Висновок документа
При здійсненні операції з виявлення, утилізації та списання імпортованої підакцизної продукції, як щодо якої не лишилось ідентифікованих залишків, так і щодо якої можуть бути ідентифіковані залишки, податкові наслідки з акцизного податку не виникають
До податківців звернулось підприємство, у якого зазнали пошкоджень та руйнувань приміщення, де зберігались підакцизні тютюнові вироби. Частина цих товарів (як імпортних, так і вироблених в Україні!) була повністю знищена або зазнала такого впливу вогню, води та засобів гасіння пожежі, що їх використання та реалізація стали неможливі.
Загальний акциз не виникає! Перші питання, які поставило податківцям підприємство, — це: як оподатковувати акцизом операції зі списання імпортованої підакцизної продукції, щодо якої не лишились або лишились ідентифіковані фізичні залишки?
Звісно, тут мова йде про (не)оподаткування цих списань саме загальним/стандартним акцизом (щодо роздрібного акцизу у ДПС теж запитали — див. нижче).
Нефіскальну відповідь на це запитання ви вже прочитали вище, у Висновку. Ми цілком із нею згодні, але у цьому випадку нас дуже порадувало підґрунтя податківців для такої нефіскальності. Адже цього висновку податківці дійшли, спираючись на положення п.п. 222.2.2 ПКУ. А ця норма встановлює, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України акциз сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації. Спираючись саме на це, податківці зазначають, що при списанні втраченої внаслідок згаданих обстрілів та руйнувань імпортованої підакцизної продукції, як щодо якої не лишилось ідентифікованих залишків, так і щодо непридатних ідентифікованих залишків податкові наслідки з акцизного податку не виникають. При цьому вони не згадують ні про які форс-мажори!
Такий підхід дуже важливий, оскільки він виключає повторне оподаткування загальним акцизом операцій списання підакцизних товарів
На цьому ми завжди наполягали, розглядаючи проблеми оподаткування загальним акцизом операцій списання втрачених товарів. Такий об’єкт оподаткування загальним акцизом, як обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів/продукції (крім випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ), визначений у п.п. 213.1.6 ПКУ. Згаданий у цій нормі п. 216.3 ПКУ, який виводить списання підакцизних товарів з-під оподаткування, містить три основних види неоподатковуваних списань: «форс-мажорні» (п.п. «а»), «нормативні (природні)» (п.п. «б») та «воєнні передачі» (п.п. «в»). Але ж ні цей «звільняючий» пункт, ні якісь інші норми ПКУ прямо не відносять до винятків операції зі списання тих підакцизних товарів, які вже були раз оподатковані загальним акцизом при імпорті (як у цьому питанні), чи при їх реалізації виробником (якщо списуються вітчизняні товари).
У той же час оподаткування у таких випадках ще й при списанні було б повторним оподаткуванням товарів тим же самим видом акцизу! А це суперечить будь-якій податковій логіці й духу ПКУ. Адже метою введення нормою п.п. 213.1.6 ПКУ такого окремого об’єкта оподаткування (для «втраченого») явно було — закрити можливість уникнення оподаткування акцизом через списання товарів. Тобто такий об’єкт оподаткування, що визначено у п.п. 213.1.6 ПКУ, має виникати лише у випадках списання тих втрачених підакцизних товарів, з яких загальний акциз не було сплачено*! Тому платити акциз при списанні мають лише виробники підакцизних товарів (або імпортери — якщо з якоїсь причини акциз при імпорті не сплачувався). Звісно — за винятком згаданих «випадків, передбачених п. 216.3 ПКУ»…
* Або коли після сплати акциз було скориговано-відсторновано у відповідних випадках, визначених п. 217.5 ПКУ.
До речі, наявність у ПКУ норми п. 217.5 ПКУ (що передбачає коригування акцизних зобов’язань у деяких випадках повернення підакцизних товарів продавцю) підтверджує ліберальний підхід до проблеми оподаткування операцій зі списання. Як підтверджує такий підхід і цей лист ДПСУ від 21.08.2023, що ми коментуємо!
