Підготовка автомобіля до зими

Обов’язковість підготовки

Усі операції, які здійснює суб’єкт господарювання для підготовки автомобіля до зими, є сезонним технічним обслуговуванням (ТО). Адже під сезонним ТО розуміють — технічне обслуговування, яке виконується для підготовки виробу до використання в осінньо-зимових чи весняно-літніх умовах (п. 1.3 Положення № 102*). Проводитися сезонне ТО власниками і користувачами (орендарями) ТЗ має двічі на рік: навесні та восени).

* Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 № 102.

На це вказує ст. 36 Закону про дорожній рух*. В ній прямо говориться, що власники ТЗ або особи, які їх експлуатують, зобов’язані забезпечувати своєчасне і в повному обсязі проведення робіт з їх технічного обслуговування і ремонту згідно з нормативами, встановленими виробниками відповідних ТЗ.

* Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.93 № 3353-XII.

А якщо заглянути в Правила № 550*, а саме у п. 5 додатка 7 до цих Правил, то там можна відшукати і приблизний час початку проведення сезонного ТО. У ньому, наприклад, говориться, що зимовий сезонний ТО слід проводити у разі досягнення природних умов, за яких протягом семи діб утримується температура навколишнього природного середовища нижче ніж плюс 5 градусів за Цельсієм, але не пізніше 31 листопада.

* Правила експлуатації колісних транспортних засобів, затверджені наказом Мінінфраструктури від 26.07.2013 № 550.

Необхідність проведення сезонного ТО стосується як власників ТЗ, так і їх орендарів.

Крім того, орендареві не потрібно навіть отримувати дозволу у власників ТЗ, щоб зробити такий огляд. Адже саме орендарі відповідно до п. 1 ст. 801 ЦКУ зобов’язані підтримувати ТЗ у належному технічному стані, а отже, і проводити підготовку його до зими.

Що включає в себе сезонний ТО

Перелік робіт. Перелік операцій, що проводяться під час сезонного ТО, наведено у додатку В до Положення № 102 (п. 3.11 Положення № 102). При цьому сезонне ТО здійснюється спільно з черговим другим техобслуговуванням (ТО-2), перелік робіт при здійсненні якого наведено у додатку Б до Положення № 102. У свою чергу, чергове ТО-2 варто провадити разом із черговим першим техобслуговуванням (ТО-1), перелік робіт при проведенні якого наведено у додатку А до Положення № 102. Враховуючи все це, при проведенні сезонного ТО можна виконувати не тільки спеціальні роботи, що проводяться при сезонному ТО, а й усі роботи, що проводяться як при ТО-1, так і при ТО-2 (пп. 3.10 та 3.11 Положення № 102).

Наводити тут усі види робіт, які можна здійснити при проведенні сезонного ТО, не будемо. Скажемо тільки про те, що наведений у додатках А, Б та В до Положення № 102 перелік робіт, які можна проводити при ТО, — це лише примірний перелік, а тому за потреби його можна доповнювати.

Наведемо нижче найпоширеніші роботи, які можна вписати до сезонного ТО.

Антифриз. Антифриз — це водний розчин певних речовин (етиленгліколю, гліцерину, неорганічних солей тощо), що не замерзає та використовується в системах охолодження. Його заливають у систему охолодження на зимовий період, щоб двигун не вийшов з ладу (не «розморозився»).

Заливання в охолоджувальну систему антифризу підпадає під такий вид робіт сезонного ТО, як промивання системи охолодження. Отже, заміна антифризу є сезонним ТО.

Масла та оливи. При проведенні сезонного ТО суб’єкт господарювання, зазвичай, проводить заміну мастила (оливи) та масла. Такі роботи можна віднести до сезонного ТО, адже серед сезонних робіт є здійснення сезонної заміни оливи. Крім того, окремо виділено заміну оливи в спідометровому обладнанні.

Заміна фільтрів. При проведенні сезонного ТО доволі часто відбувається заміна повітряного, паливного та оливного фільтрів. Водночас у Положенні № 102 серед робіт, які проводяться під час сезонного ТО, таких операцій, як заміна фільтрів, немає.

Але, на наш погляд, це не говорить, що такі операції не вписуються у сезонний ТО, адже, як було сказано вище:

1) перелік робіт, який наведено у Положенні № 102, не є вичерпним, а тому

2) здійснюючи сезонне ТО, підприємство має право за необхідності зробити заміну відповідної деталі та вузла. Такою деталлю може бути фільтр, адже така заміна здійснюється для підтримання роботоздатності або справності ТЗ;

3) сезонна заміна оливи (а така операція прямо згадана у додатку В до Положення № 102, як операція, що проводиться під час сезонного ТО) практично завжди супроводжується заміною паливного та оливного фільтрів. А оскільки заміна оливи належить до сезонного ТО, то і заміну фільтрів, що відбувається при заміні такої рідини, можна вважати однією операцією.

Заміна шин. Що стосується сезонної заміни шин, то вона, як і заміна фільтрів, прямо не згадана у додатку В до Положення № 102 серед робіт, які слід здійснити при сезонному техогляді. Але це зовсім не означає, що така заміна не відбувається під час сезонного ТО. Навпаки, її слід здійснювати саме під час проведення таких робіт.

На це прямо вказує п. 17 розд. ХІ Правил № 549*, де говориться, що під час проведення сезонного ТО виконуються такі роботи з установленням у разі потреби пневматичних коліс або шин відповідно до сезону, балансування пневматичних коліс, на ТЗ з шинами регульованого тиску продуваються усі трубопроводи і шланги системи централізованої подачі повітря в колеса тощо.

