Спочатку нагадаємо, що у матеріалі «Роздрібний акциз з алкоголю» // «Податки & бухоблік», 2023, № 67 ми детально висвітлювали, у тому числі, питання «адресності» звітування та сплати 5 %-го акцизу з роздрібного продажу алко-напоїв. (Узагалі згаданий випуск тематичний, і в ньому ви можете знайти багато іншої корисної «алко-тютюнової» інформації.)
А тепер перейдемо до аналізу ситуації і запитань харківського ФОП.
Куди декларація, там і реєстрація
Реєстрація. Відповідно до п.п. 212.3.11 ПКУ суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів (а саме — алкогольних напоїв*), підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку органами ДПС за місцезнаходженням пункту продажу товарів (!) не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється госпдіяльність. Якоїсь заяви для цього подавати не треба,— фіскали реєструють за самим фактом подання першої декларації. (А от інші платники реєструються, як платники акцизного податку, згідно з п.п. 212.3.2 ПКУ органами ДПС за місцезнаходженням юросіб, місцем проживання ФОП.)
* Тепер ця норма стосується лише продавців алкогольних напоїв, бо роздрібний акциз з реалізації тютюнових виробів та РЕС вже сплачується за іншими правилами.
Куди подавати декларації. Щодо подання декларації спочатку нагадаємо, що згідно з п. 223.2 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 (у т. ч. й роздрібники з п.п. 212.1.11) ПКУ, мають подавати її щомісяця не пізніше 20-го числа наступного звітного періоду до контролюючого органу за місцем реєстрації. Але у платників роздрібного акцизу місця реєстрації (обліку) можуть бути й «нестандартні»…
Отже, питання подання декларації, окрім згаданих п.п. 212.3.11 ПКУ та п. 223.2 ПКУ, більш детально регулює норма п. 2 розд. III «Подання Декларації до контролюючих органів» Порядку № 14**. Там зазначено, що акцизна декларація за звітний місяць подається платником щомісяця (протягом 20 календарних днів за останнім календарним днем звітного місяця) до контролюючого органу за місцем обліку такого платника. При цьому уточнено, що
госпсуб’єкт роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів
Але ситуації бувають різні. От у нашому випадку пункт продажу алкоголю знаходиться у одному районі міста і тут, начебто, усе зрозуміло. Але в одного платника ці пункти можуть бути в різних районах міста (наш ФОП теж це планує), і тут ситуація із звітуванням має додаткові нюанси (див. далі).
Один пункт і район (та виправлення ситуації)
Не той район. Пункт продажу алкогольних напоїв ФОП має поки лише один — в одному (Індустріальному) районі міста. Тому тут чітко діє норма п. 2 розд. III Порядку № 14, і взяття ФОП на облік як платника роздрібного акцизу та подання ним акцизної декларації має здійснюватися у ДПІ, яка обслуговує Індустріальний район міста Харкова.
Тож для того, щоб визначитися, чи правильно ФОП звітував (та сплачував акциз), треба розібратися, чи обслуговує ДПІ Шевченківського району також і Індустріальний район міста. Щодо саме такого випадку ДПІ Шевченківського району Індустріальний район міста не обслуговує*. Зокрема, щодо роздрібного акцизу цей район обслуговує окрема районна — Індустріальна ДПІ (61007, м. Харків, вул. Бекетова, 1), куди ФОП і мав подавати акцизні декларації з одним-єдиним додатком 6.
* І хоча ДПІ Шевченківського району м. Харкова делеговано обов’язок приймати декларації з місцевих податків від платників з усіх районів міста, але акцизний податок таким не є і на нього це правило не поширюється.
При цьому у свою «рідну» ДПІ Шевченківського району, де ФОП стоїть на основному обліку, акцизну декларацію йому взагалі не треба було подавати.
Виправлення. Тож у цьому випадку, щоб виправити ситуацію, ФОП має:
— по-перше, подати «від’ємні» уточнюючі декларації до всіх акцизних декларацій, які були помилково подані до Шевченківської ДПІ м. Харкова;
— по-друге, подати «додатні» (та «нульові») акцизні декларації за всі відповідні періоди до Індустріальної ДПІ. Але цього може бути замало (читайте далі).
