Якщо ФОП веде бізнес удома

Чи можна працювати у власній квартирі / житловому будинку?

Так, можна. Але є певні обмеження. Так, у ст. 383 ЦКУ встановлена заборона на використання житлових будинків, квартир для промислового виробництва! Схожа заборона є в ст. 6 ЖКУ*, яка каже, що надання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру забороняється.

* Житловий кодекс України від 30.06.83 № 5464-X.

А що воно таке — промислове виробництво? Це виготовлення нової продукції, оброблення вживаних товарів, надання промислових послуг, що класифікується у секціях В — F КВЕД 2010.Тобто у квартирі / житловому будинку прямо заборонено здійснювати діяльність, що класифікується у секціях B — F КВЕД 2010. Це розділи (перші дві цифри коду) 05 — 43 КВЕД 2010 (наприклад, промислове виробництво харчових продуктів, виготовлення одягу, меблів тощо).

Але ж не всі ФОП займаються промисловим виробництвом. Дехто торгує, дехто — надає побутові чи інші послуги. Таку непромислову діяльність у квартирі / житловому будинку вести не заборонено.

А чи не слід попередньо перевести квартиру у нежитловий фонд?

Ми б вважали, що якщо ФОП працює без залучення найманих працівників та постійного потоку клієнтів, наприклад, здійснює дзвінки партнерам (офіс), пише програми, розробляє сайти, займається дизайном чи web-дизайном, займається репетиторством, надає консультації чи організовує онлайн-тренінги тощо, то в нього немає ніяких причин переводити квартиру до нежитлового фонду. Вона ж використовується для проживання самого ФОП. Значить, це — житловий фонд, у якому непромислова підприємницька діяльність не заборонена.

Більше деталей, зокрема, щодо наслідків непереведення нерухомості у нежитловий фонд знайдете у статті «Бізнес «на дому» у ФОП» // «Податки & бухоблік», 2022, № 79.

Подання ф. № 20-ОПП

Подавати чи ні. На етапі ФОП-реєстрації адреса місця проживання (зазвичай «прописки») потрапляє до ЄДР*. Бо згідно з п. 5 ч. 4 ст. 9 Закону про держреєстрацію** місцезнаходження ФОП — це адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з ним.

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

** Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

Ця адреса ще буде податковою адресою ФОП, бо саме за нею податківці беруть підприємців на облік.

Втім із ф. № 20-ОПП є нюанс. ФОП зобов’язаний подати ф. № 20-ОПП не просто за фактом своєї реєстрації в ЄДР, а лише

Про це податківці кажуть у категорії 116.11 БЗ.

Інакше кажучи, податківці не виключають, що місце проживання ФОП може й не бути об’єктом оподаткування або об’єктом, пов’язаним з оподаткуванням, про який треба їх інформувати шляхом подання ф. № 20-ОПП. Коли це можливо?

Насамперед, якщо у ФОП є інше місце, де провадиться підприємницька діяльність (офіс, склад, магазин тощо), тоді саме про нього, а не про власне житло слід проінформувати податківців, як про об’єкт оподаткування.

Однак це не наш випадок. У нашому випадку ФОП веде бізнес вдома, тому ф. 20-ОПП на місце проживання ФОП має бути подано.

Нюанси заповнення. Що зазначати в цьому разі у ф. № 20-ОПП, зокрема у графі 3 «Тип об’єкта оподаткування»? Можна скористатися рекомендаціями податківців з категорії 116.11 БЗ: якщо місце проживання ФОП є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, то у графі 3 зазначається тип об’єкта оподаткування, де проживає платник податків («682 — квартира», «685 — житловий будинок», «293 — котедж» тощо).

У принципі, на практиці можна зустріти й альтернативну думку податківців: якщо йдеться про торгівлю, то у ф. № 20-ОПП слід зазначати «склад» або «магазин». А якщо надаються послуги з консультування, інформаційні послуги, то в ф. № 20-ОПП зазначається «офіс», «квартира», «кабінет», «консультативний пункт».

Але вважаємо, якщо ФОП продовжує жити у своїй квартирі, з якої веде діяльність, при цьому ніяк спеціально її не переобладнує, то доцільніше іти шляхом, зазначеним у категорії 116.11 БЗ (див. вище).

Часто також запитують, як заповнити графу 10 («Вид права на об’єкт…»), якщо мова про ФОП, який прописаний у квартирі, але не є її власником.

Якщо це, наприклад, квартира батьків ФОП, то в графі 10 зазначаємо 3 («право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій)»). Адже виходячи зі ст. 405 ЦКУ право члена сім’ї використовувати житло є сервітутом. Більше деталей щодо цього знайдете у статті «Спільне майно: що з ф. № 20-ОПП?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 75 (ср. ).

