Необхідність агрострахування
Перш за все зазначимо, що страхування діяльності з виробництва сільгосппродукції — справа добровільна. На це вказує ч. 2 ст. 979 ЦКУ, відповідно до якої тільки законом може бути встановлено проведення обов’язкового страхування.
На сьогодні жодний нормативно-правовий акт не містить норми, яка б вимагала від аграрія застрахувати діяльність із вирощування сільгосппродукції.
Враховуючи це, можна говорити, що
приймати рішення про доцільність страхування вирощування будь-якої сільгосппродукції буде сам сільгосптоваровиробник, спираючись на свої можливості і сподівання
Водночас Україна є аграрною країною. А тому від того, як успішно працюватимуть агротоваровиробники, багато в чому залежатиме добробут усієї країни і її продовольча безпека. Тому законодавці зацікавлені у розвитку агрострахування.
Щоб спонукати аграріїв страхувати вирощування своєї продукції, ще у 2012 році був затверджений Закон № 4391*, яким запроваджено механізм часткового відшкодування (до 60 %) вартості страхової премії (страхового платежу), нарахованого за договорами страхування.
І як свідчать дані вебпорталу Мінагрополітики, уряд планує у 2024 році розпочати надання державної підтримки зі страхування сільськогосподарської продукції. Тому слідкуйте за інформацію від Кабміну.
Щоб аграрії були в курсі, як скористатися цим видом підтримки, про нього поговоримо далі.
Водночас наперед зауважимо! Страхують страхові компанії посіви в основному від різного роду небезпечних природних явищ. А от від військових дій, маневрів або здійснення інших військових заходів, громадянської війни, терористичного акту, народного заворушення або страйку, від вилучення чи знищення застрахованого майна за розпорядженням органів державної влади страхові компанії страхувати аграріїв не бажають. А якщо хтось виявить бажання це зробити, то, на жаль, страхування з держпідтримкою на такий вид страхування не поширюється.
Агрострахування з держпідтримкою
Вимоги до отримувачів. Здійснювати агрострахування з держпідтримкою будуть, спираючись на положення Порядку № 1342*. Відповідно до п. 3 цього Порядку здійснити страхування з держпідтримкою мають право сільгосптоваровиробники (як юрособи, так і ФОП), які дотримуються таких вимог:
1) щодо них не порушено справу про банкрутство, їх не визнано банкрутами і вони не перебувають на стадії ліквідації;
2) вони не мають на перше число місяця, в якому буде прийматися рішення щодо здійснення виплат, прострочену більш як 6 місяців заборгованість з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС;
3) їх не віднесено до осіб, щодо яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями РНБО.
Якщо аграрій виконує всі ці вимоги, тоді він стає претендентом на отримання агрострахування з держпідтримкою.
Щоб фактично отримати страхування з держпідтримкою, аграрію слід виконати ще певні дії.
Дія 1. Аграрій має довідатися перелік видів сільгосппродукції та сільгоспризиків, щодо яких здійснюється страхування з держпідтримкою у поточному бюджетному періоді. Цей перелік визначає Мінагрополітики залежно від обсягу коштів, передбачених у держбюджеті для держпідтримки страхування сільгосппродукції (п. 11 Порядку № 1342).
Звертаємо увагу! Загалом під агрострахування з держпідтримкою потрапляє тільки страхування певних видів сільгосппродукції, а саме страхування:
— площ посівів озимих зернових на період перезимівлі. Ризики, які страхують, і правила розрахунку відшкодування шукайте у наказі Мінагрополітики від 25.11.2021 № 385;
— озимих зернових на весь період вирощування. Ризики, які страхують, і правила розрахунку відшкодування шукайте у наказі Мінагрополітики від 24.05.2023 № 1190;
— майбутнього врожаю зернових на весняно-літній період вирощування. Ризики, які страхують, і правила розрахунку відшкодування шукайте у наказі Мінагрополітики від 16.06.2023 № 1285;
— майбутнього врожаю цукрового буряку. Ризики, які страхують, і правила розрахунку відшкодування шукайте у наказі Мінагрополітики від 06.05.2024 № 1426.
На сьогодні відомо, що уряд має на меті у 2024 році підтримати страхування озимих (пшениця, жито, ячмінь) на період перезимівлі (див. повідомлення Мінагрополітики від 05.07.2024).
Дія 2. Слід здійснити страхування не у будь-якій страховій компанії, а в тій, яка має право на страхування сільгосппродукції з держпідтримкою (п. 3 Порядку № 1342). На сьогодні до когорти таких компаній віднесено тільки одну компанію, а саме Акціонерне товариство «Страхова компанія «Інго».
