Яке вино ФОП може продавати без ліцензії?
Продавати без ліцензії можна тільки столове вино і тільки вроздріб — за умови, що ФОП не продає інших алкогольних напоїв (ст. 15 Закону № 481*, п. 7 ст. 16 Закону № 3817**).
Більше деталей з цього приводу знайдете у статтях «Як торгувати столовим вином? (частина 1)» // «Податки & бухоблік», 2024, № 22, «Як торгувати столовим вином? (частина 2)» // «Податки & бухоблік», 2024, № 24.
Чи належить домашнє (саморобне) вино до столових вин?
Столове вино — це «вино, виготовлене шляхом повного або неповного зброджування сусла. Залежно від вмісту цукру столове вино ділиться на сухе, напівсухе, напівсолодке» (п. 28 ст. 1, ст. 6 Закону № 2662*).
* Закон України «Про виноград і виноградне вино» від 16.06.2005 № 2662-IV.
Схоже визначення знайдемо і в п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817: «вино столове — алкогольний напій, вироблений шляхом повного чи неповного збродження сусла або розчавлених ягід. Залежно від вмісту цукрів столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке».
Приналежність вина до столового визначається за інформацією на етикетці чи на самій тарі (ст. 11 Закону № 481, ч. 1 ст. 62 Закону № 3817, категорія 113.04 БЗ).
Утім, звісно, на етикетці не можна зазначити що заманеться.
Щоб вино дійсно було столовим, його фізико-хімічні показники повинні чітко відповідати вимогам, установленим державними стандартами. Мають також виконуватися вимоги до виробництва тощо.
Тож
домашнє вино не можна вважати столовим і продавати його без ліцензії. Але річ навіть не в ліцензії на продаж алкоголю. Забігаючи наперед, відкриємо карти: законно торгувати домашнім вином узагалі не вийде
Чи може звичайний громадянин виготовляти домашнє вино?
Виготовляти вино громадянам не заборонено. Але не на продаж!
Виготовляти домашнє вино можна лише для власного споживання
І саме таке виготовлення (для власного споживання) не потрапляє під державне регулювання. Це витікає з преамбул до Закону № 481 та Закону № 2662. Також про це зазначено в ч. 4 ст. 2 Закону № 3817.
Тож якщо вино виробляється на продаж (а не для власного споживання), отже, треба дотримуватися вимог ст. 2 Закону № 481 (а з 01.01.2025 — ч. 10 ст. 3 Закону № 3817), згідно з яким для виробництва алкогольних напоїв, зокрема вина, треба мати ліцензію на виробництво,
інакше таке виробництво вважатиметься незаконним з усіма витікаючими
Хто має право виготовляти вино на продаж?
ФОП або юридична особа, в якої є ліцензія на виготовлення алкогольних напоїв (ст. 4 Закону № 2662, ст. 2 Закону № 481).
До речі,
є особливі (досить привабливі) умови для малих виробництв виноробної продукції
Такими вважаються суб’єкти господарювання, які здійснюють за повним технологічним циклом виробництво та розлив у споживчу тару алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), що не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених / вироблених та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження (ст. 1 Закону № 481, п. 41 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817).
Малі виновиробники можуть отримати ліцензію всього за 10 робочих днів, причому діятиме вона безстроково, а вартість становить лише 780 грн/рік (а згідно зі ст. 50 Закону № 3817 — вже 0,15 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж).
Також дуже важливо, що малі виновиробники, в яких є ліцензія на виробництво вина і які виготовляють його з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених / вироблених (!) плодів, ягід, винограду, меду, мають право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.
А якщо не з самостійно вирощених / вироблених, а з придбаних плодів, ягід, винограду, меду (за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження), ліцензія на оптову торгівлю знадобиться, але її вартість становить 30000 грн на рік (ст. 15 Закону № 481) (а згідно зі ст. 51 Закону № 3817 — вже 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж).
При цьому
для роздрібного продажу своєї продукції малим виновиробникам ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями не потрібна (ч. 26 ст. 3 Закону № 481, ч. 12 ст. 16 Закону № 3817)
Тобто в деяких випадках малі виновиробники взагалі можуть обійтися лише ліцензією на виробництво.
