Обов’язкова реєстрація юросіб у Електронному суді: вже кудись біжимо?

Що сталося?

Певним суб’єктам треба буде зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (скорочено — ЄСІТС). Новина ніби прохідна. Але серед оцих суб’єктів в нас не тільки усілякі адвокати, нотаріуси.., але і усі юридичні особи. Незалежно від форми власності та організаційно-правової форми. Будь у вас ТОВ, акціонерне товариство або ж державне чи комунальне підприємство, благодійний фонд або громадська організація у формі юрособи — доведеться реєструватися усім юрособам.

Одразу зауважимо:

Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ, який запровадив зміни, потихеньку набирає чинності. Перша дата «Х» — 18 жовтня цього року, а друга — 21 лютого 2024 року.

З 18.10.2023 зміни запрацюють у господарському процесі (тобто це коли юрособа судиться у господарському суді, наприклад, з контрагентами-госпсуб’єктами) для юросіб приватної форми власності, а також у господарському, цивільному та адміністративному процесах — для юросіб державної та комунальної форми власності.

З 21.02.2024 — у цивільному та адміністративному процесах — для юросіб приватної форми власності. Цивільний процес — це коли судимося у загальному суді, наприклад, зі своїми працівниками, фізособами-клієнтами та іншими. Адмінпроцес — коли судимося у адмінсуді з податківцями, Держпраці, іншими контролюючими органами, загалом, суб’єктами владних повноважень.

Однак перш ніж кудись бігти і щось реєструвати, пропонуємо розібратися, про що взагалі йдеться.

У чому суть змін?

Юрособи, як і інші специфічні суб’єкти, для контактів із судом мають обов’язково зареєструватися у ЄСІТС (вхід у систему за посиланням). Саме до електронного кабінету у ЄСІТС будуть надсилатися усі процесуальні документи. Також саме через нього, зокрема, юрособа зможе надсилати свої позови, клопотання, заяви та інше.

Тим не менш підприємства у разі реєстрації у ЄСІТС не позбавляються права:

а) отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Тобто якщо дуже треба отримати рішення суду на папері, то це можна буде зробити (ч. 7 ст. 6 ГПКУ, ч. 7 ст. 14 ЦПКУ та ч. 7 ст. 18 КАСУ у редакції від 18.10.2023);

б) подати документи до суду у паперовому вигляді (ч. 8 ст. 6 ГПКУ, ч. 8 ст. 14 ЦПКУ та ч. 8 ст. 18 КАСУ у редакції від 18.10.2023). Хоча на практиці, підозрюю, можуть бути всілякі казуси щодо цього… і можуть з’являтися різноманітні протиправні ухвали… Однак треба вирішувати проблеми, як то кажуть, поступово. Переживати завчасно, думаємо, не варто.

А що як юрособа не зареєструється?

Якщо юрособа не зареєструється, то штрафів немає. Суд надсилатиме виклики, повідомлення та інше поштою, зазначаючи там про необхідність зареєструватися у ЄСІТС.

Звучить не так страшно. Але, по-перше, тут знову ж таки не виключаємо проблем з отриманням кореспонденції від суду. А по-друге, для юрособи можуть бути певні негативні наслідки у процесі. Виділимо, на наш погляд, найголовніші:

1) позови, апеляційні та касаційні скарги незареєстрованих у ЄСІТС юросіб залишатимуться судом без руху (ч. 1 ст. 174, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 292 ГПКУ, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 393 ЦПКУ та ч. 1 ст. 169, ч. 2 ст. 298, ч. 2 ст. 332 КАСУ у редакції від 18.10.2023). Позов можна буде подати повторно, після реєстрації у системі. Це треба буде зробити у строки, встановлені у відповідній ухвалі. Але це витрата, почасти, дорогоцінного часу;

