Критерій 1 ризиковості операцій (так званий критерій «пересорт» або невідповідність залишків на віртуальному складі) достатньо поширений критерій блокування ПН (див. п. 1 додатка 3 до Порядку № 1165*).
Якщо просто, то суть його в невідповідності залишків на так званому віртуальному складі. Сформульований він достатньо складно і на сьогодні складається з двох елементів. Цей критерій спрацьовує, коли в податковій накладній:
1) фігурують товари/послуги, не зазначені в Таблиці даних;
2) обсяг постачання більше або дорівнює різниці між обсягами придбання, помноженими на коефіцієнт 1,5, і продажами (це і є так званий «віртуальний склад»).
Як бачимо, формула викладена доволі складно. І зрозуміти, чи відповідають ваші віртуальні залишки цій формулі, не так-то просто. Податківці ж у квитанції про зупинення реєстрації просто зазначають, що така-то операція відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості операцій.
Критерій працює в розрізі кодів УКТ ЗЕД. Часто він спрацьовує при моніторингу цілком законних операцій, коли на вході з об’єктивних причин немає (чи недостатньо) залишків товарів.
Придбання товарів у неплатників ПДВ (зокрема, у єдиноподатників) — один з таких випадків
Судіть самі: якщо платник купив якийсь товар у неплатника і потім продає його, то на виході (при продажу) відповідний код фігуруватиме в його ПН, а на вході (при придбанні) — ні, оскільки на вході немає взагалі жодної ПН. Тому система заблокує цю ПН.
Щоб зареєструвати її, вам доведеться подавати копії розблокувальних документів («Як розблокувати зупинені ПН/РК» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53).
Уникнути блокування можна декількома способами:
— підпасти під критерії безумовної реєстрації (п. 3 Порядку № 1165)
або (за умови, що платника не віднесено до ризикових):
— підпасти під критерії позитивної історії (додаток 2 до Порядку № 1165).
— подати Таблицю даних з подальшим урахуванням її податківцями.
Не всі із цих способів можуть бути успішно реалізовані в житті. Наприклад, перший варіант стосується вузького кола платників ПДВ. Другий, хоч і реалістичніший, все ж багато в чому залежить від показників діяльності платника і теж підійде не кожному. Третій реалізувати теж непросто, але він не залежить від сум сплачених податків, обсягу постачання в ПН, балансової вартості основних засобів і т. п. Тому третій варіант (подати Таблицю даних з відповідними кодами) може використати кожен платник («Таблиця даних: правила з 08.07.2023» // «Податки & бухоблік», 2023, № 53).
Але як запевняють податківці*, для того щоб Таблиця даних була врахована, треба обов’язково заповнити ряд. 10.4 декларації з ПДВ — про придбання, здійснені в неплатників ПДВ.
* www.youtube.com/watch?v=AK2zhTgi0LU
По суті, цей рядок ні на що не впливає — ні податкового кредиту там немає, ні реєстраційний ліміт не збільшується, та і в додатках відображати не треба. Тому часто покупці ігнорують цей рядок. Це одна з причин, чому податківці не враховують Таблицю. Безумовно, ніхто не гарантує, що якщо ви заповните цей рядок, то Таблицю неодмінно врахують, але шанси при заповненні підвищуються. У нормативно-правових актах про цей момент не сказано, але, як запевняють податківці, так воно працює на практиці. Отже, не ігноруйте цей рядок.
