Висновок документа
За товарами, придбаними з ПДВ до переходу на спецЄП і використаними (поставленими, реалізованими) або поверненими постачальникові в періоді застосування спецЄП, покупець повинен нарахувати не пізніше 31.10.2023 податкові зобов’язання, передбачені пунктом 198.5 ПКУ
Запитання, на яке відповідають податківці в цій консультації, можна звести до такого. До переходу на спецЄП платник купив товар і поставив ПК. Під час застосування спецЄП товар був повернений постачальникові. Які податкові наслідки в покупця після скасування спецЄП? Чи повинен він щось робити з відображеним раніше ПК?
Відразу зазначимо: жодних дій на спецЄП покупець не робив, та і не міг зробити, оскільки його реєстрація як платника ПДВ була зупинена. Це питання виникає після виходу зі спецЄП або його скасування. Що наказує ПКУ?
Згідно з п.п. 91.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ колишній спецЄПешник за придбаннями, здійсненими до переходу на спецЄП і використаними (поставленими, реалізованими) в період застосування спецЄП, зобов’язаний не пізніше 31 жовтня 2023 нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.
Як бачимо, в цій нормі немає нічого про повернені товари. І хоча термін «використані (поставлені, реалізовані)» виглядає доволі аморфно, повернення в нього навряд чи вписуються. Нічого, пов’язаного з поверненнями, немає і в п. 198.5 ПКУ. Там є декілька випадків нарахування компенсуючих ПЗ, але стосуються вони інших операцій (використання товарів/послуг у неоподатковуваних операціях, у негосподарській діяльності). У нашому ж випадку взагалі не було жодного використання.
Іншими словами, прямої норми, яка вимагає нараховувати компенсуючі ПЗ у цій ситуації, в ПКУ немає
Податкові наслідки цієї операції ми розглядали давно (див. «Перейшли на спецЄП: облік коригування ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2022, № 92). Саме там ми дотримувалися думки, що норми про нарахування компенсуючих ПЗ формально застосовуватися не повинні. Там же ми припускали, що податківці все-таки, швидше за все, вдадуться до використання перехідної норми для спецЄПешників з п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.
Як бачимо, так воно і вийшло. Податківці в цій консультації розширили сферу дії п.п. 91.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ і дописали ті слова, яких там немає (тобто слова «або поверненим постачальникові»). Тобто вони вважають, що при поверненні будуть ті самі наслідки, що і при використанні.
Нарахування компенсуючих ПЗ, а не, скажімо, сторнування ПК, звичайно, на руку фіскалам. Так вони і нівелюють нарахований раніше ПК, і відкоригують (зменшать) регліміт.
Суворо ж кажучи, тут треба не нараховувати компенсуючі ПЗ, а прибирати раніше відображений ПК. Пояснюється це тим, що він не відповідає загальним принципам формування: не було придбання товарів/послуг, чого вимагає п. 198.1 ПКУ. Втім, після появи такого роду консультацій наполягати на зменшенні ПК достатньо небезпечно. Ми і раніше попереджали, що зменшення ПК у цій ситуації — доля сміливців, зараз наші побоювання, на жаль, підтвердилися.
Не можна не сказати про другого учасника цього правочну — про постачальника. Він опиняється в ще сумнішому положенні. Через те, що покупець перебував на спецЄП, постачальник не може скласти РК і направити покупцеві для реєстрації (у тому числі після того, як покупець відновиться платником ПДВ). А без зареєстрованого РК постачальник не може зменшити нараховані при постачанні ПЗ. Тобто в цій ситуації покупець хоча б повертається в «нуль», постачальник же втрачає суму ПДВ на рівному місці.
