Заміна автомобільних шин: облік та ризики

Надходження шин на підприємство

Нові шини (придбані окремо від автомобіля). Вартість таких шин не додають до первісної вартості авто. Їх обліковують окремо у складі запчастин — на субрахунку 207 (це передбачено нормами Інструкції № 291*).

* Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 № 291.

Важливим є те, що підприємство

* Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансзв’язку від 20.05.2006 № 488.

Картка заводиться в момент установлення шини на транспортний засіб.

Картка передбачає, зокрема,

* Користі деталі знайдете з цього приводу у статті «Подорожній лист: живий паросток чи сухий бур’ян» // «Податки & бухоблік», 2023, № 31.

Варто звернути увагу: якщо картка не велася підприємством, а шини списані, то є ризик того, що податківці наполягатимуть на тому, що не підтверджено використання шини в господарській діяльності. А це загрожує донарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ за п. 198.5 ПКУ з вартості придбання таких шин (якщо шина придбавалася з ПДВ і було право на податковий кредит).

Якщо шини були встановлені на авто (придбані разом з авто). Їх окремо на рахунок 207 не виділяємо (вони обліковуються у складі основних засобів). Але

Коли вартість шин потрапить у витрати?

Операції щодо заміни на транспортному засобі шин не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення (п. 3.19 Положення № 102*). Це витрати націлені на підтримання автомобіля в робочому стані. А таким витратам пряма дорога до складу витрат (п. 15 НП(С)БО 7).

* Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу від 30.03.98 № 102.

Але коли саме (в який момент) списуємо шини на витрати? На практиці існує два варіанти:

— перший варіант — вартість шин списуємо на витрати одразу після введення шин в експлуатацію (встановлення їх на автомобіль). У цьому випадку передача автомобільних шин в експлуатацію супроводжується проводкою: Дт відповідного виду витрат (23, 91, 92, 93, 94) — Кт 207. Далі ведуть тільки оперативний (кількісний) облік шин за місцями зберігання та матеріально відповідальними особами. При сезонному поверненні ще не відпрацьованих шин на склад їх окремо не оприбутковують, а враховують тільки кількісно;

— другий варіант — до складу витрат автомобільні шини потраплять тільки у момент їх вибуття з експлуатації через свою непридатність. У цьому випадку для шин, які знаходяться в запасі, відкриваємо субрахунок — 207/1 «Шини на складі». При передачі шин в експлуатацію перекидаємо їх на субрахунок 207/2 «Шини в експлуатації». Відповідно при поверненні їх на склад через сезонну заміну робимо проводку: Дт 207/1 — Кт 207/2.

Важливий момент:

Податківці вважають, що вартість шин має потрапляти до витрат, тільки коли вони виведені із експлуатації через непридатність до подальшого використання. Одним з аргументів такого підходу вони називають те, що відповідно до п. 23 НП(С)БО 9 дозволяється виключати зі складу активів і списувати у витрати при передачі в експлуатацію тільки вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, а шини такими не є.

Щоправда, суди вважають, що суб’єкти господарювання мають право віднести вартість шин на витрати одразу при встановленні їх на автомобіль. Основний аргумент, який наводять суди, — операції щодо заміни шин на транспортному засобі належать до технічного обслуговування. А за технічним обслуговуванням витрати виникають одразу (див., зокрема, рішення Сумського окружного адмінсуду від 13.05.2020 у справі № 480/3404/19; постанову Другого апеляційного адмінсуду від 16.03.2021 у справі № 480/3404/19).

Тож якщо обираєте перший варіант обліку (вартість шин списується на витрати одразу при встановлені їх на автомобіль), то зважаючи на позицію податківців, треба бути готовим до того, що, можливо, доведеться своє право на такий варіант обліку шин доводити в суді. Втім позитивні для платників судові рішення є.

Сезонна заміна шин

З настанням зимового сезону для безпечної експлуатації транспортних засобів слід переходити на зимові або всесезонні шини. З початком літнього сезону навпаки — переходимо із зимових на літні шини.

