Допомога у зв’язку з воєнним станом: документальне оформлення

Воєнні пільги

Нагадаємо, що допомога, яка надається під час воєнного стану (зокрема, безоплатні передачі товарів / надання послуг) певним одержувачам — армії, правоохоронним органам та іншим силовим структурам, а також закладам охорони здоров’я державної/комунальної форми власності:

— у цілях ПДВ-обліку не вважається постачанням і неоподатковуваним (негосподарським) використанням. Тому ні мінбазні, ні компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) у такому разі не нараховуються — тобто ПДВ-наслідки їй не загрожують (п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— у податковоприбутковому обліку не вважається реалізацією (п.п. 69.5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Тому жодні податкові різниці, зокрема благодійна різниця за п.п. 140.5.9 ПКУ, у такому разі не виникають (п.п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Таким чином, від оподаткування звільняється допомога, що надається під час ВС, по-перше, визначеним одержувачам (переліченим у цих пунктах ПКУ). А по-друге, що надається з визначеною метою — для забезпечення потреб оборони країни. Дослівно в п. 32¹ при цьому говориться про допомогу «для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави». А в п.п. 69.6 — про допомогу «для потреб забезпечення оборони країни та надання гуманітарної допомоги у зв’язку з воєнною агресією». Це слід врахувати при здійсненні операцій і їх документальному оформленні.

Підтвердні документи

Операції з надання допомоги у зв’язку з воєнним станом, як і будь-які інші здійснювані господарські операції, мають бути підкріплені документально (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV, далі — Закон про бухоблік). На це звертають увагу й податківці, зазначаючи, що:

— на безоплатні передачі (які за п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не є постачанням) і особи, які здійснюють такі безоплатні передачі, і особи, які отримують такі товари, повинні мати підтвердні первинні документи, складені відповідно до Закону про бухоблік (БЗ 101.15, лист ДПСУ від 10.08.2022 № 1252/ІПК/99-00-21-02-02-06);

— у податковоприбутковому обліку для підтвердження витрат платникові податків потрібні відповідні первинні документи (БЗ 102.02, лист ДПСУ від 09.09.2022 № 1439/ІПК/99-00-21-03-02-06). Щоправда, які документи для цього слід оформити, податківці не конкретизують.

При цьому слід врахувати, що в цьому випадку належним чином оформлена первинка набуває особливого значення. Оскільки вона слугуватиме не лише підставою для відображення операцій у бухгалтерському обліку, але і ще повинна допомогти скористатися воєнними звільненнями та захиститися від податкових наслідків з податку на прибуток і з ПДВ. Зокрема, підтверджувати, що допомога, яка надається, відповідає умовам п. 32¹, п.п. 69.6 і надається одержувачам, зазначеним у цих пунктах. Тому односторонніми (внутрішніми) документами тут не обійтися, а

З урахуванням цього операції будуть належним чином підкріплені документально, якщо будуть оформлені такі документи:

— договір про надання допомоги у зв’язку з воєнним станом або лист-звернення (лист-прохання) від відповідного одержувача про надання допомоги;

— наказ керівника підприємства про надання безоплатної допомоги;

— двосторонній акт приймання-передачі товарів, робіт, послуг (що підтверджує, з одного боку, їх безоплатну передачу платником податків, а з іншого — безоплатне отримання відповідним одержувачем).

Саме ці документи стануть підставою для відображення операцій у бухобліку і допоможуть обґрунтувати надання допомоги (звільненої за п. 32¹, п.п. 69.6 від податкових наслідків) відповідним одержувачам у період ВС.

Інакше без належно оформленої первинки можуть виникати проблеми, про які йшлося в статтях «Безоплатні послуги для ЗСУ і не тільки: чи можна без первинки уникнути ПДВ?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 30 і «Передали ТМЦ для потреб ЗСУ, але без документів: що в обліку?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 8.

Переліку «воєнної» допомоги не передбачено. При цьому слід врахувати, що жодного переліку товарів/послуг для надання допомоги під час воєнного стану не існує (ні п. 32¹, ні п.п. 69.6 не передбачено). А тому під воєнні звільнення підпадає, суворо кажучи, безоплатна допомога будь-якими товарами/послугами, що надається для потреб забезпечення оборони країни (п. 8 розд. III Інформаційного листа ДПСУ № 4/2023).

А з 01.08.2023 (після набрання чинності Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX) з п.п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ прив’язку до переліку і зовсім прибрали.

Та все ж, хоча надання допомоги жодним переліком не обмежене, проте для воєнних пільг важливо, передусім, щоб допомога надавалася з визначеною метою — для забезпечення потреб оборони країни, захисту безпеки населення та інтересів держави (тобто мала воєнно-оборонну спрямованість або була пов’язана із захистом безпеки населення). При цьому навряд чи сторона, яка передає, зобов’язана точно знати, як використовуватиметься передане майно. Узяти, наприклад, передачу кондиціонера органам ДСНС. На наш погляд, головним тут буде той факт, що діяльність цього органу спрямована на захист безпеки населення, а де цей кондиціонер використовуватиметься (в адмінбудівлі чи, скажімо, у будівлі пожежної частини), не так важливо. Тому така передача повинна підпадати під дію п. 32¹ підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Втім, зазвичай спочатку в листі-проханні одержувача, який просить допомогу, обґрунтовується, навіщо (для яких цілей) вона потрібна. Тоді такі цілі бажано продублювати і в акті приймання-передачі, додавши в дусі п. 32¹, п.п. 69.6, що допомога надається «для потреб забезпечення оборони країни, захисту безпеки населення та інтересів держави». Тоді запитань щодо застосування воєнних пільг до неї не виникне.