Як оплачувати?
Порядок оплати простою визначає ст. 113 КЗпП. У загальному випадку час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, та навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Простій з вини працівника оплаті не підлягає.
Як зрозуміти — коли 2/3 тарифної ставки (окладу), а коли середня? Наприклад, як оплатити простій у зв’язку з бойовими діями / повітряною тривогою? У цих випадках
мінімальна оплата періоду простою становить 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)
Чому не середній заробіток? Справа в тому, що загроза життю чи здоров’ю працівників, яка, безумовно, може виникнути, не пов’язана з виробничою ситуацією, як передбачено у ст. 113 КЗпП.
Зверніть увагу! Колективними угодами (договорами) може бути встановлена оплата простою в більшому розмірі, ніж визначено у ст. 113 КЗпП.
Також слід знати, що на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця (див. ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ, далі — Закон № 2136). Тож роботодавець може скористатися цією нормою Закону (звісно, оформивши зупинення документально), та проводити оплату простою відповідно до приписів ст. 113 КЗпП.
Ще один нюанс. Зі статті «Оформлення простою» цього номера «Податки & бухоблік» ви знаєте, що роботодавець може звільнити працівників від необхідності бути присутніми під час простою на робочому місці. Чи вплине це на оплатою простою? Ні, не вплине.
Підіб’ємо проміжні підсумки. У більшості випадків простій буде оплачений виходячи з 2/3 тарифної ставки (окладу) працівника. Тому на нюансах обчислення такої оплати зупинимося далі більш детально.
Якщо ж ви оплачуєте за середньою зарплатою, то вам знадобиться Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100. Розрахунковий період в загальному випадку складе 2 місяці, що передують місяцю початку простою.
Обчислення оплати простою в такому випадку проводимо шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, протягом яких тривав простій. Середньоденну (годинну) зарплату визначаємо діленням зарплати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин).
Як обчислити 2/3?
Під час розрахунку оплати простою у розмірі 2/3 тарифної ставки (окладу) дотримуйтесь таких правил.
1. До розрахунку беремо «чисту» тарифну ставку (оклад), встановлену працівникові у тому місяці, у якому проводимо розрахунок.
Обчислюємо 2/3 від тарифної ставки (окладу) працівника без урахування доплат та надбавок
2. Якщо протягом часу простою працівнику підвищено тарифну ставку (оклад) — розрахунок оплати простою за її (його) новим розміром проводимо з дня підвищення.
3. Якщо працівнику встановлено неповний робочий час, то при оплаті часу простою враховуємо його зайнятість.
4. Простій працівників-сумісників (як зовнішніх, так і внутрішніх) оплачуємо за загальними правилами. Оплату простою здійснюємо за кожним трудовим договором окремо.
Перейдемо до прикладів.
У працівника оклад / тарифна ставка. Якщо простій продовжувався:
— весь місяць, то для визначення суми оплати простою оклад (його частину, якщо неповна зайнятість) множимо на 2/3;
— робочий день або кілька днів, то оклад (його частину, якщо неповна зайнятість) ділимо на кількість робочих днів місяця, в якому відбувся простій, а потім множимо на 2/3 та кількість днів простою;
— годину або кілька годин, то оклад (його частину, якщо неповна зайнятість) ділимо на кількість робочих годин за графіком роботи в місяці, в якому відбувся простій, а результат множимо на 2/3 і кількість годин простою.
Приклад 1. Працівнику (повна зайнятість) встановлено: оклад — 12000 грн та доплату за інтенсивність праці — 1200 грн. З 11.09.2023 на підприємстві, де він працює, оголошено простій. Кількість робочих днів за графіком роботи у вересні — 21. Кількість днів простою — 15 роб. дн.
Оплата часу простою складе:
12000 : 21 х 2 : 3 х 15 = 5714,29 (грн).
Як бачите, доплата в розрахунку оплати простою не бере участі.
