Скарга Д7 на постачальника: чи варто подавати?

Коли може бути подана заява-скарга?

Відповідно до п. 201.10 ПКУ заява-скарга (за формою додатка 7 до декларації з ПДВ, далі — заява-скарга Д7) може бути подана на продавця/покупця у разі:

— допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної (ПН), передбачених п. 201.1 ПКУ. Зверніть увагу: мова йде лише про помилки в обов’язкових реквізитах ПН;

та/або

— порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації ПН/розрахунку коригування (РК) (крім ПН/РК, реєстрація яких зупинена).

Варто звернути увагу, що п. 201.10 ПКУ передбачає можливість подання скарги і на контрагента покупця — платника ПДВ — у випадку нереєстрації ним зменшуючого РК.

А ось, наприклад, якщо постачальник не здійснює заходи з розблокування ПН (ПН заблокована і контрагент не подає документи для її розблокування), то виходить, підстав для подання скарги на продавця, поки ПН знаходиться в стадії блокування, немає.

Знову ж таки

Що дає подана скарга?

Ще з 2015 року заява-скарга Д7 не дає права покупцю на відображення податкового кредиту (ПК). Таке право дає саме належним чином складена та зареєстрована ПН / збільшуючий РК (ну і хіба що ще замінники ПН, названі в п. 201.11 ПКУ). Тому єдиний «ефект», який дає подання такої скарги, — це те, що податківці на її підставі направлять запит контрагенту, щодо якого подано скаргу, і можуть призначити йому за певних умов позапланову документальну перевірку. І, можливо, наслідки цієї перевірки змусять контрагента зареєструвати ПН/РК / виправити помилки в обов’язкових реквізитах ПН.

За яких умов буде перевірка контрагента?

Пункт 201.10 ПКУ передбачає, що протягом 90 календарних днів з дня надходження заяви із скаргою з урахуванням вимог, установлених п.п. 78.1.9 ПКУ,

При цьому, хоча в п. 201.10 ПКУ прямо говориться тільки про перевірку продавця, на якого поскаржилися, така перевірка загрожує і порушнику — покупцю у випадку нереєстрації ним зменшуючого РК. Адже п.п. 78.1.9 ПКУ вже містить згадку і про покупця.

Тут варто звернути увагу на такі моменти:

1) незважаючи на те, що норми про перевірку продавця на підставі заяви-скарги Д7 закріплені з метою захисту інтересів покупця,

Як зазначено у постанові Великої палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21:

«обов’язок проведення вказаної вище документальної перевірки продавця виникає у контролюючого органу в силу закону — пункту 201.10 статті 201 ПК України, однак цей обов’язок не перед покупцем і йому не кореспондує право покупця вимагати проведення перевірки. Покупець також не може вимагати від держави відшкодування збитків, спричинених невиконанням контролюючим органом обов’язку з проведення перевірки, оскільки цей обов’язок контролюючий орган має не перед покупцем і його невиконання не вважається таким, що порушує якесь конкретне право платника податків»;

2) як зазначено в п. 201.10 ПКУ, перевірка за заявою-скаргою Д7 призначається з урахуванням вимог п.п. 78.1.9 ПКУ. А п.п. 78.1.9 ПКУ як раз визначає таку підставу для проведення позапланової документальної перевірки, як подання щодо платника скарги. Зазначимо, що з 01.08.2023 воєнний мораторій не поширюється на перевірки, які проводяться з підстав, визначених п.п. 78.1.9 ПКУ (п.п. 69.2¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

При цьому п.п. 78.1.9 ПКУ передбачає, що

Тож після отримання заяви-скарги Д7 податківці повинні надіслати платнику, на якого поскаржилися, письмовий запит відповідно до вимог п.п. 4 п.п. 73.3.1 ПКУ про надання інформації щодо отриманої скарги.

І тільки якщо відповіді у відведений строк не надійде (платник проігнорує запит і не надасть документального підтвердження), то у податківців будуть підстави провести позапланову перевірку такого платника ПДВ згідно з п.п. 78.1.9 ПКУ. Норма прописана доволі неоднозначно. Адже виходить, що якщо контрагент надасть відповідь на запит податківців, то навіть якщо документи, надані контрагентом на такий запит, будуть свідчити про порушення, то підстав провести позапланову документальну перевірку на підставі п.п. 78.1.9 ПКУ у податківців не буде.

Якщо перевірка буде проведена

Якщо ж документальна позапланова перевірка на підставі п.п. 78.1.9 ПКУ буде проведена, то у випадку якщо податківцями буде встановлено факт порушення, контрагенту-порушнику загрожують штрафи:

— якщо ПН була незареєстрована — платникові загрожують штрафи, передбачені п. 120¹.2 ПКУ. Спочатку фіскали застосують штраф у розмірі 50 % від суми ПДВ, зазначеної в такій незареєстрованій ПН/РК.

Тобто в такому разі сума штрафу становитиме 100 % суми ПДВ.

