Перейшли на спецЄП: облік коригування ПДВ

Придбання товару

Купивши товар, покупець, як і будь-який інший платник ПДВ, збільшив ПК (за наявності зареєстрованої ПН). При поверненні цього товару в період перебування на спецЄП жодних наслідків у ПДВ-обліку бути не може. Проте це не означає, що ПК так і залишиться. Швидше за все, податківці вдадуться до використання п.п. 9.9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У ньому сказано, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до переходу на спецЄП, які використані (поставлені, реалізовані) в період перебування на спецЄП, необхідно не пізніше за останній день періоду відновлення реєстрації платником ПДВ нарахувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ.

Зрозуміло, жодного використання, постачання, реалізації повернених товарів не було. Тому, суворо кажучи, ця норма формально тут не може застосовуватися. Та й окремо взятий п. 198.5 ПКУ тут ні до чого, адже знову ж таки жодного використання в негосподарських/неоподатковуваних операціях не було.

Менше з тим, навіть якщо дотримуватися цієї позиції, то відкоригувати ПК все одно треба, оскільки він не відповідає загальним принципам формування ПК: не було придбання товарів/послуг, чого вимагає п. 198.1 ПКУ. Тому сміливці можуть спробувати наполягати не на нарахуванні компенсуючих ПЗ, а на зменшенні ПК за допомогою бухдовідки (після повернення на загальну систему). У такому разі збережеться регліміт.

Таблиця 1. Повернення товару покупцем, який перейшов на спецЄП

Якщо ви дотримуєтеся позиції про сторнування ПК, а не нарахування ПЗ, то замість проводок 6 і 8 будуть такі:

— Дт 631 — Кт 644/ПДВ;

— Дт 641/ПДВ — Кт 644 методом «сторно» (після повернення на загальну систему).

Таблиця 2. Повернення передоплати покупцем, який перейшов на спецЄП

Знову ж таки, якщо ви дотримуєтеся позиції сторнування ПК, а не нарахування компенсуючих ПЗ, то замість останніх двох проводок (п. 5 і п. 6) треба зробити дві: спочатку Дт 644/1 — Кт 644/ПДВ («сторно»), а після відмови від спецЄП — Дт 641/ПДВ — Кт 644/1 («сторно»).

Якщо ж покупець, який перейшов на спецЄП, має справу з коригуванням ціни (наприклад, надання знижки або прив’язка ціни до валюти), то облік буде іншим. Якщо отриманого товару вже немає на складі, то коригується не первісна вартість. Різниця піде на рахунки доходів/собівартості (Кт 719; Дт 902, детальніше див. «Ретрознижки в обліку покупця» // «Податки & бухоблік», 2020, № 104). Якщо ж вартість товару прив’язана до валюти, то коригування відобразиться на рахунках доходів/витрат (Кт 719; Дт 949) (див. «Прив’язка до валюти: як коригувати ПДВ, якщо покупець перейшов на спецЄП» // «Податки & бухоблік», 2022, № 86).

Таблиця 3. Придбання товару зі знижкою покупцем, який перейшов на спецЄП

Якщо після повернення на загальну систему ви вирішите зменшувати ПК, а не збільшувати ПЗ, то в проводці 5 за дебетом буде не 643/1/1, а 644/ПДВ («сторно»), а замість останньої проводки (п. 7) треба буде зробити проводку Дт 641 — Кт 644/ПДВ («сторно»).

Продаж товару

При продажу товару постачальник у загальному порядку збільшує ПЗ. Після переходу на спецЄП і повернення покупцем товару він не може скласти зменшуючий РК. Тому відкоригувати нараховані раніше ПЗ не можна. Списати їх можна хіба що на витрати (Дт 949).

Таблиця 4. Повернення товару продавцеві, який перейшов на спецЄП

* 643/2 «Податкові зобов’язання: розрахунки коригування без реєстрації».

Таблиця 5. Повернення передоплати продавцем, який перейшов на спецЄП