Для того щоб отримати відшкодування, потрібно не тільки укласти з цією компанією договір страхування, а також сплатити їй страховий платіж (страхову премію) за договором страхування
Дія 3. Аграрій подає до страхової компанії, з якою укладено договір страхування з держпідтримкою, такий пакет документів (п. 13 Порядку № 1342):
— заявку за формою, затвердженою наказом Мінагрополітики від 16.06.2022 № 355;
— згоду про надання страховиком Мінагрополітики інформації, яка містить персональні дані, за формою, визначеною страховою компанією;
— копію платіжної інструкції про сплату страхових платежів, завірену банком;
— довідку про відкриття поточного рахунку, видану банком.
Цей пакет документів слід подавати у певний строк:
— до 1 квітня поточного року — за укладеними договорами страхування з 10 листопада минулого року по 31 березня поточного року;
— до 1 серпня поточного року — за укладеними договорами страхування з 1 квітня по 31 липня поточного року;
— до 10 листопада поточного року — за укладеними договорами страхування з 1 серпня по 9 листопада поточного року.
Після цього заявки будуть опрацьовані і Мінагрополітики має протягом місяця виплатити відшкодування страхового платежу.
Коли можна не отримати компенсацію. Той факт, що аграрій виконав усі вимоги для отримання відшкодування, ще не означає, що навіть за наявності коштів у бюджеті таке відшкодування буде надано. Адже у п. 12 Порядку № 1342 перелічені випадки, коли аграрію відмовляють в отриманні відшкодування. Мова йде про випадки, коли:
— аграрій та страхова компанія є пов’язаними особами між собою;
— страхові платежі за цим договором страхування здешевлюються (здешевлювалися) за рахунок коштів місцевих бюджетів;
— страхувальник отримав дотацію з держбюджету на одиницю угідь, на яких повністю втрачені (загинули) посіви сільгоспкультур.
Розібравшись із страхуванням з держпідтримкою, перейдемо до відображення таких операцій в обліку.
Бухгалтерський облік
Страхові внески. Щоб застрахувати посіви, підприємство спочатку має сплатити страховий платіж. При його сплаті виникає дебіторська заборгованість страхової компанії перед юрособою (Дт 655 «Розрахунки за страхуванням майна» — Кт 311).
І тільки після цього страховий платіж потраплятиме до складу собівартості виробництва продукції, яку було застраховано, як інші прямі витрати. Їх обліковують на рахунку 23 «Виробництво». На це, зокрема, вказує і п.п. «а» п. 2.20 Методрекомендацій № 132*.
Увага! Строк дії договору страхування не перевищує періоду виробництва сільгосппродукції. Тому вважаємо, що до собівартості виробництва сільгосппродукції ці витрати можна відносити в момент набрання чинності договором страхування.
Хоча якщо дотримуватися методології, то спочатку слід закинути суму страхового платежу на рахунок 39 (Дт 39 — Кт 655), а потім протягом періоду, на який застраховано посіви, поступово списувати їх на витрати виробництва (Дт 23 — Кт 39). Але якщо і так, і так сума страхового платежу опиниться у витратах на вирощування, то морочитися із такими маніпуляціями необхідності немає.
Держпідтримка. У бухобліку відображати відшкодування витрат на страхування слід через цільове фінансування.
Основні принципи обліку цільового фінансування викладено в пп. 16 — 19 НП(С)БО 15 «Дохід» та в Інструкції № 291*. Якщо проаналізувати ці норми, а також тримати в голові, що мова йде про відшкодування аграрію уже понесених витрат (відшкодування надається після того, як буде здійснено страховий платіж), то за вимогами п. 19 НП(С)БО 15
цільове фінансування у вигляді відшкодування страхового платежу слід визнавати дебіторською заборгованістю з одночасним визнанням доходу
Причому робити таку проводку слід тільки тоді, коли з’явиться впевненість у тому, що фінансування буде отримане (п. 16 НП(С)БО 15). Тобто визнавати дохід від цільового фінансування (Дт 377 — Кт 482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів», Дт 482 — Кт 718) слід у тому періоді, в якому аграрію стало відомо, що Мінагрополітики погодило його заявку на виплату з бюджету компенсації витрат на страхування (Дт 311 — Кт 377).
Страхове відшкодування. Якщо говорити про отримане страхове відшкодування за договором страхування після настання страхового випадку, то воно здійснюється страховиком на підставі повідомлення страхувальника та страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою. Такий акт складають зазвичай протягом 7 робочих днів з дати отримання всіх необхідних документів, що підтверджують настання страхового випадку.