Приклад 2. Працівника прийнято на неповний робочий день (20 годин на тиждень, займає 0,5 штатної одиниці) з окладом 15000 грн. Вересень 2023 року був повністю невідпрацьований через запровадження простою.
Оплата простою за вересень:
15000 х 0,5 х 2 : 3 = 5000 (грн).
Приклад 3. Оклад працівника — 20000 грн, повна зайнятість. У вересні 2023 року він не відпрацював 5 годин протягом одного робочого дня через простій, оголошений у зв’язку з відключенням зовнішніх електромереж. Кількість робочих годин у вересні — 168 (8-годинний робочий день), кількість робочих днів — 21.
За вересень працівникові буде нараховано оплату годин простою в сумі:
20000 : 168 х 2 : 3 х 5 = 396,83 (грн).
Скажемо декілька слів щодо розрахунку основної зарплати у випадку, зазначеному у прикладі 3. За загальним правилом, якщо працівник, який отримує оклад, відпрацював місяць не повністю, то оплата здійснюється виходячи з денного заробітку працівника та кількості відпрацьованих ним робочих днів. Проте якщо працівник не працював кілька годин протягом дня (наприклад, у зв’язку з простоєм, введеним на період перебування у бомбосховищі, відпрацьовано протягом дня лише 5 з 8 робочих годин), то оплата відпрацьованих годин у цей день провадиться виходячи з годинного заробітку працівника (див. лист Мінсоцполітики від 27.12.2017 № 2993/0/101-17). У повністю відпрацьовані робочі дні оплата праці провадиться на підставі денного заробітку працівника. Саме тому сума основної зарплати за вересень складе:
(20000 : 168 х 3) + (20000 : 21 х 20) = 19404,76 (грн),
де 3 — це кількість відпрацьованих годин робочого дня, на який припав простій (8 роб. год - 5 год простою).
У працівника годинна тарифна ставка. Працівникам з погодинною оплатою праці час простою оплачуємо з розрахунку 2/3 годинної тарифної ставки та кількості годин простою.
Приклад 4. Годинна тарифна ставка робітника — 80 грн/год. У вересні 2023 року він відпрацював 12 годин. Не відпрацьовано у зв’язку з простоєм 156 годин.
Визначимо суму оплати простою:
80 х 2 : 3 х 156 = 8320 (грн).
Працівник — відрядник. Відрядні розцінки можуть бути визначені двома методами:
— шляхом ділення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на годинну (денну) норму виробітку;
— шляхом множення годинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.
Тож для оплати простою треба знати, за годинною чи денною ставкою розраховувалися відрядні розцінки та їх розмір.
А якщо під рукою немає документа з тарифними ставками, які використовувалися при розрахунку відрядних розцінок? Не проблема, тоді орієнтуємося на норми виробітку деталей (за годину або день) або норми часу в годинах або днях.
Приклад 5. Відрядна розцінка за одиницю продукції — 10,50 грн/шт. Норма виробітку деталей за годину — 10 шт./год. Не відпрацьовано у зв’язку з простоєм 15 годин.
Визначимо розмір годинної тарифної ставки:
10,50 х 10 = 105 (грн/год).
Сума оплати часу простою:
105 х 2 : 3 х 15 = 1050 (грн).
Приклад 6. Відрядна розцінка за одиницю продукції — 45 грн/шт. Денна норма виробітку деталей, розрахована на 8-годинну зміну, становить 10 шт/дн. У вересні 2023 року працівник весь місяць перебував у простої. Кількість невідпрацьованих через простій робочих днів — 21.
Денна тарифна ставка дорівнює:
45 х 10 = 450 (грн/дн).
Оплата часу простою у вересні:
450 х 2 : 3 х 21 = 6300 (грн).
Зверніть увагу, що загальна сума оплати праці за вересень (6300 грн) нижча за мінзарплату, що діє в такому місяці (6700 грн). Чи потрібно в цьому випадку рахувати трудову доплату до мінімалки? Розповідаємо.
Простій та трудова доплата
Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (далі — МЗП) (ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95—ВР, далі — Закон про оплату праці). Проте, перебуваючи у простої, працівник не працює й тому не виконує місячну (годинну) норму праці.