2) юрособа, без реєстрації у ЄСІТС, ризикує не отримати копію позову та доданих до неї документів (ч. 7 ст. 42 ГПКУ, ч. 7 ст. 43 у редакції від 18.10.2023). Нагадаю: у господарському та цивільному процесах під час подання позову позивач має надіслати його копію разом із долученими документами усім учасникам справи (відповідачам, третім особам і т. д.). Так от, якщо юрособа (яка зобов’язана зареєструватися) не має електронного кабінету у ЄСІТС, то позивач звільняється від обов’язку надсилання/надання копії позову та долучених до нього документів для незареєстрованої сторони. Звісно, без таких документів достатньо складно буде вибудовувати захист для юрособи;

3) якщо незареєстрована юрособа подаватиме відзив на позов, то суд має право його проігнорувати (ч. 10 ст. 165 ГПКУ, ч. 9 ст. 178 ЦПКУ та ч. 7 ст. 162 КАСУ у редакції від 18.10.2023). Рішення прийматиметься на підставі наявних у суду документів;

4) заяви юрособи, яка не зареєстрована у ЄСІТС, про забезпечення доказів та забезпечення позову повертатимуться судом (ч. 4 ст. 111, ч. 7 ст. 140 ГПКУ, ч. 4 ст. 117, ч. 10 ст. 153 ЦПКУ та ч. 3 ст. 116, ч. 7 ст. 154 КАСУ у редакції від 18.10.2023). Щоправда, у цьому випадку ви зможете подати заяву повторно. Спочатку зареєструєтеся, а потім — подасте. Проте втратите час. Тут нагадаю, що заява про забезпечення позову, наприклад, дуже важлива. Бо саме за допомогою цієї заяви можна зупинити виконання рішення держоргану;

5) незареєстрованим у ЄСІТС юрособам будуть відмовляти у виданні судових наказів у господарському процесі (наказне провадження) (п. 2¹ ч. 1 ст. 152 ГПКУ у редакції від 18.10.2023). Проте заяву про видання судового наказу можна буде надати повторно після реєстрації. Тобто спочатку реєструємося у ЄСІТС, а потім — подаємо заяву про видачу судового наказу.

При цьому за спину адвоката не сховаєшся. Наслідки застосовуватимуться навіть тоді, коли, наприклад, адвокат, який представляє юрособу, зареєстрований у ЄСІТС, а сама юрособа — ні.

У певних випадках негативні наслідки через відсутність реєстрації юрособи можуть і не настати. Для цього під час подання більшості процесуальних документів до суду потрібно буде надати обґрунтовані пояснення щодо того, чому так сталося (ч. 6 ст. 6 ГПКУ у редакції від 18.10.2023, ч. 6 ст. 14 ЦПКУ та ч. 6 ст. 18 КАСУ у редакції від 21.02.2024). Зокрема, такі пояснення можна надавати під час подання позову, заяви про видачу судового наказу або під час подання відзиву на позов.

Що робити? Обов’язково зареєструватися до 18 жовтня?

З усього того, що ми написали вище, для юросіб приватної форми власності робимо такі висновки:

1) якщо юрособа зараз судиться зі своїми контрагентами, засновниками/учасниками/акціонерами та ін. (тобто у господарському суді) — зареєструйтеся зараз. Бажано встигнути до 18 жовтня 2023 року. Так, за нереєстрацію ніяких штрафів немає. Але за відсутності реєстрації у ЄСІТС доведеться витрачати зайвий час у процесі. А частіше за все час — це гроші;

2) якщо юрособа судиться з податківцями, Держпраці або іншими суб’єктами владних повноважень (тобто у адміністративному суді) — бажано зареєструватися, але часу у вас більше, до 21 лютого 2024 року;

3) якщо юрособа судиться, наприклад, зі своїми працівниками або клієнтами-фізособами (тобто у загальному суді у цивільному процесі) — бажано зареєструватися, але часу так само більше, до 21 лютого 2024 року;

4) якщо юрособа ні з ким не судиться і не планує, то краще все одно зареєструватися. Конкретних граничних строків ніби тут і немає… Але варто не затягувати. Це задля безпеки та впевненості у тому, що ваша юрособа у будь-якому випадку отримає, наприклад, копію позову від контрагента з доданими до неї документами. Пам’ятаймо: чим більше знаємо про аргументацію та претензії супротивника — тим краще буде вибудований наш захист!