Відразу наголосимо — українське законодавство терміни «кредит-нота»/«кредит-мемо» не визначає і правового статусу таких документів не встановлює (див. лист ДПСУ від 13.09.2022 № 1454/ІПК/99-00-21-02-02-06, БЗ 101.04).
Кредит-нота чи кредитовий меморандум (мемо) — це документ, який зменшує чи виключає суму, яку покупець має сплатити. Тобто принцип дії кредит-мемо такий самий, як і кредит-ноти. Тож надалі будемо оперувати поняттям «кредит-нота».
Виходячи з міжнародної практики під кредит-нотою розуміють розрахунковий документ чи повідомлення, яке направляється однією зі сторін (постачальником), що перебуває у розрахункових відносинах, іншій стороні (покупцеві) про запис у кредит рахунку останньої певної суми через настання якої-небудь обставини, що створила у іншої сторони право вимоги цієї суми. Тобто за допомогою кредит-ноти продавець товарів повідомляє покупця про зміни умов договору щодо компенсації вартості товарів (див. листи ДПСУ від 30.12.2021 № 4824/ІПК/99-00-21-03-02-06 і від 05.05.2021 № 1850/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Отже, за визначенням кредит-нота містить повідомлення про факт, що вже відбувся, — зменшення заборгованості постачальником.
Здебільшого кредит-ноту використовують у разі надання покупцеві знижки чи бонусу. Але не виключені випадки, коли кредит-ноту використовують у ситуації з неякісним товаром: як прощення боргу в частині вартості бракованого товару або як відшкодування витрат, пов’язаних з усуненням браку. Відтак
порядок відображення кредит-ноти в обліку залежить від умов, визначених сторонами договору поставки, та умов зміни вартості товарів, передбачених у кредит-ноті
(див. лист ДПСУ від 05.05.2021 № 1850/ІПК/99-00-21-02-02-06).
Нас же цікавить ситуація, коли нерезидент надає покупцю кредит-ноту у вигляді післяпродажної знижки за вже поставлений товар.