На жаль, такої чіткої ліберальної позиції податківців щодо оподаткування списань підакцизних товарів у інших роз’ясненнях ми ще не бачили. Див., наприклад, діючу БЗ 114.02 (там переважно цитати). А детальніше щодо цих проблем і невизначеності фіскалів читайте у статті «Списання алкоголю і акциз» // «Податки & бухоблік», 2020, № 80 (ср. ).
Зазначимо, що такий же ліберальний підхід має застосовуватись не тільки щодо імпортних підакцизних товарів, а й щодо вироблених в Україні. Адже якщо загальний акциз виробником сплачено, то повторне оподаткування таких товарів, що списуються оптовиками чи роздрібниками, буде абсурдним. Але про такі товари платник чомусь у фіскалів не спитав, хоча і зазначив у запиті (див. на початку листа), що серед знищених були й вітчизняні товари. Мабуть, цей платник (підприємство) впевнений у тому, що списання вітчизняних товарів у нього акцизом не оподатковується…
Отже, тим платникам, хто списує втрачені підакцизні товари, не завадить запам’ятати цей лист ДПСУ від 21.08.2023…
Висновок документа
Якщо підприємство документально зафіксувало пошкодження, знищення, втрату підакцизних товарів та надало податківцям необхідні докази того, що цей товар утрачено внаслідок форс-мажорних обставин, то відповідно до п. 216.3 ПКУ податкове зобов’язання з роздрібного акцизу щодо такого товару не виникає
Роздрібний акциз і підтвердження форс-мажору. Акцентуємо вашу увагу, що і тут підприємство запитувало тільки про втрачені імпортовані товари! Тому відповідь фіскалів до оподаткування списання власного імпорту роздрібним акцизом вважаємо такою, що вписується у ПКУ.
Але! Як зазначено у листі, підприємство здійснює імпорт, оптову та роздрібну торгівлю тютюновими виробами, причому, як імпортними, так і вітчизняними.
А оскільки з 01.01.2023 платниками роздрібного акцизу з тютюнових виробів залишилися лише виробники та імпортери, то у нашого підприємства оподатковуватись роздрібним акцизом може лише списання тих імпортних тютюнових виробів, які були імпортовані лише ним самим! І податківцям не завадило б звернути на це увагу.
А списання втрачених (знищених) імпортних, а також вітчизняних тютюнових виробів, які були закуплені підприємством в Україні, взагалі не мають оподатковуватись роздрібним акцизом. Адже за такими товарами наше підприємство вже не є платником роздрібного акцизу*
* Роздрібний акциз за такими товарами вже мали сплатити при реалізації відповідні імпортери чи виробники цих тютюнових виробів.
Отже, відповідь фіскалів коректна тільки щодо тих втрачених тютюнових виробів, які імпортувало саме наше підприємство! Бо воно мало з них сплачувати роздрібний акциз.
Тут нагадаємо, що п.п. 14.1.212 ПКУ для цілей оподаткування роздрібним акцизом прирівнює списання підакцизних товарів (зокрема, тютюнових виробів) до їх реалізації. Тому тут від оподаткування 5 %-м роздрібним акцизом може врятувати лише згаданий п. 216.3 ПКУ. А оскільки, як зазначено у листі, підприємство звернулось до ТПП за отриманням довідки щодо підтвердження цього форс-мажору (ворожих обстрілів і руйнувань відповідних приміщень), то за наявності такої довідки, гадаємо, взагалі ніяких питань щодо законності неоподаткування списань власно імпортованих товарів роздрібним акцизом не буде.
Щоправда, для таких випадків спеціальний сертифікат ТПП не обов’язковий. Тут можна надати фіскалам й інші документальні докази того, що товар втрачено саме внаслідок «воєнного» форс-мажору. Адже норма п. 216.3 ПКУ говорить про надання доказів, а не саме сертифіката ТПП. Щодо таких ситуацій податківці в консультації в БЗ 101.15 радять платнику: провести інвентаризацію, зафіксувати факт пошкодження майна (фото-/відеозйомка) та звернутися до органів ДСНС чи місцевих органів влади, які мають скласти акт / підтвердити факт пошкодження майна із зазначенням причини. Тож акт інвентаризації, фото/відео та акт чи довідка відповідного органу будуть достатніми доказами форс-мажорної втрати товарів. Детальніше читайте: «Щоб підтвердити знищення (втрату) товарів під час війни, сертифікат ТПП ні до чого!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 47.