Строк подання. Згідно з п. 8.4 Порядку № 1588 ф. № 20-ОПП слід подати протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення або відкриття об’єкта оподаткування. Тобто фактично протягом 10 робочих днів після того, як ФОП почав використовувати житло в підприємницькій діяльності. Більше деталей знайдете у статті «Подання форми № 20-ОПП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 49. До речі, ф. № 20-ОПП присвячений весь номер «Податки & бухоблік», 2024, № 49.

Пільга з податку на нерухомість

Правила обчислення податку на нерухомість для звичайних фізосіб і для ФОП аналогічні (категорія 106.01 БЗ).

Тож нас цікавить пільга, що надається всім фізособам — власникам житлової нерухомості. Вона полягає у зменшенні загальної площі всіх об’єктів такої нерухомості незалежно від їх кількості: а) на 60 кв. м — для квартири / квартир; б) на 120 кв. м — для житлового будинку / будинків; в) на 180 кв. м — для різних типів об’єктів житлової нерухомості (у разі одночасного перебування у власності фізособи квартири / квартир та житлового будинку / будинків). Таке зменшення надається один раз за кожен рік (п.п. 266.4.1 ПКУ).

Водночас

Це обмеження встановлено п.п. 266.4.3 ПКУ.

Тобто у разі, якщо ФОП веде бізнес вдома, пільга щодо відповідного об’єкта нерухомості втрачається.

Зверніть увагу! Втрата пільги не загрожує, якщо ФОП використовує у бізнесі житло, власником якого він не є (наприклад, житло своїх батьків).

У такому разі фактичний власник, за умови, що він не порушуватиме перелічені вище обмеження, пільгу щодо цього та іншого свого житла не втратить (див. категорію 106.05 БЗ і наш коментар до неї в статті «Пільги з податку на нерухомість, якщо в квартирі завівся ФОП» // «Податки & бухоблік», 2023, № 72).

Додаткові деталі знайдете у статті «Податок на нерухомість: пільги та ФОП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 14.

Придбання офісного обладнання

Якщо ФОП на загальній системі придбав в квартиру / житловий будинок офісне обладнання (комп’ютер, принтер тощо) для використання в підприємницькій діяльності, то чи можна врахувати його вартість у витратах? Та чи можна зберегти податковий кредит (ПК) з ПДВ?

Врахування витрат. Дивіться. Для ФОП на загальній системі:

1) згідно з п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування є різниця між виручкою у грошовій та негрошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого ФОП;

2) згідно з п.п. 177.4.5 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця:

— витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності таким ФОП;

— витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів (ОЗ) та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Логіка тут у тому, що відповідні витрати все ж враховуються при визначені об’єкта оподаткування (чистого доходу), але не напряму, а через включення до витрат амортизаційних відрахувань (п.п. 177.4.6 ПКУ);

— витрати на придбання та утримання ОЗ, визначених абз. 8 — 10 п.п. 177.4.6 ПКУ (земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі). Такі витрати взагалі не можна врахувати;

— документально не підтверджені витрати.

Далі. Коли ми говоримо про офісне обладнання, очікуваний строк корисного використання якого традиційно становить понад один рік, то фактично це:

— чи то об’єкти ОЗ — якщо вартість придбання перевищує 20 тис. грн (див. визначення ОЗ із п.п. 14.1.138 ПКУ);

— чи то малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) — якщо вартість придбання не перевищує 20 тис. грн.

Щодо ОЗ, то як ми з’ясували раніше, витрати на їх придбання можуть потрапити до витрат через амортизаційні відрахування. Є виняток — витрати на придбання земельних ділянок, об’єктів житлової нерухомості, легкових автомобілів. Але офісне обладнання до цих винятків не належить.

Щодо МНМА, то з ними досить складна ситуація. Шлях до витрат через амортизацію для них відсутній. І з віднесенням до поточних витрат ситуація незрозуміла, бо про МНМА формально немає прямої згадки в п.п. 177.4 ПКУ. Втім податківці традиційно ніби не проти обліку витрат на придбання МНМА у складі поточних витрат ФОП (див. консультацію в категорії 104.05 БЗ). Хоча на практиці ФОП може стикнутися із протилежною думкою. Тож краще отримати ІПК на свою користь.

Втім, якщо резюмувати, то

Але на що тут слід звернути увагу.

Якщо ФОП установить відповідне обладнання в себе вдома, то є дуже високий ризик того, що податківці все одно заборонять враховувати відповідні витрати. Чому? Через гіпотетичну можливість змішаного використання відповідних ОЗ/МНМА. Тобто частково для підприємницьких, частково для власних побутових потреб (тобто для потреб, не пов’язаних з провадженням господарської діяльності таким ФОП).