Утім, звичайно, ФОП повинен дотримуватися певних вимог, зокрема:
— мати обладнання для: подрібнення, пресування, відстоювання та бродіння сусла, для зберігання і витримки виноматеріалів та розливу вин у споживчу тару, а також для санітарної обробки обладнання та інвентарю;
— раз на рік подавати спеціальну звітність про обсяги виробництва та обігу алкогольної продукції;
— укласти угоду з лабораторією для перевірки якості та безпечності вин (не обов’язково утримувати власну лабораторію — можна співпрацювати з уже існуючими);
— подати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства та зареєструвати потужності оператора ринку харчових продуктів.
Як бачите, хоча вимоги до малих виновиробників дещо спрощені, але все-таки обов’язки ліцензованого виновиробника чималенькі.
Яка відповідальність за виробництво вин без ліцензії?
За виробництво алкогольних напоїв без ліцензії встановлено штраф у розмірі 200 % вартості виробленої продукції, але не менше 15 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п. 1 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817).
Крім цього, якщо ФОП вироблятиме вино без ліцензії, до нього можуть застосувати адмінштраф за ст. 164 КУпАП від 17000 до 34000 грн з можливою конфіскацією алкоголю, знарядь виробництва, сировини і грошей, отриманих у результаті цього правопорушення.
Також тут можуть бути застосовані чималі санкції за Законом № 2042*, оскільки вино — це також харчовий продукт.
Не можна виключати і можливість застосування кримінальної відповідальності, про що ще говоритимемо пізніше.
Яка відповідальність за продаж вин, виготовлених без ліцензії?
А якщо ФОП сам не виготовлятиме, а лише перепродаватиме домашнє вино, куплене на стороні?
Якщо ліцензії на торгівлю немає, то, вочевидь, буде застосовано відповідальність за безліцензійну торгівлю алкоголем. Це і адміністративний штраф за ст. 164 КУпАП (див. вище), і штраф за п. 13 ч. 2 ст. 73 Закону № 3817 у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
До речі, не можна виключати, що податківці вважатимуть таке вино фальсифікатом, що теж веде до великих санкцій — навіть якщо у ФОП буде ліцензія на торгівлю алкоголем.
Також тут (навіть якщо у ФОП буде ліцензія на торгівлю алкоголем) можуть бути застосовані чималі санкції за Законом № 2042. Бо домашнє вино не може перебувати в легальному обігу / продажу.
Якщо ФОП — загальносистемник або спрощенець платник — ПДВ, то він повинен вести облік товарних запасів та мати документи на товар. За ненадання документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, загрожує штраф у розмірі 100 % вартості бездокументних товарів за цінами реалізації, але не менше 170 грн (ст. 20 Закону про РРО*).
Не можна цілком виключати і можливість застосування кримінальної відповідальності, про що далі.
Кримінальна відповідальність
За незаконні операції з алкоголем є ще й кримінальна відповідальність згідно зі ст. 204 ККУ. Так:
— за незаконне виготовлення алкогольних напоїв можуть позбавити волі на строк 3 — 5 років з конфіскацією та знищенням незаконно виробленого алкоголю, знарядь виробництва та сировини;
— за незаконне придбання з метою збуту, зберігання, а також збут чи транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв світить штраф від 85000 до 170000 грн з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів. Тобто
за продаж незаконно виготовленого алкоголю світить штраф від 85 до 170 тис. грн
— а якщо в результаті вживання такої продукції людина отруїлася чи померла, то і виробник, і торговець незаконним алкоголем караються позбавленням волі на строк від 8 до 10 років з конфіскацією майна, а також незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення.
Та чи є домашнє вино незаконно виготовленим з точки зору ККУ? Насправді це запитання не таке й просте. З одного боку, домашнє вино цілком можуть кваліфікувати як незаконно виготовлений алкоголь, бо:
1) вино — це алкогольний напій. Воно класифікується в товарній позиції 2204 УКТ ЗЕД;
2) вино — це підакцизний товар, бо на нього встановлена ставка акцизного податку (п.п. 215.3.1 ПКУ);
3) для цілей застосування ст. 204 ККУ незаконно виготовленими вважаються підакцизні товари, які виготовлені (п. 12 постанови Пленуму ВСУ від 25.04.2003 № 3*):
— громадянином, який не зареєстрований як ФОП або юрособа, незалежно від того, потрібна ліцензія для їх виготовлення чи ні. Тут пам’ятаємо, що виготовляти домашнє вино для себе, тобто не на продаж, громадяни мають право. А от виготовляти та зберігати його з метою реалізації — то вже незаконно;
— підприємцем або юрособою без одержання ліцензії (про це прямо сказано в ст. 1 Закону № 481, ст. 1 Закону № 3817). Пам’ятаємо, що виготовлення вина підлягає обов’язковому ліцензуванню.