Утім, якщо встигнути з реєстрацією ПН/РК у 10-денний строк після отримання ППР, не буде ні другого 50 % штрафу, ні штрафу за несвоєчасну реєстрацію за п. 120¹.1 ПКУ (абзац третій п. 120¹.2 ПКУ). Тобто платник-порушник заплатить лише перший 50 % штраф за нереєстрацію ПН/РК;

— якщо були допущені помилки в обов’язкових реквізитах ПН — продавцю загрожують штрафи згідно з п. 120¹.3 ПКУ. Тож передусім за результатами цієї перевірки такий порушник повинен буде заплатити штраф у розмірі 170 грн щодо кожної ПН. Одночасно фіскали попередять продавця про необхідність виправити помилки протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР. І якщо помилку так і не буде виправлено протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання ППР, тоді продавцю загрожує додатковий штраф у розмірі від 10 % до 100 % суми ПДВ, зазначеної в помилковій ПН (залежно від кількості днів прострочення виправлення).

Чи є подання скарги дієвим способом захисту?

Отже, як ми могли вже впевнитися, подання скарги не гарантує, що податківцями буде проведена перевірка по скарзі і будуть застосовані до контрагента засоби впливу. Та і навіть якщо такі засоби впливу будуть застосовані, все одно це не гарантує, що контрагент зареєструє ПН. Хоча, звичайно, цілком можливо, що контрагенту буде достатньо отримання письмового запиту податківців і теоретичної можливості бути оштрафованим, для того щоб поквапитися з реєстрацією ПН або виправленням помилок в обов’язкових реквізитах ПН. Тож, можливо, відмовлятися від подання заяви-скарги Д7 і не варто.

Та все ж слід зазначити, що більш дієвим способом впливу на контрагента в цій ситуації може бути

Декілька слів зазначимо щодо можливості вимагати від контрагента компенсації збитків, спричинених нереєстрацією ПН. Велика палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 доходить висновку, що збільшення ПК є майновим інтересом покупця товарів. Тож

А ось подати позов з вимогою змусити постачальника зареєструвати ПН або оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації ПН, покупець не може.

Цікавим є й те, що вимагати відшкодування збитків покупець має право, навіть якщо винними у цій ситуації (в нереєстрації ПН) є податківці. Так, у згаданій вище постанові зазначено:

«оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов’язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов’язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов’язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій».

А продавець у свою чергу, якщо нереєстрація ПН відбулася з вини податківців, може вимагати відшкодування шкоди від держави:

«Якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, то держава може бути притягнута до відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом».

Варто звернути увагу й на наступний момент. Якщо ви будете в судовому порядку вимагати відшкодування контрагентом збитків (у вигляді неотриманого податкового ПК), то необхідним елементом для стягнення збитків є доведення факту вчинення контрагентом порушення, який має бути підтверджений належними і допустимими доказами. При цьому, як зазначають суди, таким підтвердженням, зокрема, може бути акт перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складене за результатами перевірки (див. постанову Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19). Тож якщо буде подана заява-скарга Д7 і на її підставі податківці проведуть перевірку та виявлять дійсно факт нереєстрації ПН контрагентом / допущення ним помилок в обов’язкових реквізитах ПН, то буде простіше довести наявність підстав для стягнення з контрагента збитків.

Як подавати скаргу?

Заява із скаргою подається за формою додатка 7 (Д7) до ПДВ-декларації. Подати її протягом відведеного терміну можливо тільки разом зі звітною ПДВ-декларацією (зробивши відповідну відмітку в кінці декларації про її подання). Через уточнюючий розрахунок подати скаргу не можна.

Строк подання заяви-скарги Д7 — протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання ПДВ-декларації за звітний (податковий) період (тобто місяць), у якому не надано ПН або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів ПН та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН (п. 201.10 ПКУ). При цьому

У цьому випадку перебіг 365-денного строку для подання заяви-скарги розпочався з 22.02.2022 (з дня, наступного за граничним днем подання декларації за січень 2022 року; 20.02.2022 був вихідним). При цьому в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 цей строк призупинявся. Отже, на 01.08.2023 фактично з 365 днів спливло тільки 2 дні (22.02.2022 та 23.02.2022). Тож граничний строк подання скарги за цією заявою розраховується так:

01.08.2023 + 363 дні.

Це буде 28.07.2024. Отже, останньою декларацією, з якою можна подати скаргу за цією ПН, буде декларація за липень 2024 року.

Детальний алгоритм заповнення скарги наведено в статті «Додаток Д7 до декларації з ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 37.

Увага! До заяви-скарги Д7 подаються копії документів, що підтверджують факт здійснення операції (п. 201.10 ПКУ). У самому додатку Д7 при цьому потрібно зазначити кількість аркушів таких документів.

Як зазначають податківці в категорії 101.24 БЗ, копії документів до заяви-скарги Д7 подаються до контролюючого органу за місцем обліку у термін, визначений для подання податкової декларації з ПДВ (за вибором платника):

— особисто або уповноваженою на це особою;

— надсилаються поштою;

— за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf (обмеження 5 МБ), із супровідним листом, у якому зазначається звітний (податковий) період податкової декларації з ПДВ, до якої подано заяву, реєстраційний номер та дата подання такої декларації.

А чи можна виправити помилку, допущену у заяві-скарзі Д7?

Справа в тому, що формою додатка 7 до ПДВ-декларації не передбачено подання уточнюючого додатка 7. Такий додаток може бути поданий з відміткою «Звітний» або «Звітний новий». Тож помилку, допущену у заяві-скарзі Д7, можливо виправити, лише якщо її виявлено до закінчення граничного терміну подання ПДВ-декларації — через подання нової декларації з відміткою «Звітна нова» та виправленим додатком 7 з відміткою «Звітний новий» (категорія 101.25 БЗ).