Одразу скажемо, що нараховувати компенсуючі податкові зобов’язання (ПЗ) за закупленими для ремонту ТМЦ, а також самими послугами ремонту, не потрібно.
Тепер аргументуємо чому.
Експлатникам спецЄП після повернення зі спецЄП потрібно нарахувати компенсуючі ПЗ за придбаними з ПДВ до переходу на спецЄП товарами/необоротними активами, які використані (поставлені/реалізовані) на спецЄП. Як передбачає п.п. 91.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, для нарахування компенсуючих ПЗ повинні виконуватися три умови:
1) товари/необоротні активи мають бути придбані (виготовлені/ввезені на митну територію України) з ПДВ;
2) таке придбання/виготовлення/ввезення мало відбутися до початку застосування спецЄП;
3) такі товари/необоротні активи мають бути використані (поставлені, реалізовані) у періоді перебування на спецЄП.
Для нашої ситуації ключове значення має те, що розуміти під словами «використані (поставлені, реалізовані)» на спецЄП. Судячи з того, що слово «використані» йде в прив’язці ці словами «поставлені, реалізовані», то під використаними тут маються на увазі ті товари/необоротні активи, які вибули під час спецЄП і таке вибуття пов’язане з операцією постачання. Тобто, це:
— товари/ТМЦ/послуги*, які включені до собівартості готової продукції/послуг, яка (які) реалізовано (або щодо яких відбулися інші види постачання, наприклад, безоплатна передача) на спецЄП;
* Незважаючи на те, що в самому п.п. 91.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ про використані на спецЄП послуги не згадано, податківці говорять про те, що компенсуючі ПЗ мають нараховуватися і за послугами (див. статтю «Послуги використано на спецЄП: чи нараховувати компенсуючі ПЗ?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 80).
— товари, інші ТМЦ, які реалізовані на спецЄП або щодо яких відбулися інші види постачання;
— необоротні активи, які вибули з підприємства на спецЄП, за умови, що їх вибуття відповідає терміну постачання.
А ось, наприклад, за звичайне користування на спецЄП необоротними активами, придбаними до спецЄП,— нараховувати компенсуючі ПЗ не потрібно. Адже ці необоротні активи й далі знаходяться в розпорядженні платника (і після повернення зі спецЄП). Тобто їх не можна вважати використаними (поставленими, реалізованими) під час спецЄП. Це підтверджують і податківці. Так, у 101.06 БЗ вони зазначають, що
«якщо необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу платника на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс. доходу, використовувались у періоді перебування на спрощеній системі оподаткування та продовжують використовуватись після відновлення його реєстрації платником ПДВ, нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ по таким необоротним активам не потрібно».
Це ж стосується і нашої ситуації. Фактично, ТМЦ та послуги з ремонту, за які сплатили до переходу на спецЄП і за якими платник має право на податковий кредит, включені в первісну вартість основного засобу (будівлі). Цей основний засіб під час спецЄП не реалізовано, не поставлено. Тобто не відбулося його вибуття під час спецЄП. По суті,
цими придбаннями (включеними до первісної вартості основного засобу) ви користувалися не тільки на спецЄП, а й після спецЄП. Отже, «повного» їх використання (поставки/реалізації) на спецЄП не відбулося
Тому й нараховувати компенсуючі ПЗ за ними не потрібно.