Прощення боргу фізособі: оподаткування

Спочатку поговоримо про приємне, а саме про ситуації, коли сума боргу (кредиту), прощеного до закінчення строку позовної давності, є неоподатковуваним доходом.

Коли не оподатковується?

На підставі п.п. 165.1.55 ПКУ не оподатковують ПДФО прощені (анульовані) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності:

— основну суму боргу (кредиту) фізособи у сумі, що не перевищує 25 % однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

— суму процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені);

— основну суму боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості.

Також відповідно до п. 8 підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не оподатковують ПДФО суму, прощену (анульовану) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначену за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, а також суму процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Ця норма застосовується до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014.

Такі неоподатковувані ПДФО суми боргу не входять й до бази оподаткування ВЗ (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Йдемо далі. Розглянемо ситуацію, за якої прощений борг буде оподатковуватися.

Оподаткування не уникнути

Основна сума боргу (кредиту) фізособи (крім суми основного боргу (кредиту) за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, оподатковується ПДФО як дохід у вигляді додаткового блага, якщо така основна сума боргу (кредиту) перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2023 році — 1675 грн). Підстава — п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ.

Оподатковувана ПДФО основна сума прощеного боргу буде оподатковуватися й ВЗ (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Увага!

Повідомляємо боржника. Щодо способу повідомлення, то слід обрати один з трьох можливих, які встановлені п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ:

— направити боржнику рекомендований лист з повідомленням про вручення;

— укласти відповідний договір про прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту);

— вручити боржнику повідомлення про прощення (анулювання) боргу особисто під підпис. Таке повідомлення можна оформити в довільній формі.

Зауважте, що ПКУ не встановлює чітких строків, протягом яких кредитор повинен повідомити боржника про анулювання боргу. Проте рекомендуємо діяти максимально оперативно. Це пов’язано зі сплатою податків. Так, якщо кредитор:

варіант 1 — повідомив боржника про прощення оподатковуваного боргу, то боржник за результатами річного декларування самостійно сплачує ПДФО/ВЗ з суми прощеного боргу як з доходу у вигляді додаткового блага;

варіант 2 — не повідомив боржника про прощення оподатковуваного боргу, то нарахувати та сплатити ПДФО/ВЗ з суми прощеного боргу доведеться кредитору. В такому випадку, на нашу думку, має місце виплата доходу в негрошовій формі. Тож на сплату ПДФО/ВЗ є три операційні дні з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Боржник повторно цей дохід не оподатковує.

При цьому незалежно від варіанта розвитку подій, кредитор, який є податковим агентом, зобов’язаний відобразити суму списаного боргу (а якщо повідомлення не відбулося, то й суму зобов’язань з ПДФО та ВЗ) в 4ДФ, що сформований за підсумками звітного періоду (кварталу), у якому такий борг було прощено.

Відображаємо у 4ДФ. У 4ДФ Податкового розрахунку відображаємо з ознакою доходу:

— «189» — прощену (анульовану) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, яка не оподатковується на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ, основну суму боргу, що не перевищує у 2023 році 1675 грн, та проценти, комісії та/або штрафні санкції (пені);

— «126» — додаткове благо, отримане у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2023 році 1675 грн (див. роз’яснення 103.02 БЗ).

Щодо ЄСВ

Підприємствам, які прощають (анулюють) основну суму боргу працівникам, зокрема, за договором позики, треба мати на увазі таку інформацію.

На думку Держстату (див. лист від 08.06.2016 № 09.4-12/147-16) сума позики, яка згідно з рішенням позикодавця не підлягає поверненню, належить до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат (п.п. 2.3.4 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). Якщо дотримуватися такого підходу, то на цю суму доведеться нараховувати ЄСВ (див. абзац перший п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI).

На наш погляд, позиція Держстату є помилковою. Відомство не врахувало, що відносини, які виникають у межах договору позики, регулює цивільне законодавство, а не трудове. Сторонами договору позики є позикодавець та позичальник, а не роботодавець та працівник. Тож не можна анульовану позику (поворотну фіндопомогу) відносити до виплат, що здійснюються у межах трудового договору. Зауважимо, що такого висновку дійшли свого часу й податківці в листі ДФСУ від 28.10.2015 № 22849/6-99-99-17-03-03-15. Водночас, зважаючи на те, що позиція податкової буває мінливою, рекомендуємо отримати індивідуальне податкове роз’яснення з цього питання.