Щодо раніше сплачених сум акцизу. Згідно з п.п. 222.3.2 ПКУ госпсуб’єкт роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів (алкогольних напоїв), сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.
І хоча місцем реалізації у цьому випадку був Індустріальний район, але
зараз незалежно від району міста, де розташовані пункти продажу госпсуб’єкта, роздрібний акциз сплачується на єдиний рахунок територіальної громади (ТГ) міста/області
Тому у нашому випадку сплачувати акциз повторно не треба, бо він був початково перерахований за правильними реквізитами. У цьому легко пересвідчитися, переглянувши реквізити рахунків для сплати роздрібного акцизу на сайті ДПС у Харківській області**.
Отже, окрім декларацій, ми б радили ФОП направити до Індустріальної ДПІ листа з копіями платіжних документів, які підтверджують сплату роздрібного акцизу за відповідні звітні місяці. Це необхідно, щоб відділ обліку Індустріальної ДПІ зарахував ці платежі за відповідні звітні місяці і не нарахував ФОП недоїмку за роздрібним акцизом.
Про штрафи
За несплату. Штрафів за несплату у цьому випадку, вважаємо, можна уникнути, документально переконавши податківців (див. вище щодо листа), що сплата акцизу була вчасною і за коректними реквізитами.
За неподання декларацій. А от за неподання декларацій штрафи, можливо, застосують. Тут відповідно до п. 120.1 ПКУ фіскали Індустріальної ДПІ можуть оштрафувати ФОП за неподання акцизної декларації: за кожний звітний місяць по 340 грн. А якщо протягом попередніх 365 днів ФОП уже був оштрафований за цим пунктом, то штрафи будуть вже по 1020 грн за кожну подану із запізненням декларацію. Тому якщо ФОП за п. 120.1 ПКУ ще не штрафували, йому бажано подати декларації за всі минулі місяці одночасно, щоб платити за них штрафи по 340 грн. Адже тоді у фіскалів не буде підстав застосовувати до низки декларацій «повторні» штрафи — по 1020 грн…
Водночас якщо у додатку 6 та у розділі Д до поданих не у той район декларацій ФОП зазначав правильний Код території, а саме — код додаткового рівня Індустріального району м. Харкова за КАТОТТГ* (або якщо така інформація була надана у вільному додатку 10 до декларації), то в обліку ДПС усі нарахування були зроблені коректно. І в такому випадку, вважаємо, варто просити податківців не застосовувати до ФОП санкції за п. 120.1 ПКУ.
Кілька пунктів продажу в різних районах міста
Різні райони міста можуть обслуговуватись як однією, так і різними ДПІ. Тому головні податківці у консультації в БЗ 114.07 уточнили цю норму з Порядку № 14 щодо адреси подання акцизної декларації. Вони зазначили: якщо платник має пункти роздрібного продажу підакцизних товарів у різних районах міста з районним поділом, що обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу однієї ТГ міста, та податок сплачується на єдиний рахунок такої ТГ, то він заповнює одну декларацію та додатки 6 до декларації із зазначенням окремо за кожним кодом території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем КАТОТТГ, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів.
Така декларація подається до контролюючого органу (Головні управління ДПС в областях, м. Києві та Міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків), що обслуговує територію такої ТГ
Однак на практиці такий алгоритм подання декларацій працює далеко не скрізь! Наприклад, у м. Харків обласне ГУ ДПС декларації не приймає, а для звітування ще й досі застосовують старий механізм, який мав діяти до липня 2022 року!* Тобто якщо платник невеликий, то визначається якась одна «базова» районна ДПІ, куди подають одну акцизну декларацію із одним (!) додатком 6, у якому зазначається загальна сума акцизу за усіма районами. А розшифровка у розрізі районів міста, як і раніше, робиться у вільному додатку 10! Гадаємо, коли цей алгоритм звітування місцеві фіскали «раптом» замінять, то за звітування «не туди» у минулих періодах у Харкові нікого не штрафуватимуть…
* Він був детально викладений у цій, скасованій ще в липні 2022 року, консультації в БЗ 114.07 (ср. ).