Якщо ж ОЗ та МНМА ФОП використовує виключно у підприємницькій діяльності і може це якось довести, то з податківцями тут можна пробувати сперечатися.

Наприклад, ФОП:

— у власному наказі про використання в господарській діяльності і введення в експлуатацію об’єкта ОЗ установив, що він введений в експлуатацію з метою його виключного використання в господарській діяльності ФОП (див. приклад у статті «Вантажні перевезення у ФОП: ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 78);

— для побутового використання має інше обладнання.

Щоб довести побутове використання об’єкта ОЗ, податківці мають установити якісь відповідні факти. Але навряд чи вони це зможуть зробити.

Тож у ФОП є шанси поборотися з податківцями за витрати.

Та і, насправді, логіка законодавця, як здається, була такою, що там, де були великі ризики змішаного використання, законодавець установив безальтернативну (незалежно від способу використання) заборону на амортизацію — по тих же об’єктах житлової нерухомості, легкових автомобілях.

Також слід урахувати наступний момент. Якщо ви наважитеся на амортизацію ОЗ, то не забудьте про необхідність:

— видати наказ про використання в господарській діяльності і введення в експлуатацію вашого об’єкта ОЗ (краще те ж саме зробити і для МНМА, витрати за яким ФОП хоче врахувати);

— скласти акт про введення в експлуатацію вашого об’єкта ОЗ (краще те ж саме зробити і для МНМА, витрати за яким ФОП хоче врахувати);

— скласти розрахунок формування первісної вартості вашого об’єкта ОЗ;

— вести обліковий регістр «Облік амортизаційних відрахувань основних засобів (ОЗ) та нематеріальних активів (НА)» за затвердженою наказом № 261 формою*.

* Наказ Мінфіну «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами — підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення» від 13.05.2021 № 261.

Більше деталей знайдете у статтях «Амортизація основних засобів у ФОП-загальносистемника» // «Податки & бухоблік», 2021, № 31, «Вантажні перевезення у ФОП: ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 78.

ПК з ПДВ. Припустимо, ФОП є платником ПДВ і офісне обладнання йому потрібне для використання саме в діяльності / операціях, що оподатковуються ПДВ.

Щоб у ФОП виникло право на ПК, продавець має скласти на ФОП податкову накладну (ПН) та зареєструвати її в ЄРПН. Для цього продавець має розуміти, що контрагент в нього саме ФОП — платник ПДВ. Відповідно всі документи, що супроводжують купівлю (договір, накладна тощо), має бути оформлено саме на ФОП (а не просто на фізособу). Оплачувати купівлю при цьому краще саме з підприємницького рахунку (таких вимог у законодавстві немає, але це потрібно, щоб менше чіплялися податківці).

На цьому, власне, і все. Тобто продавець зареєстрував на ФОП ПН, у ФОП, як наслідок, виникло право на відображення ПК за правилом першої події. І такий ПК не потрібно надалі компенсувати нарахуванням «компенсуючих» податкових зобов’язань з ПДВ — за умови, що офісне обладнання буде використовуватися саме в діяльності / операціях, що оподатковуються ПДВ.

Але тут знову ж таки є дуже великий ризик прискіпувань податківців — саме через гіпотетичну можливість змішаного використання відповідних ОЗ/МНМА, про яку ми казали раніше (тобто у т. ч. для власних потреб).

Тож

Якщо мова про ФОП на загальній системі, то порядок дій той самий, що і для доведення можливості врахувати амортизацію (якщо мова про ОЗ), поточні витрати (якщо мова про МНМА). Про це все ми казали вище.

А як бути ФОП на єдиному податку (ЄП)? Адже для них узагалі вимоги ст. 177 ПКУ (про амортизацію, витрати тощо) не є актуальними.

З урахуванням судової практики (див. статтю «Вантажні перевезення у ФОП: ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 78) краще діяти в аналогічний ФОП на загальній системі спосіб. Тобто якщо мова про ті ж ОЗ, у тому числі розраховувати амортизацію за такими ОЗ (хоча вона, звісно, на сплату того ж ЄП жодного впливу не матиме).

Комуналка у витратах

Як ми зазначали вище, п.п. 177.4.5 ПКУ забороняє включати до складу витрат підприємця у т. ч. витрати на придбання та утримання об’єктів житлової нерухомості.

Що саме тут розуміється під витратами на утримання, ПКУ не конкретизує. Втім немає сумніву, що податківці будуть заганяти під утримання будь-які комунальні платежі.

До того ж у нашому випадку ФОП саме мешкає в квартирі / будинку. Тобто дійсно має місце змішане використання житла одночасно і в господарській, і негосподарській діяльності, що також закриває шлях до витрат.