Найкращий варіант для надання працівнику неоподатковуваної допомоги на відновлення житла, пошкодженого внаслідок збройної агресії рф, пропонує п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ.
Так, з його норм випливає, що не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, надана відповідно до п.п. 165.1.54 ПКУ на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні, побутові та на інші потреби згідно з Переліком № 653*. Цей Перелік дозволяє, серед іншого, надавати неоподатковувану допомогу на закупівлю товарів (послуг), необхідних для відбудови пошкоджених або відновлення знищених житлових, господарських будівель і споруд шляхом виконання робіт з реконструкції, реставрації, капітального чи поточного ремонту.
* Перелік потреб, сума благодійної допомоги для задоволення яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, затверджений постановою КМУ від 26.11.2014 № 653.
Отже, тут діють в тандемі дві норми ПКУ — п.п. «б» п.п. 170.7.8 та п.п. 165.1.54. З’ясуємо, що ж за умови висувають їх положення для звільнення від оподаткування благодійної допомоги на відновлення зруйнованого житла.
Чи може бути підприємство благодійником?
Для того, щоб благодійна допомога на відновлення житла не оподатковувалась, її мають надавати благодійники, у тому числі благодійники — фізичні особи, у порядку, визначеному Законом № 5073* (див. п.п. 165.1.54 ПКУ).
* Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 № 5073-VI.
Хто ж такий благодійник з точки зору цього Закону? Це дієздатна фізична особа чи юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один або кілька видів благодійної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5073). При цьому до видів благодійної діяльності, зокрема, належить безоплатна передача у власність одержувачів благодійної допомоги (бенефіціарів) коштів та іншого майна (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 5073).
Отже, на нашу думку,
підприємство, яке не є благодійною організацією, може надавати неоподатковувану благодійну допомогу на відновлення пошкодженого житла
Підтвердження такому висновку знаходимо й у ч. 1 ст. 4 Закону № 5073. Відповідно до цієї норми суб’єктами благодійної діяльності є не тільки безпосередньо благодійні організації, а й інші благодійники.
Але якщо роботодавець є неприбутковою установою/організацією, йому треба бути обережним. Про обмеження, передбачені для неприбутківців, див. у статті «Матеріальна допомога у неприбутківця» // «Податки & бухоблік», 2023, № 13.
Далі розберемося з тими, хто може бути отримувачем допомоги на відновлення житла.
Кому можна надавати?
Особи, яким дозволено надавати неоподатковувану допомогу на відновлення майна за п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ, визначені у п.п. 165.1.54 ПКУ. Це, зокрема:
— учасники бойових дій та члени їх сімей (абзац другий п.п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ);
— працівники підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та в період здійснення бойових дій, а також члени їхніх сімей (абзац третій п.п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ);
— фізичні особи, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, у яких проводяться (проводилися) бойові дії та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах (абзац четвертий п.п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ).
Приділимо окрему увагу останній категорії можливих отримувачів допомоги.
На сьогодні при наданні неоподатковуваної благодійної допомоги отримувачам, зазначеним в абзаці четвертому п.п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ, населені пункти, у яких проводяться (проводилися) бойові дії, визначають за Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 (далі — Перелік № 309).
Зауважте: до них належать як території активних бойових дій, так і території можливих бойових дій (див. пп. 1 та 2 розд. І Переліку № 309).
А якщо житло було зруйноване під час обстрілу населеного пункту, якого немає у розд. І Переліку № 309? Тоді виходить, що допомога, яка буде надаватися на його відновлення, не підпадає під критерії неоподаткування за п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ. Звичайно, якщо отримувач такої допомоги не належить до іншої пільгової категорії (див. вище).
Як бачите, зазначена неоподатковувана допомога може надаватися як працівникам, так і особам, з якими підприємство не пов’язують трудові відносини. Головне — це приналежність отримувача допомоги до кола осіб, визначених п.п. 165.1.54 ПКУ.
Обмеження за сумою та періодом дії пільги
Допомогу на відновлення пошкодженого житла не оподатковуємо у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати (МЗП), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
Таким чином,
у 2023 році розмір благодійної допомоги, що не оподатковується згідно з п.п. «б» п.п. 170.7.8 ПКУ, становить 3350000 грн (6700 х 500)
За дотримання вищезгаданих умов допомога на відновлення житла не включається до оподатковуваного доходу її одержувача до 31 грудня (включно) року, що настає за роком, у якому:
— припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні та/або
— завершено здійснення заходів щодо забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф.
Якщо оподатковуємо
Неоподатковувана сума допомоги у 500 МЗП чималенька, проте й ремонтні роботи, пов’язані з відбудовою зруйнованого житла, потребують значних витрат. А до яких податкових наслідків призведе надання постраждалому допомоги у сумі, що перевищить вказаний граничний розмір?
У такому випадку
сума перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %
ВЗ нараховуємо відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
До того ж у разі отримання допомоги в сумі, що перевищує неоподатковуваний розмір, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням суми благодійної допомоги.
Увага! Утримує ПДФО та ВЗ з такого оподатковуваного доходу та перераховує їх до бюджету підприємство, яке надає благодійну допомогу. Адже саме воно є податковим агентом.
Незалежно від того, включається до оподатковуваного доходу сума допомоги на відновлення пошкодженого майна чи ні, всю її суму потрібно відобразити в 4ДФ. Зауважте, що з 05.05.2023 для цього випадку з’явилася окрема ознака доходу — «205».
Щодо ЄСВ
Його не нараховуємо. Матеріальна допомога разового характеру, яка надається окремим працівникам, не належить до фонду оплати праці (п. 3.31 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5).
Тому
благодійна допомога, що надається працівникам на відновлення житла, не є базою нарахування ЄСВ
Підтвердження цьому знаходимо у п. 14 розд. I Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.
Висновки
- Надати працівнику неоподатковувану благодійну допомогу на відновлення майна, пошкодженого в результаті збройної агресії рф, підприємству дозволяють п.п. «б» п.п. 170.7.8 та п.п. 165.1.54 ПКУ.
- У 2023 році розмір неоподатковуваної допомоги на відновлення зруйнованого житла становить 3350000 грн.
- У разі надання допомоги на відновлення житла у сумі, що перевищує її неоподатковуваний розмір, утримуємо ПДФО та ВЗ з суми перевищення. У цьому випадку отримувач допомоги зобов’язаний подати річну податкову декларацію.
- Усю суму допомоги, що надається на відновлення пошкодженого житла, підприємство-благодійник відображає в 4ДФ з ознакою доходу «205».
- ЄСВ на суму благодійної допомоги не нараховуємо.
