Перш за все зазначимо, що страхування діяльності з виробництва сільгосппродукції — справа добровільна. На це вказує ч. 2 ст. 979 ЦКУ, відповідно до якої тільки законом може бути встановлено проведення обов’язкового страхування.
На сьогодні жодний нормативно-правовий акт не містить норми, яка б вимагала від аграрія застрахувати діяльність із вирощування сільгосппродукції.
Враховуючи це, можна говорити, що
приймати рішення про доцільність страхування вирощування будь-якої сільгосппродукції буде сам сільгосптоваровиробник, спираючись на свої можливості і сподівання
Водночас Україна є аграрною країною. А тому від того, як успішно працюватимуть агротоваровиробники, багато в чому залежатиме добробут усієї країни і її продовольча безпека. Тому законодавці зацікавлені у розвитку агрострахування.
Щоб спонукати аграріїв страхувати вирощування своєї продукції, ще у 2012 році був затверджений Закон № 4391*, яким запроваджено механізм часткового відшкодування (до 60 %) вартості страхової премії (страхового платежу), нарахованого за договорами страхування.