Розраховує страхове відшкодування страхова компанія зазвичай за такою формулою:
ССзаг = S × Вст × Ц,
де ССзаг — загальна страхова сума за договором (грн);
S — загальна площа посівів певної культури, врожай якої передається на страхування (га);
Вст — середня врожайність (ц/га);
Ц — ціна одиниці врожаю (грн/ц).
Причому таким чином рахують тільки загальну страхову суму. Але до сплати відшкодування беруть не її, а суму з урахуванням франшизи. При виплаті страхового відшкодування у разі загибелі (недобору, недоотримання) врожаю франшиза на сьогодні встановлюється на рівні 20 % від загальної страхової суми.
Отже, як бачите, навіть застрахувавши свої посіви, розраховувати на 100 % відшкодування шкоди не слід. Але це краще, ніж просто понести збитки без будь-якого відшкодування.
Розрахована сума страхового відшкодування від страховика (компенсація збитків) відповідно до п. 5 НП(С)БО 15 уключається підприємством-страхувальником до складу доходів (Дт 375 — Кт 746 «Інші доходи»). При цьому такий дохід визнається в бухгалтерському обліку в періоді складання страхового акта.
Сума понесених збитків відображається на субрахунку 977 «Інші витрати діяльності». Розглядати відображення в обліку суми збитків, понесених від повної чи часткової страти врожаю через настання страхового випадку, тут не будемо. Детально з ним можна ознайомитися у «Загибель посівів у воєнний час: облік та оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2023, № 97.
Податковий облік
Податок на прибуток. Страхові платежі, відшкодування із держбюджету частини таких платежів, а також отримання страхового відшкодування як малодохідники, так і високодохідники відображатимуть у податковоприбутковому обліку за правилами бухгалтерського обліку. Адже податкових різниць у ПКУ щодо таких операцій не передбачено.
ПДВ. Сплачений страховий платіж за страхування посівів, як і отримання страхового відшкодування, омине ПДВ-облік підприємства. Річ у тому, що відповідно до п.п. 196.1.3 ПКУ така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
А коли мова йде про необ’єктну операцію, то не доводиться говорити ні про податкову накладну, ні про вхідний ПДВ для підприємства, що здійснило страхування посівів, ні про нарахування ПДВ-зобов’язань у випадку отримання страхового відшкодування.
Що стосується отримання ПДВ-платником з бюджету відшкодування страхового платежу, то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні п. 185.1 ПКУ. Адже жодного постачання товарів / послуг при цьому не відбувається (пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ). Тому така операція також не вплине на ПДВ-облік аграрія.
СільгоспЄП. Якщо аграрій є платником сільгоспЄП, то сума отриманого страхового відшкодування вплине на його розмір сільгоспчастки, а саме має її зменшити. Адже сума такого відшкодування потрапить тільки до його загального доходу і омине сільгоспдохід.
Що стосується отримання з бюджету відшкодування страхового платежу, то, на наш погляд, сума такого відшкодування не повинна вплинути на сільгоспчастку аграрія. Річ у тому, що спочатку ця сума потрапить до загального доходу аграрія (ряд. 2 Розрахунку сільгоспчастки*), а потім через ряд. 3.1 Розрахунку сільгоспчастки вона має бути виключена зі загального доходу аграрія. Такий висновок випливає із самої назви ряд. 3.1 — «Сума одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки». Кошти для компенсації страхових платежів Мінагрополітики бере саме із держбюджету (п. 2 Порядку № 1342). А отже, на наш погляд,
суми цільового фінансування у вигляді відшкодування страхового платежу, які аграрій включив за період у дохід, у Розрахунку сільгоспчастки участі брати не повинні
* Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (форма, затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 № 772).
Дещо може збити аграрія пояснення до заповнення ряд. 3.1 Розрахунку, де говориться, що через цей рядок, мовляв, можна виключати не всі види цільового фінансування, а тільки суми бюджетної дотації для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції відповідно до ст. 161 Закону № 1877*.
* Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 № 1877-IV.
Інколи податківці, спираючись на це, відмовляли у зменшенні загального доходу на суму отриманого цільового фінансування. Водночас в останніх своїх роз’ясненнях фіскали зайняли ліберальну позицію і дозволили через ряд. 3.1 зменшувати загальний дохід у випадку цільового фінансування за програмою «5-7-9» (див. лист ДПСУ від 09.02.2024 № 679/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК // «Дохід за програмою «5-7-9» не впливає на розмір сільгоспчастки!» // «Податки & бухоблік», 2024, № 24).
