На сьогодні дисконтується та заборгованість (чи зобов’язання), яка вважається у бухгалтерському обліку довгостроковою. А такою вона буде тільки у разі, якщо має бути погашена після 12 місяців з дати балансу (детальніше див. статтю «Дисконтування контрагентських заборгованостей» // «Податки & бухоблік», 2023, № 73).
В інших випадках дисконтувати немає необхідності. У тому числі не дисконтується поточна заборгованість (чи зобов’язання).
Відповідно головний висновок такий: якщо ви не хочете зв’язуватися з дисконтуванням, у вас не повинно бути довгострокової заборгованості. Зробити це можна декількома шляхами. Наведемо 4 можливі варіанти. А який із них краще — вирішувати вам.
12 місяців + пролонгація
У договорі встановлюється умова про погашення заборгованості протягом строку, що не перевищує 12 місяців. У такому разі заборгованість буде поточною, тобто немає ніяких підстав проводити її дисконтування.
Але такий варіант може не завжди влаштувати покупця, він-то хоче розплатитися пізніше. Як із ним домовитися? Дуже просто.
При настанні строку погашення робити пролонгацію на строк, що знову ж таки не перевищує 12 місяців
Відповідно ця заборгованість ніколи не стане довгостроковою і ніколи не підлягатиме дисконтуванню.
Звичайно, такий маневр може не сподобатися податківцям. Вони можуть побачити в ньому спосіб приховати довгострокові зобов’язання і штучно уникнути дисконтування. Дивно, але деякі суди, на жаль, погоджуються з податківцями щодо заниження доходів від дисконтування при пролонгації зобов’язань (див. постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2023 у справі № 480/5217/19).
Благо вищі судові інстанції дотримуються лояльної думки. Вони цілком справедливо стають на бік платника (див., наприклад, постанову ВС від 23.03.2023 у справі № 420/25524/21).
12 місяців + несплата
Можна трохи змінити попередній варіант: спочатку термін погашення заборгованості встановлюється на строк, що не перевищує 12 місяців. А потім… потім нічого. Боржник просто не погашає заборгованість. Від того, що боржник прострочив виконання свого зобов’язання з погашенню боргу, цей борг не стає довгостроковим.
Ось що думають із цього приводу суди (постанова ВС від 04.12.2019 у справі № 826/16321/18):
«прострочена заборгованість не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачеві вже настав. Той факт, що заборгованість за зобов’язанням фактично не повернена на дату балансу (до строку спливу позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки у будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості».
Іншими словами, суди повністю згодні з тим, що прострочена заборгованість не дисконтується. Є і свіжіші рішення з таким же позитивним для платників результатом (постанова ВС від 09.08.2023 у справі № 160/12804/21).
Але, звичайно, такий спосіб вимагає певної довіри між сторонами, адже при тривалому простроченні може минути строк позовної давності і тоді кредитор ризикує взагалі нічого не отримати від боржника. Щоправда, на сьогодні (під час воєнного стану) сплив строку позовної давності продовжує залишатися замороженим (див. «Строки позовної давності ще не стартували?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 66).
Погашення на вимогу
Наступний спосіб уникнути дисконтування — встановити в договорі, що:
— строк погашення заборгованості визначається моментом пред’явлення вимоги кредитором, або
— не встановлювати строк погашення взагалі.
У такому разі кредитор має право вимагати виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов’язок у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦКУ). Якщо ж ідеться про позику, то вона має бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги, якщо інше не встановлене договором (ст. 1049 ЦКУ).
У такому разі заборгованість не може вважатися довгостроковою і не може підлягати дисконтуванню
Тут теж є свої небезпеки. При належній фантазії податківці можуть стверджувати, що це прихована безповоротна фіндопомога або (якщо йдеться про грошову заборгованість за товари/послуги) — безоплатно отримані товари. І, на жаль, щодо позики такі роз’яснення у податківців є (див. лист ДПСУ від 09.12.2019 № 1791/6/99-00-07-02-02-15/ІПК). Щоправда, обґрунтовують вони свою позицію тією нормою з п.п. 14.1.257 ПКУ, в якій іде мова про кредит або депозит, наданий платникові податків без встановлення строку повернення основної суми. Тобто до заборгованості за товари або до безвідсоткової позики така позиція податківців застосовуватися не повинна.
Дисконтування по НП(С)БО взагалі не існує?
Ще один варіант — для найсміливіших платників. Але не усіх, а тільки тих, хто має право вести облік не за МСФЗ і використовує НП(С)БО. Ідея його в тому, що платник взагалі ігнорує дисконтування. З першого погляду, ця теза виглядає зухвало. Але давайте міркувати.
Ніхто не заперечує, що довгострокова дебіторська заборгованість і довгострокові зобов’язання повинні відображатися за теперішньою вартістю, тобто дисконтуватися (п. 12 НП(С)БО 10, п. 9 НП(С)БО 11). Але проблема в тому, що чіткої методики дисконтування ні в НП(С)БО, ні в інших нормативно-правових актах не встановлено. Така методологія визначена тільки МСФЗ, а їх норми не є частиною національного законодавства. МСФЗ послужили лише основою для розробки НП(С)БО*. МСФЗ не обов’язкові до застосування тими, хто використовує у своїй діяльності НП(С)БО.
Ось що із цього приводу думають суди:
«Оскільки НП(С)БО не визначена методологія визначення справедливої і амортизованої вартості фінансових зобов’язань, а також відсутні будь-які роз’яснення органів, на які покладено регулювання питань методології бухгалтерського обліку і фінансової звітності, контролюючих органів або практика такого дисконтування, підприємство не зобов’язане визначати методологію оцінки фінансових зобов’язань самостійно і, як наслідок, проводити відповідний розрахунок».
Як бачимо, суди прямо говорять, що ті підприємства, які керуються НП(С)БО, дисконтувати взагалі не повинні.
Така правова позиція викладена у багатьох рішеннях ВС. Наведемо тільки деякі з них: постанови ВС від 22.04.2021 у справі № 160/11301/19, від 28.04.2021 у справі № 640/13685/19, ухвала від 24.08.2023 у справі № 320/4950/19.
Та все ж при такій багатій позитивній судовій практиці ми рекомендуємо використовувати цей варіант з великою обережністю. Адже він гарантовано приведе вас до суду.
Висновки
- Для того щоб уникнути дисконтування, дебіторська заборгованість/зобов’язання не повинні належати до довгострокових.
- Якщо строк погашення заборгованості не перевищує 12 місяців і після спливу цього періоду цей строк пролонгується на такий же період або заборгованість взагалі не погашається, то дисконтування не застосовується.
- Умову договору про погашення заборгованості на вимогу або взагалі без установлення строку погашення обґрунтовує те, що ця заборгованість не є довгостроковою.
- Суди вважають, що методика дисконтування в НП(С)БО не встановлена, тобто дисконтувати повинні тільки ті, хто використовує у своїй діяльності МСФЗ.