Дуже цікаво, а як у таких випадках звітують в інших містах? Адже деякі обласні податкові викладають алгоритм звітування саме із цієї діючої консультації в БЗ 114.07**… І на гарячій лінії ДПСУ нам щодо такої ситуації теж сказали, що треба надсилати декларацію до обласної ГУ ДПС. Але ми не впевнені, що в інших областях їх там приймають…
** Див., наприклад, zak.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/637870.html та vseprovse.org.ua/gu-dps-u-cherkaskiy-oblasti-informuie-593/.
Підсумково-довідкове
Тим, у кого пункти продажу в різних районах міста. Залежно від місцезнаходження пунктів продажу алкоголю в різних районах міста можуть бути й різні «звітні» комбінації. Це залежить від локації цих пунктів у районах міста та від того, які ДПІ ці райони обслуговують. Від цього можуть варіюватись і адреси для надсилання декларацій, і кількість додатків 6, які необхідно із ними подавати.
Плюс — на це може накладатись ще й специфічний підхід місцевих податківців, як, наприклад, у Харкові (див. вище).
Так, якщо різні райони з пунктами продажу обслуговує одна ДПІ, то має подавалась одна декларація до цієї ДПІ із кількістю додатків 6 за кожним з районів, у яких є пункти продажу алко-напоїв.
А якщо ці райони обслуговують різні ДПІ, то, за версією ДПСУ, акцизну декларацію (з відповідною кількістю додатків 6) треба подавати до ГУ ДПС відповідної області або м. Києва***… А от за «харківською» версію тут все діє «по-старому»: до «базової» районної ДПІ має подаватись одна декларація із одним (!) «спільним» додатком 6 та з додатком 10, у якому загальна сума акцизу «розбита» за районами…
*** Або — до міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, — якщо алкоголем уроздріб у різних районах торгує великий платник податків. Якщо це у Харкові, то декларація подається до Північного управління.
Для орієнтиру читачів узагальнимо наші висновки у цій «звітній» таблиці.
| Локація пунктів продажу в районах міста | Райони обслуговуються ДПІ (однією, різними) | Куди подавати декларацію і додатки 6 |
| В одному районі — за основним місцем обліку | Тільки однією | До ДПІ, яка обслуговує цей район (з одним додатком 6) |
| В одному районі — не за основним місцем обліку | Тільки однією | До ДПІ, яка обслуговує цей район (з одним додатком 6)* |
| У різних районах | Однією (спільною) | До ДПІ, яка обслуговує ці райони (з додатками 6 по кожному з районів)* |
| У різних районах | Різними | 1. До головного управління ДПС в області, м. Києві, Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. 2. Або — куди вас направлять ваші обласні податківці (тут бажано отримати письмове підтвердження, а то згодом передумають…) |
| * Це може бути і «рідна» ДПІ платника, якщо вона обслуговує декілька районів міста. Але у додатку(ках) 6 має бути зазначений код саме того району, де розміщено пункт(и) продажу. | ||
Висновки
- За загальним правилом платник роздрібного акцизу, який має пункт продажу алко-напоїв в якомусь районі міста, має подавати акцизну декларацію і ставати на облік у ДПІ, яка обслуговує такий район, незалежно від того, у якій ДПІ він стоїть на основному обліку.
- Виняток із правила: якщо у платника декілька пунктів продажу алко-напоїв у різних районах міста, які обслуговуються різними ДПІ, то акцизну декларацію (з відповідною кількістю додатків 6) треба вже подавати до обласної ДПС, ДПС м. Києва або до відповідного управління ДПС по роботі з великими платниками. Однак у деяких містах ще продовжують звітувати до «базової» районної ДПІ за старим алгоритмом (див. у статті).
- Якщо акцизні декларації подавались до ДПІ не того району міста, платнику треба в такий район подати уточнюючі декларації за всі періоди, щоб сторнувати помилково задекларовані суми. І переподати декларації вже до «коректного» податкового органу.
- У таких випадках, якщо акциз вже був сплачений, нічого повертати й доплачувати не треба. Бо зараз роздрібний акциз з алко-напоїв сплачується на єдиний рахунок міської/обласної ТГ. Тобто штрафи можуть бути лише за неподання декларацій до «коректного» податкового органу.