Сподіваюся, таким же чином вони будуть чинити й у випадку отримання відшкодування суми страхового платежу.
ЄП. Якщо аграрій є платником ЄП групи 3, то
сума отриманого страхового відшкодування від страхової однозначно має потрапити до його оподаткованого доходу
Якщо ж отримує страхове відшкодування ФОП — платник ЄП групи 3, то для нього страхове відшкодування є не підприємницьким, а цивільним доходом. А тому страхове відшкодування, отримане фізособою, у будь-якому випадку не оподатковується єдиним податком.
Що стосується цивільного доходу фізособи від отримання страхового відшкодування за пошкоджене майно, то ця сума не включається до загального оподатковуваного доходу фізособи. Але тільки за умови, що сума такого відшкодування не перевищує вартість застрахованого майна (у звичайних цінах на дату укладення страхового договору), збільшену на суму сплачених страхових платежів (п.п. «б» п.п. 165.1.27 ПКУ). Якщо воно буде порушене й сума страхового відшкодування перевищить зазначений «поріг», суму перевищення доведеться оподаткувати ПДФО (18 %) та військовим збором (1,5 %).
А от що стосується отримання з бюджету відшкодування вартості страхового платежу, то тут оподаткованого доходу ні у юросіб, ні у ФОП виникати не буде через п.п. 4 п. 292.11 ПКУ. Адже відповідно до нього не є оподатковуваним доходом кошти цільового призначення, що надійшли з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм. А як ми з’ясували вище, сума відшкодування страхового платежу виплачується саме із держбюджету. Отже, ці суми чітко підпадають під дію п.п. 4 п. 292.11 ПКУ.
Приклад. Сільгосппідприємство у вересні 2024 року застрахувало на період перезимівлі посіви озимої пшениці на площі 200 га. Страховий тариф склав 275 грн за гектар. Франшиза за умовами договору дорівнює 20 %.
Страхування відбулося із державною підтримкою. Тому було відшкодовано 50 % страхової суми.
Страховий випадок настав у лютому 2025 року. У результаті негоди загинули посіви на площі 10 га. Це призвело до збитків у сумі 60000 грн. Страхова компанія відшкодувала завдану шкоду за мінусом франшизи.
Страхування посівів на період перезимівлі
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Перераховано страховий платіж страховій компанії (200 га х 275 грн) | 655 | 311 | 55000 |
| 2 | Віднесено суму страхового платежу до собівартості виробництва продукції | 231 | 655 | 55000 |
| 3 | Відображено заборгованість Мінагрополітики щодо відшкодування страхового платежу (55000 грн х 50 %) | 377 | 482 | 27500 |
| 4 | Визнано дохід від цільового фінансування у вигляді відшкодування страхового платежу | 482 | 718 | 27500 |
| 5 | Отримано від Мінагрополітики суму відшкодування страхового платежу | 311 | 377 | 27500 |
| 6 | Загинули посіви на площі 15 га | 977 | 231 | 60000 |
| 7 | Відображено суму збитку, що відшкодовується страховою компанією на підставі страхового акта (60000 грн - (60000 грн х 20 %)) | 375 | 746 | 48000 |
| 8 | Отримано страхове відшкодування від страхової компанії | 311 | 375 | 48000 |
Висновки
- Страхування посівів є добровільним. Для розвитку агрострахування передбачено відшкодування частини витрат на сплату страхового платежу. У 2024 році уряд планує виділити кошти на страхування озимих на час перезимівлі.
- Страхові платежі за страхування посівів слід відносити до складу виробничої собівартості сільгосппродукції.
- Суму страхового відшкодування, отриманого від страхової компанії, аграрій відносить до доходів періоду. Ця сума є загальним доходом при розрахунку сільгоспчастки аграрія — платника сільгоспЄП і включається до ЄП-доходу платника ЄП групи 3.
- Для ФОП — платника ЄП сума страхового відшкодування є цивільним доходом. Вона не оподатковуватися ні ПДФО, ні ВЗ, коли виконуються вимоги, перелічені у п.п. «б» п.п. 165.1.27 ПКУ.
- Сума відшкодування страхового платежу, що надходить із держбюджету, не повинна вплинути ні на розмір сільгоспчастки у платника сільгоспЄП, ні на оподатковуваний дохід у платника ЄП групи 3.
- У платника податку на прибуток всі операції, пов’язані із страхуванням і отриманням страхового відшкодування, відображаються за правилами бухобліку.
- На ПДВ-облік аграрія ні сума здійснених страхових платежів, ні сума отриманого страхового відшкодування впливати не буде.