* Правила технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджені наказом Мінінфраструктури від 26.07.2013 № 549.

Отже, сезонна заміна шин та коліс відбувається в рамках проведення сезонного ТО.

Бухгалтерський облік

Загальні правила. У бухгалтерському обліку витрати на всі операції, що здійснюються під час сезонного ТО, підприємство має право включити до витрат періоду (п. 14 НП(С)БО 16 «Витрати»). Про те що роботи із сезонного ТО не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ТЗ, прямо вказує і п. 3.8 Положення № 102 (ср. ).

Напрям обліку витрат залежатиме від того, де використовується ТЗ. Якщо ТЗ використовується:

1) при виробництві продукції, то витрати на сезонне ТО мають потрапити до собівартості певного виду продукції. Причому якщо здійснюється сезонне ТО автомобіля, який використовуються при виробництві:

— одного окремого виду продукції (товарів, робіт, послуг), то витрати на здійснення такого ТО потраплять відразу до собівартості виробництва як інші прямі витрати (Дт 23 — Кт 63, 685, 66, 65, 20, 22, 207, 203 тощо);

— декількох видів продукції (робіт, послуг), то вони спочатку потраплять до складу загальновиробничих витрат (Дт 91 — Кт 63, 685, 66, 65, 20, 22, 207, 203 тощо) і тільки після розподілу опиняться у собівартості виробництва певного виду продукції (Дт 23 — Кт 91);

2) у загальногосподарських цілях (наприклад, проведення ТО легкового автомобіля, яким користується адмінперсонал підприємства, а саме директор, менеджери, бухгалтери, тощо), то витрати на сезонне ТО потраплять до адмінвитрат (Дт 92);

3) при збуті товарів (наприклад, витрати на сезонне ТО вантажних автомобілів, на яких розвозиться товар до точок реалізації або які використовуються для навантаження і розвантаження товарів на складі тощо), то такі витрати включаються до витрат на збут (Дт 93);

4) при придбанні чи виготовленні ОЗ чи ТМЦ (доставка на підприємство придбаного ОЗ чи ТМЦ), то такі витрати потраплять до первісної вартості придбаного ОЗ (Дт 15) чи первісної вартості ТМЦ (Дт 20);

5) у діяльності, не пов’язаній із господарською діяльністю юрособи, то витрати на сезонне ТО таких автівок будуть визнані іншими операційними витратами (Дт 949).

Облік шин. Декілька слів скажемо про сезонну заміну шин. Нюанс тут полягає в тому, коли саме відносити до витрат вартість установлених шин на ТЗ при сезонній заміні.

На сьогодні існує два варіанти.

1. Безпечний, за яким шини, що встановлюються на автівку при сезонній заміні, та шини, що знімаються з автівки, обліковують на окремому субрахунку, відкритому на субрахунку 207, і до витрат при установці на ТЗ не потрапляють.

Так, наприклад, шини, які зняті з автомобіля і передані на склад при заміні, зараховують на субрахунок — 207/1 «Шини на складі», а шини, що встановлені, перекидаються на субрахунок 207/2 «Шини в експлуатації». Відповідно при поверненні літніх шин на склад через сезонну заміну робимо проводку: Дт 207/1 — Кт 207/2, а при встановлені зимових Дт 207/2 — Кт 207/1.

А ось до складу витрат автомобільні шини потраплять тільки у момент їх вибуття з експлуатації через виснаження свого ресурсу чи через непридатність.

2. Вигідний. У цьому випадку до витрат відносимо вартість шин відразу при встановленні на автівку. Але після цього про них не забуваємо і продовжуємо їх обліковувати в аналітичному кількісному обліку за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами. Відповідно при заміні літніх шин на зимові літні шини не оприбутковують і дохід не відображають, а просто показують у кількості, що певні шини перемістилися на склад. У цей же момент зимові шини із складу в кількісному вигляді переміщаємо на автомобіль.

Звичайно, податківцям до вподоби перший варіант обліку шин (адже в часі витрати в цьому випадку у підприємства виникатимуть пізніше, ніж у другому варіанті). Платнику ж податків вигідніший другий варіант. Який варіант обрати, вирішує кожний платник самостійно.

Тому, хто обирає другий варіант, можливо, доведеться йти до суду і доводити право на витрати в період установлення шин на автівку. Радує те, що суди в цьому питанні зараз на боці платників (деталі у «Міняємо шини на машині» // «Податки & бухоблік», 2021, № 87).

Податковий облік

Податок на прибуток. Як у малодохідників, так і у високодохідників у податковоприбутковому обліку все буде за правилами бухобліку. Адже для операцій із сезонного ТО податкових різниць ПКУ не містить.

ПДВ. Якщо при придбанні товарів для проведення сезонного техогляду або послуг із проведення такого техогляду на підприємство — платника ПДВ належним чином складуть податкову накладну і зареєструють у ЄРПН, то таке підприємство матиме право на податковий кредит з ПДВ.

А далі все залежить від того, сезонний техогляд якого ТЗ було проведено. Якщо ТЗ використовується у негосподарській діяльності чи у пільговій, то податковий кредит, пов’язаний із товарами, використаними на проведення ТО, а також послугами, використаними під час здійснення такого ТО, слід буде компенсувати шляхом нарахування компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ.

Облік сезонного ТО