовані дні.
Наступна ситуація. Сумісника прийнято на неповний робочий час, і він обіймає частину штатної одиниці (0,25, 0,5, 0,75 тощо). В такому випадку з урахуванням роз’яснень, наведених у листах Мінекономіки від 18.02.2020 № 3511-06/10282-07, Держпраці від 27.05.2019 № 4340/4/4.1-ДП-19 та Мінсоцполітики від 15.04.2019 № 553/0/206-19, слід діяти так. Якщо працівник:
варіант 1 — повністю відпрацював усі дні за графіком роботи (змінності) в місяці, то суму його основної зарплати (Зм) знаходять за формулою:
Зм = О х Ш,
де О — оклад (місячна тарифна ставка);
Ш — частина штатної одиниці, яку обіймає працівник;
варіант 2 — відпрацював не всі дні за графіком роботи через хворобу, відпустку тощо, то основну зарплату за місяць розраховуємо пропорційно фактично відпрацьованим дням. Формула для розрахунку виглядатиме так:
Зм = О х Ш : Др х Дф,
де Др — кількість робочих днів за графіком роботи працівника в конкретному місяці;
Дф — кількість днів, фактично відпрацьованих працівником у цьому місяці.
Приклад 1. Працівника прийнято за сумісництвом з режимом неповного робочого дня (4 години на день при 8-годинному робочому дні, 5 днів на тиждень, 20-годинний робочий тиждень). Згідно зі штатним розписом його оклад дорівнює 10000,00 грн. У жовтні 2023 року працівник відпрацював усі дні згідно з графіком виходу на роботу.
Працівник обіймає 0,5 штатної одиниці (20 год (норма годин на тиждень, розрахована з урахуванням режиму роботи працівника) : 40 год (нормальна тривалість робочого часу) = 0,5).
Основна зарплата працівника складе:
0,5 х 10000,00 грн = 5000,00 грн.
Приклад 2. Використовуючи умови прикладу 1, припустимо, що працівник з 2 по 10 жовтня хворів. З 22 робочих днів у жовтні фактично відпрацьовано 15.
Основна зарплата працівника за жовтень складе:
0,5 х 10000,00 грн : 22 роб. дн. х 15 роб. дн. = 3409,09 грн.
Водночас звернемо вашу увагу на те, що на місцях при проведенні інспекційного відвідування деякі інспектори праці наполягають, що розрахунок основної зарплати працівникам-окладникам з неповним робочим часом слід здійснювати пропорційно відпрацьованим годинам. Щоб уникнути можливих непорозумінь, рекомендуємо дослухатися до рекомендацій Держпраці, наданих у листі від 03.02.2020 № 765/3.1/3.1-20, та визначити процедуру оплати праці при неповному робочому часі в колективному договорі (іншому документі, яким установлено умови оплати праці).
Ще один важливий нюанс.
Якщо сумісник виконує роботу понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості робочого дня, то така робота не є надурочною
Тож оплачується вона в одинарному розмірі відповідно до умов трудового договору (див. абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 № 13).
Додаткова зарплата
Загальне. Як зазначалося вище, сумісники мають право на доплати, набавки, премії на рівні з основними працівниками підприємства. Разом з тим, доволі часто в бухгалтерських колах виникають запитання щодо визначення суми таких доплат/надбавок/премій, якщо їх розмір визначено у відсотках від окладу.
Наприклад, в наказі зазначено, що працівнику слід установити доплату в розмірі 30 % від окладу. За такого формулювання незалежно від зайнятості працівника, він має право на доплату саме в розмірі 30 % від окладу. Якщо ви бажаєте при визначенні суми виплати врахувати зайнятість працівника, обов’язково зафіксуйте це у відповідному наказі. Так ви уникнете можливих непорозумінь як із працівником, так і з інспекторами праці, якщо вони завітають на перевірку.
Трудова доплата. Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Ця вимога закріплена у ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.
Якщо нарахована зарплата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за мінімалку, то роботодавець проводить доплату до рівня мінзарплати
Така доплата обчислюється та виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати за відповідний місяць.
На що тут слід звернути увагу.
1. Порівняльні розрахунки з МЗП проводимо окремо за кожним трудовим договором. Рівень зарплати за основним місцем роботи ніяк не впливає на обов’язок виконати наведену вище вимогу за сумісництвом.
2. Якщо сумісника прийнято на умовах неповного робочого часу, або він не виконав місячну (годинну) норму праці, то мінзарплату для визначення необхідності проведення доплати визначаємо пропорційно до виконаної норми праці.
Приклад 3. Відповідно до штатного розпису оклад працівника-сумісника складає 6500 грн. Доплат, премій, надбавок немає. Працівника прийнято на умовах неповного робочого часу — 4 години на день за 8-годинного робочого дня (займає 0,5 штатної одиниці). Працівник відпрацював жовтень повністю.
Фактична зарплата працівника за жовтень дорівнює:
6500 грн х 0,5 = 3250 грн.
Показник мінзарплати з урахуванням зайнятості працівника складе:
6700 грн х 0,5 = 3350 грн.
Показник мінзарплати з урахуванням зайнятості (3350 грн) вищий за фактичну зарплату (3250 грн). Визначаємо трудову доплату:
3350 грн - 3250 грн = 100 грн.
Загальна сума зарплати працівника за жовтень:
3250 грн + 100 грн = 3350 грн.
Більш детально про розрахунок трудової доплати читайте в статті «Трудова доплата: згадати все» // «Податки & бухоблік», 2023, № 4.
Індексація. Заробітну плату індексують як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Це передбачено ст. 10 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 № 1282-XII (далі — Закон про індексацію) і п. 7 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (далі — Порядок № 1078). При цьому спочатку проводять індексацію доходів за основним місцем роботи, потім індексують зарплату за сумісництвом.
Разом з тим, на нашу думку, роботодавець не повинен нараховувати та виплачувати працівникам індексацію протягом 2023 року. Проведення такої виплати не передбачено законодавством. Зупинено дію Закону про індексацію, «заморозився» й Порядок № 1078, який затверджено з метою реалізації зазначеного Закону. Відсутній механізм обчислення збережених сум індексації у разі її виплати протягом 2023 року. Про це ми розповідали в статті «Індексація-2022: чи зберігати в 2023 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 44.
А ось
у 2024 році дія Закону про індексацію повинна відновитися
Тому нагадаємо, що на роботі за сумісництвом індексацію доходів проводять в межах суми, що не перевищує прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб (далі — ПМПО), з урахуванням проіндексованої зарплати за основним місцем роботи.
Сумісникам зарплату індексують за умови надання довідки з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, і проіндексованого доходу.
Базовий місяць визначають за кожною посадою (а отже, і за кожним місцем роботи) окремо. Окремо визначають і суму індексації за кожною посадою (за кожним місцем роботи) виходячи з ПМПО, але виплачують пропорційно зайнятості (відпрацьованому часу) працівника.
Висновки
- Роботодавець не має права знижувати працівникам оклади, тарифні ставки, відрядні розцінки залежно статусу працівника — основний чи сумісник.
- Роботодавець зобов’язаний контролювати за сумісниками виконання вимоги про виплату зарплати не нижче за мінімалку. При цьому слід ураховувати зайнятість працівника.
- У 2024 році повинна відновитися дія Закону про індексацію. Нагадаємо, що за сумісництвом зарплату індексують за умови надання довідки з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, і проіндексованого доходу.
