Висновок документа
Якщо товари/послуги придбано після реєстрації платником ПДВ і використано для виробництва товарів, поставлених у рахунок оплати (авансу), отриманої в періоді застосування спецЄП, то на дату виникнення підстав для податкового кредиту потрібно нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання (п. 198.5 ПКУ).
Якщо товари/послуги придбано після реєстрації платником ПДВ і використано для виготовлення товарів, поставлених у рахунок оплати, отриманої в періоді, коли постачальник був зареєстрований платником ПДВ, то компенсуючі податкові зобов’язання не нараховуються, якщо операції з постачання товарів оборонного призначення звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ
Для більшості платників ПДВ важливим є перший з двох наведених у цьому листі висновків. У спрощеному вигляді ситуацію можна описати так. Будучи на спецЄП, постачальник отримав від покупця аванс за товар (до спецЄП він не був платником ПДВ). Після скасування спецЄП він зареєструвався платником ПДВ. І вже після цього наш постачальник придбав сам товар і відвантажив його покупцеві. Під час придбання товару він уже був повноправним платником ПДВ, тому на вхідний ПДВ він отримав ПН. Виникає питання — як слід оподатковувати цю операцію ПДВ? Загалом тут не так важливо, перепродається товар у чистому вигляді або використовується для виробництва інших товарів.
У цьому випадку перехідні норми, встановлені для колишніх спецЄПешників, не застосовуються, оскільки наш постачальник зареєструвався платником ПДВ уже після виходу зі спецЄП.
Тому звернутися слід до загальної норми, що встановлює нарахування компенсуючих ПЗ в усіх випадках, тобто п. 198.5 ПКУ. У ньому сказано, що платник податків зобов’язаний нарахувати компенсуючі ПЗ у разі, якщо придбані товари/послуги починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ або місце постачання яких розташоване за межами території України.
Але наше постачання не оподатковується зовсім не на підставі ст. 196 ПКУ. Воно не оподатковується тому, що в момент отримання авансу постачальник узагалі не був платником ПДВ. Тобто, суворо кажучи, п. 198.5 на нашу ситуацію не поширюється.
Невже через цю прогалину в законодавстві нашому постачальникові дозволять не нараховувати компенсуючі ПЗ? Адже тоді буде дисбаланс: при продажу (отриманні авансу) ПЗ не виникають, а при придбання — є право на ПК.
Це питання ми ставили в статті «Перехідні операції при зміні ПДВ-статусу» // «Податки & бухоблік», 2024, № 29. Там же ми доходили висновку: формально в постачальника немає обов’язку нараховувати компенсуючі ПЗ. Але податківці напевно не пустять цю справу на самоплив і змусять нараховувати компенсаційні ПЗ.
Як бачимо, наші побоювання були не марні.
У першому висновку цього листа вони наполягають на нарахуванні компенсуючих ПЗ!
Важливо, що цей висновок буде цікавим не лише тим, хто отримав аванс до реєстрації платником ПДВ. У схожій ситуації може опинитися постачальник, який отримав аванс під час призупиненої реєстрації платником ПДВ (будучи на спецЄП), а купив товар і відвантажив його покупцеві вже після виходу зі спецЄП і відновлення реєстрації платником ПДВ.
Така операція з постачання згідно з п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ не є об’єктом оподаткування. Оподаткування перехідних операцій після виходу з або скасування спецЄП установлено п. 9.9 підрозд. 8 розд. XX ПКУ і п. 91.2 підрозд. 8 розд. XX ПКУ. Але там урегульована зовсім інша ситуація: коли товар був придбаний з ПДВ до переходу на спецЄП, а використаний (поставлений, реалізований) у періоді перебування на спецЄП. ПКУ в такому разі наказує нарахувати ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ.
Не допоможе відновити баланс і п. 198.5 ПКУ. Описана операція не є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, а не ст. 196. Тобто, суворо кажучи, і ця норма застосовуватися не може. Як бачимо, ситуації аналогічні.
Це питання ми розглядали в статті «Під отриманий на спецЄП аванс товар придбали після повернення зі спецЄП: чи бути компенсуючим ПЗ?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 86. Там ми доходили висновку: і в цій ситуації формально в постачальника немає обов’язку нараховувати компенсуючі ПЗ, але податківці напевно змусять їх нарахувати. Судячи із цього листа, податківці підуть аналогічним шляхом і примушуватимуть компенсувати вхідний ПК.
Щодо другого висновку особливих питань немає. Ситуація тут трохи інша — платник здійснював постачання товарів оборонного призначення, яке звільняється від оподаткування згідно з п.п. 4 п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
По-перше, щодо таких пільгових постачань п. 198.5 і ст. 199 ПКУ не застосовуються. Тобто незалежно від того, коли отриманий аванс і коли здійснювалося постачання, компенсуючі ПЗ не нараховуються.
А по-друге, щодо звільнених від ПДВ постачань формулювання в п. 198.5 зовсім інші: там сказано про операції, звільнені відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, міжнародних договорів. Тому в загальному випадку за таким постачанням потрібно було б нараховувати компенсуючі ПЗ. Але від цього обов’язку звільнив сам п. 32 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