Підготовка транспорту до експлуатації в осінньо-зимових чи весняно-літніх умовах вважається сезонним транспортним обслуговуванням (абз. 8 п. 1.3 Положення № 102). Отже, це звичайне утримання об’єкта основних засобів, витрати на яке включаються до витрат періоду (п. 14 НП(С)БО 16 «Витрати»). Тому при проведенні сезонної заміни шин вартість наданих послуг із заміни шин відносимо на витрати.

Що стосується обліку сезонної заміни шин, то якщо підприємство обрало:

— обережний варіант обліку шин, який підтримують податківці (списувати вартість шин на витрати тільки після того, як шина стала непридатною до використання), то

Так, наприклад, шини, які зняті з автомобіля і передані на склад при заміні, зараховують на субрахунок — 207/1 «Шини на складі», а шини, що встановлені, перекидаються на субрахунок 207/2 «Шини в експлуатації». Відповідно при поверненні зимових шин на склад через сезонну заміну робимо проводки: Дт 207/1 — Кт 207/2, а при встановлені літніх: Дт 207/2 — Кт 207/1;

— варіант обліку шин, за яким вартість шин списується одразу при встановленні їх на автомобіль (переданні в експлуатацію), то в такому разі списання відбувається вже в момент передачі шин зі складу в експлуатацію. А надалі ведеться тільки їх аналітичний кількісний облік за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами. Відповідно при заміні зимових шин на літні зимові шини не оприбутковують і дохід не відображають, а просто показують у кількості, що певні шини перемістилися на склад. Аналогічно при заміні літніх шин на зимові.

Облік сезонної заміни шин

Списання шин

Підстави для списання автомобільних шин умовно можна розділити на два види:

1) шина списується у зв’язку з тим, що відпрацювала свій ресурс — закінчилася експлуатаційна норма пробігу і шина не підлягає відновленню. Норми пробігу затверджено наказом № 488*.

* Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансзв’язку від 20.05.2006 № 488.

2) списується шина, яка ще не відпрацювала свій ресурс. Таку можливість передбачено п. 3.2 Норм № 488. Так, у ньому сказано, що у разі виявлення експлуатаційних чи виробничих дефектів, з якими пневматичні шини не допускають до експлуатації з огляду на небезпечність їхнього технічного стану або не ремонтують через неприйнятні витрати, шини списують незалежно від того, чи відповідає їхній фактичний ресурс Нормам.

При цьому і в першому, і другому випадку, рішення про те, чи підлягає шина списанню,

Це рішення фіксується в картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини. При цьому якщо шина відпрацювала свій ресурс або природно зношена до граничної висоти рисунка протектора, то оформлена картка є актом списання шини (п. 7.1 Норм № 488). В інших випадках списання шини, окрім картки, потрібен ще й акт на списання шини (п. 7.5 Норм № 488).

Якщо підприємство обрало обережний варіант списання шин (списувати вартість шин на витрати тільки після того, як шина стала непридатною до використання), то при списанні шин відображають списання їх вартості на відповідний вид витрат (залежно від напряму використання автомобіля) — на Дт відповідного виду витрат (23, 91, 92, 93, 94).

Зазначимо також, що якщо списується шина, яка була придбана разом з транспортним засобом (обліковувалася у складі рахунка 10), то списання такої шини ніяк не змінює первісну вартість транспортного засобу (ніякої часткової ліквідації об’єкта основних засобів не буде).

