РРО/ПРРО для бізнесу з дому

Реєструємо касовий апарат уперше

У цьому розділі виходитимемо з того, що підприємство раніше не мало потреби в РРО чи ПРРО, бо не здійснювало розрахункові операції. Аж раптом така потреба виникла. Скажімо, замовник запропонував оплатити надану послугу готівкою. Як бути?

Варіантів усього два:

(1) або замовник розраховуватиметься готівкою за місцем реєстрації підприємства, з якого власне й провадиться тепер уся його господарська діяльність;

(2) або готівкові розрахунки відбуватимуться за місцезнаходженням замовника.

Зверніть увагу: в обох випадках можна скористатися як класичним РРО, адже вони бувають не тільки стаціонарні, а й портативні, так і програмним РРО (ПРРО), який апріорі є портативним.

При цьому Закон про РРО (див п. 1 ст. 3) вимагає проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО. До того ж

Відповідні норми містяться в п. 3 розд. III Порядку № 547* і п. 2 розд. IV Порядку № 317**.

* Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547.

** Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 23.06.2020 № 317.

Інакше кажучи, РРОшна нормативка забороняє використовувати касовий апарат не за місцем його реєстрації. З огляду на цю заборону, розглянемо нюанси реєстрації РРО/ПРРО для кожного з двох варіантів розрахунків, перелічених вище.

Розрахунки за місцем реєстрації підприємства. Ураховуючи специфіку ситуації, що ми тут розглядаємо, виникає логічне запитання:

Узагалі-то, нічого незвичайного в цьому немає. Якщо в цій квартирі реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції, з точки зору РРОшного законодавства вона є господарською одиницею. Назва та адреса такої господарської одиниці друкуватимуться у фіскальному чеку. При цьому процедура реєстрації нічим не відрізнятиметься від стандартної для відповідного різновиду касового апарата (про це — трохи далі).

Розрахунки за місцезнаходженням замовника. У такому разі, на нашу думку, можна скористатися рекомендаціями податківців із консультації в БЗ 109.07, хоча в ній і вжито конструкцію «надання послуг здійснюється за місцезнаходженням замовника», а не «розрахунки здійснюються за місцезнаходженням замовника». Однак, гадаємо, це просто недолік формулювання. Бо ж саме собою надання послуг без розрахунків за них, як відомо, не РРОшиться. Тож і касовий апарат слід використовувати не там і тоді, де й коли послуги було надано, а там і тоді, де й коли їх було надано та оплачено або принаймні проавансовано.

До речі, в іншій консультації (див. БЗ 109.20) фіскали висловилися більш коректно: «ФОП здійснює розрахункову операцію вдома у замовника». Тож обидві ці консультації в підсумку дають нам такий висновок:

Інакше кажучи, якщо директор відвідуватиме замовників на автомобілі / мотоциклі, що належить підприємству або ним орендується, касовий апарат слід зареєструвати на таке авто чи мотоцикл. Якщо ж директор робитиме це на громадському транспорті або на велосипеді чи пішки ☺, касовий апарат має бути зареєстровано на квартиру директора.

Форма № 20-ОПП — передумова реєстрації. У будь-якому разі передувати процедурі реєстрації РРО/ПРРО має подання повідомлення за ф. № 20-ОПП на відповідну господарську одиницю (стаціонарну чи пересувну). Рекомендації, як заповнити таке повідомлення, знайдете в статті «Подаємо ф. № 20-ОПП на квартиру директора / засновника» // «Податки & бухоблік», 2024, № 63, а також у консультаціях з БЗ 116.11 — цій і цій (обидві щодо транспортного засобу).

Без цього касовий апарат зареєструвати не вдасться (див. абзац шостий п. 8 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547 / абзац п’ятий п. 6 розд. ІІ Порядку № 317). Тож якщо ви цього досі не зробили, зробіть невідкладно.

Далі кілька слів про саму процедуру реєстрації.