Тож, як бачите, не тільки незаконне виготовлення вина підпадає під кримінальну відповідальність, а навіть і торгівля ним, якщо ФОП, наприклад, купив вино у громадян і реалізує у своєму кафе.
З іншого боку, інколи кримінальної відповідальності вдається уникнути. А все тому, що
є випадки, коли суд погоджується, що домашній алкоголь, зокрема самогон або вино, не є підакцизною продукцією!
Так, ВСУ в постанові від 05.09.2013 у справі № 5-15к13 зазначив таке: «Якщо ж продукт за якимись ознаками подібний до підакцизних товарів, але не містить усіх ознак, він не може визнаватися предметом злочину, передбаченого статтею 204 КК».
При цьому суд вважає, що алкогольний напій може вважатися підакцизним, тільки якщо відповідає одразу чотирьом ознакам:
1) одержаний шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлений на основі харчових спиртів;
2) вміст спирту етилового має становити понад 1,2 % об’ємних одиниць (зараз — понад 0,5 % об’ємних одиниць — п.п. 14.1.5 ПКУ, ст. 1 Закону № 481, ст. 1 Закону № 3817);
3) визнаний законом підакцизним товаром, до ціни якого включено акцизний податок;
4) належність до товарної групи 2204, 2205, 2206, 2208 УКТ ЗЕД (зараз також група 2203 — пиво).
Відсутність хоча б однієї з наведених ознак свідчить про те, що алкогольний напій не є підакцизним товаром, а відповідно, за його виготовлення чи збут не можна застосовувати відповідальність за ст. 204 ККУ.
Громадянин у цій справі (№ 5-15к13) незаконно виготовив домашнє вино шляхом бродіння цукровмісних матеріалів. Це вино містило спирт етиловий від 11,2 % до 16,5 % об’ємних одиниць, але не відповідало встановленим для цього товару (продукції) стандартам, нормам та умовам (ДСТУ).
Тож суд вважав, що домашнє вино не належить до товарної групи 2204, як справжні вина, а отже, і акцизний податок на нього не встановлено. А якщо так, то і відповідальність за ст. 204 ККУ за виготовлення і збут такого напою не застосовується.
Але не слід сподіватися, що так воно і буде у вашому випадку, бо є різні судові рішення. До того ж щоб довести, що ваше конкретне домашнє вино не відповідає підакцизним кодам (тому ж коду 2204 УКТ ЗЕД), вочевидь, доведеться залучити судового експерта і провести товарознавчу експертизу.
Кожен конкретний випадок порушення суд розглядатиме окремо. І залежно від обставин рішення може бути як позитивним, так і негативним для ФОП. Наприклад, коли знайдуть факт виготовлення алкогольної продукції, якій надається вигляд легально виробленої продукції, включаючи упаковку, то кримінальної відповідальності не уникнути.
Тож будьте обережні: не варто торгувати домашнім саморобним вином, навіть якщо у вас ліцензія на алкоторгівлю!
ВИСНОВКИ
- ФОП може продавати без алколіцензії тільки столові вина і тільки вроздріб за умови, що він не продає інших алкогольних напоїв.
- Домашнє саморобне вино не можна вважати столовим вином, бо в домашніх умовах неможливо виготовити вино, яке відповідатиме вимогам ДСТУ.
- Громадяни мають право виготовляти вино виключно для власного споживання.
- Виготовляти вино має право ФОП або юрособа за наявності ліцензії на виробництво алкогольних напоїв. Малі виробники вина зараз можуть отримати таку ліцензію за спрощеною процедурою. Без необхідності отримувати ліцензію на оптову (в деяких випадках вона буде потрібна, але недорога) та роздрібну торгівлю.
- Вино, виготовлене ФОП без ліцензії або громадянином на продаж, є незаконно виготовленим. За незаконне виготовлення вина, так само як і за торгівлю ним, передбачено чималі штрафи, а також навіть кримінальну відповідальність.
- Тож підприємцю не можна торгувати домашнім саморобним вином, навіть за наявності ліцензії на алкоторгівлю.