Що стосується податкового обліку, то:

— щодо податку на прибуток — тут усе за правилам бухобліку;

— а ось щодо ПДВ є певні моменти. Якщо шина списується у зв’язку з тим, що закінчилася експлуатаційна норма її пробігу, то тут питань немає. Вважається, що шина повністю взяла участь в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності. Тобто ніяких компенсуючих податкових зобов’язань (ПЗ) за п. 198.5 ПКУ в цьому випадку не буде. Претензії можуть бути хіба що до підприємства, яке не вело картки обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини. А ось якщо шина списується до закінчення експлуатаційної норми пробігу, то податківці говорять, що в такому випадку «автомобільні шини не можуть вважатися такими, що використані в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності підприємства» (лист ДПСУ від 05.07.2022 № 955/ІПК/99-00-21-03-02-06). Тобто вважають, що тут мають нараховуватися компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Не нараховувати їх, за роз’ясненнями податківців, можна, якщо вартість шин включається до складу вартості готової продукції (товарів, послуг), операції з постачання якої підлягають оподаткуванню ПДВ. Такий випадок може бути, якщо наприклад, платник продає автомобіль, на якому встановлені такі шини. У такому разі якщо ціна реалізації авто вміщує в себе вартість шин, вважається, що шини використані в оподатковуваних операціях. А ось в інших випадках,

Щоправда, навіть якщо погодитися з таким нарахуванням, не зрозуміло, яку базу в такому випадку брати для нарахування компенсуючих ПЗ. Вартість придбання шини тут не підходить, адже шина відпрацювала певний час і брала участь в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Можливо, за базу потрібно буде брати відсоток від вартості придбання, який шина не допрацювала. Втім такий варіант ПКУ не передбачений. Хоча сміливі платники можуть доводити, що підстав нараховувати компенсуючі ПЗ за п. 198.5 ПКУ тут немає. Адже списання шин з причини їх пошкодження, що виключає ремонт (відновлення), цілком уписується у вимоги Норм № 488. Отже, негосподарська спрямованість такого списання відсутня.

Що зі списаною шиною?

Якщо вона відповідає визначенню активу (її можна продати, здати на металобрухт) списану шину оприбутковуємо за чистою вартістю реалізації — Дт 209 – Кт 719. Продаж на сторону як вторсировини відображають проводками: Дт 377 — Кт 712; Дт 943 — Кт 209.

Якщо ж списана шина не відповідає визначенню активу — вона визнається відходами і підлягає утилізації. В такому випадку відображаємо їх списання тільки в аналітичному обліку (на баланс не оприбутковуємо). Вартість послуг з утилізації включаємо до інших операційних витрат (Дт 949 — Кт 631).

Варто звернути увагу:

* Правила технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджені наказом Мінінфраструктури від 26.07.2013 № 549.

При цьому з урахуванням досить широкого визначення небезпечних відходів з п. 16 Порядку класифікації відходів, затвердженого постановою КМУ від 20.10.2023 № 1102, небезпечними відходами вочевидь може бути визнано і відпрацьовані шини.

А тому якщо у вас утворилися відходи у вигляді відпрацьованих автомобільних шин, потрібно подати декларацію про відходи. Щодо небезпечних відходів зараз вона подається незалежно від обсягу таких відходів* (ст. 45 Закону України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX).

* У випадку з відходами, що не є небезпечними, декларація подається, якщо річний обсяг утворення перевищує 50 тонн.

За чинними наразі правилами декларація подається раз на рік до 20 лютого року, що настає за звітним в електронному вигляді через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Форму декларації затверджено постановою КМУ від 07.05.2022 № 556 (в редакції постанови від 19.08.2023 № 876).

За неподання декларації загрожує адмінштраф за ст. 82¹ КУпАП — від 3 до 5 нмдг (від 51 до 85 грн).

Крім того, виникає ще необхідність подати органам статистики форму № 1-відходи (затверджена наказом Держстату від 02.05.2023 № 167). Подається вона не пізніше 28 лютого, наступного за звітним роком.

Що стосується екологічного податку, то суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних, до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів із суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо). При цьому податківці зазначають (категорія 117.01 БЗ), що якщо у суб’єкта господарювання немає відповідного договору на утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення, то він є платником екологічного податку. А отже, бажано своєчасно віддавати на утилізації списані шини.