Класичні РРО. Щоб зареєструвати класичний РРО, слід подати до органу ДПС за основним місцем свого обліку реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО (п. 3 гл. 2 розд. ІІ Порядку № 547). Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку № 547. Її можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій. Розділ 3 цієї заяви містить дані щодо господарської одиниці, зокрема її назву та адресу.

Зокрема, графа «ідентифікатор об’єкта оподаткування» розділу 3 реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО заповнюється згідно з даними графи 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» ф № 20-ОПП (БЗ 109.06). Решту подробиць шукайте в статті «Реєстрація та розреєстрація РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2021, № 40, а також у БЗ 109.06 (ср. ).

Оскільки КОРО на РРО зараз вести не обов’язково, залишимо цю тему на самостійне опрацювання для тих, хто все ж забажає зареєструвати КОРО (див. БЗ 109.09).

Програмні РРО. Для реєстрації ПРРО до контролюючого органу за основним місцем обліку подають в електронному вигляді заяву за ф. № 1-ПРРО (п. 3 розд. II Порядку № 317). Форму заяви наведено в додатку 1 до Порядку № 317.

У разі реєстрації ПРРО на квартиру директора в розділі 4 «Дані щодо ПРРО» реєстраційної заяви оберіть тип ПРРО «стаціонарний». Це означає, що такий ПРРО встановлений на конкретну господарську одиницю та використовується за адресою, зазначеною в реєстраційній заяві (БЗ 109.01).

Якщо ж реєструватимете ПРРО на транспортний засіб, оберіть тип ПРРО «пересувний». Це означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад, автомобіль), але може використовуватися на всій території України (БЗ 109.01).

Решта подробиць — у статті «Реєструємо ПРРО: нюанси заповнення заяви» // «Податки & бухоблік», 2023, № 76, а також у консультаціях з БЗ 109.20 — цій і цій.

Використовуємо зареєстрований раніше

Можлива ситуація, коли в підприємства свого часу вже був зареєстрований РРО або ПРРО, що використовувався в офісі чи на складі. Однак наразі нікого з персоналу там немає, і директор сам-один веде діяльність зі своєї квартири, за адресою якої зареєстровано підприємство. У такому разі виникає інше запитання:

На жаль, ні. Тобто не можна просто перемістити РРО (і ПРРО теж!) з однієї стаціонарної господиниці на іншу і почати пробивати фіскальні чеки за новою адресою. Аргументацію такого висновку див. у першій рамці на початку цієї статті.

Однак законний вихід із цієї ситуації є. Достатньо просто перереєструвати касовий апарат за новою адресою. А перед цим повідомити контролюючий орган за основним місцем обліку про нову господиницю (квартиру директора), якщо це не було зроблено раніше.

Перереєстрація РРО. Ця процедура визначена в гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547. Для перереєстрації класичного РРО потрібно подати в податкову за основним місцем обліку:

— реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»;

— реєстраційне посвідчення.

Після отримання такої заяви контролюючий орган видає нове реєстраційне посвідчення з адресою нової господиниці — квартири директора (п. 2 гл. 3 розд. ІІ Порядку № 547). Подробиці цієї процедури описані в БЗ 109.06.

Якщо на цей РРО було зареєстровано КОРО, зверніть увагу на таке. За твердженням фіскалів (див. БЗ 109.09), при перереєстрації РРО та КОРО у зв’язку зі зміною адреси господиниці для КОРО ця адреса змінюватиметься автоматично. Тому, як вони кажуть, для такої КОРО подавати заяву за ф. № 1-КОРО не потрібно. Слід лише звернутися до податківців за внесенням відповідних змін до титульної сторінки КОРО.

Перереєстрація ПРРО. Для цього в податкову подається заява за ф. № 1-ПРРО з позначкою «Перереєстрація» (п. 8 розд. ІІ Порядку № 317). Решту деталей цієї процедури описано в БЗ 109.20. І не забудьте в разі зміни касира, який працюватиме на ПРРО після перереєстрації, подати в електронній формі повідомлення за ф. № 5-ПРРО про ЕЦП нового касира.