Якщо ж працівник не виконав у повному обсязі норму праці, то МЗП обчислюємо та виплачуємо пропорційно до виконаної норми праці.
Якщо простій тривав повний місяць, до трудову доплату до мінімалки не обчислюємо взагалі
Приклад 7. Оклад працівника — 6500 грн. За вересень йому нараховано зарплату за фактично відпрацьовані 6 робочих днів у сумі 1857,14 грн та оплату простою (15 робочих днів) — 3095,24 грн. Кількість робочих днів у вересні 2023 року за графіком роботи підприємства — 21.
Вересень працівник відпрацював не повністю. Його оклад (6500 грн) нижчий за МЗП (у вересні — 6700 грн). Розрахуємо доплату до МЗП.
У порівняльних розрахунках бере участь лише зарплата за фактично відпрацьований час (1857,14 грн). Оплату простою до уваги не беремо.
Мінзарплатна межа становить: 6700 : 21 х 6 = 1914,29 (грн).
Доплата до МЗП дорівнює: 1914,29 - 1857,14 = 57,15 (грн).
Загальна сума зарплати за вересень: 1857,14 + 57,15 + 3095,24 = 5009,53 (грн).
Строки виплати
Для проведення виплат працівникам за період простою законодавством не передбачено будь-яких окремих умов. Таким чином,
оплата простою має здійснюватися у строки, встановлені на підприємстві для виплати зарплати
Тобто не рідше 2 разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (див. лист Мінекономіки від 02.04.2021 № 4711-06/20380-07).
При цьому мінімальний розмір оплати за першу половину місяця простою повинен визначатися на підставі табеля обліку використання робочого часу, що заповнюється за звітний місяць (з 1-го по 15-те число) з урахуванням умов оплати праці, встановлених працівникові на період простою.
Разом з тим, у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Це прямо зазначено у п. 4 ст. 10 Закону № 2136.
Також роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати (п. 3 ст. 10 Закону № 2136).
Пам’ятайте, що оплата праці за час простою належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці (ст. 12 Закону про оплату праці).
Оподаткування та звітність
Оплату часу простою включаємо до фонду додаткової заробітної плати (п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5). Відповідно вона оподатковується ПДФО, ВЗ та входить до бази нарахування ЄСВ у загальному порядку, за правилами, визначеними для зарплати.
Щодо ЄСВ з МЗП. Якщо у зв’язку із запровадженням простою база нарахування ЄСВ, визначена за основним працівником, який не є особою з інвалідністю, не перевищила розміру МЗП, то виконуємо вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. Тобто розраховуємо додаткову базу нарахування ЄСВ, як різницю між МЗП та фактичною базою, та нараховуємо на неї ЄСВ за ставкою 22 %. Виняток — ситуація, за якої простій був у працівника з нефіксованим робочим часом чи працівник був прийнятий/звільнений у цьому місяці і не відпрацював всі робочі дні.
Оплату простою відображаємо в Об’єднаному звіті як звичайну зарплату, окремо її не виділяємо.
Висновки
- У загальному випадку простій не з вини працівника оплачують у розмірі не менше 2/3 тарифної ставки (окладу).
- При розрахунку оплати простою виходячи з 2/3 тарифної ставки (окладу) доплати та надбавки не враховуємо. Тобто працюємо з «чистою» ставкою (окладом).
- Працівникам з погодинною оплатою праці час простою оплачуємо з розрахунку 2/3 годинної тарифної ставки та кількості годин простою.
- Оплата простою не бере участі в порівняльних розрахунках з МЗП для цілей визначення трудової доплати.
- За загальним правилом, якщо база нарахування ЄСВ основного працівника за ставкою 22 %, до якої увійшла оплата простою, нижча за МЗП, виконуємо вимогу про сплату ЄСВ з МЗП.
- Виплачуйте «простійну» оплату у строки, встановлені на підприємстві для виплати заробітної плати.
