Чи можливо стягнути збитки з податківців?

Що каже про збитки від фіскалів закон?

Шкода та збитки — різні речі. Перш за все корисно було б відрізняти шкоду від збитків. Шкода — більш ширше поняття, яке включає у себе збитки. Шкода може відшкодовуватися як у матеріальній, так і у грошовій формі. У свою чергу, якщо говоримо про збитки — то це грошова компенсація. Крім того, шкода може бути як матеріальна, так і моральна (у випадку з госпсуб’єктами — шкода діловій репутації). Загальну інформацію щодо збитків можна знайти у статті «Відшкодування збитків: що це та як стягнути?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69. У випадку з податківцями йдеться саме про відшкодування шкоди, а не збитків. Хоча й відшкодування передбачається саме у грошовій формі.

Способи отримати відшкодування від податківців. Норми щодо відшкодування шкоди, нанесеної податківцями, передбачені у ПКУ. Хоча у дечому вони близькі із загальними нормами з ЦКУ щодо шкоди, нанесеної, зокрема, держорганами або їх посадовими особами.

ПКУ передбачає два варіанти:

1) бездоказовий (пп. 114.2 (абзаци другий і третій) і 128.2 ПКУ). Умови:

— достатньо довести протиправність рішення / дії / бездіяльності. Тобто не доводимо наявність шкоди, причинно-наслідковий зв’язок між рішенням / дією / бездіяльністю фіскалів та шкодою, вину податкового органу або його посадових осіб;

— працює лише у певних випадках, перелічених у п. 128.2 ПКУ. Наприклад, незаконні рішення / дії / бездіяльність фіскалів призвели до безпідставної відмови або втрати статусу платника певного податку (п.п. 128.2.1 ПКУ). Тобто, припустимо, госпсуб’єкт утратив статус єдинника через незаконне рішення податківців, у якому згадується про здійснення платником забороненого виду діяльності;

— можна стягнути лише фіксовану суму компенсації:

Якщо ви скористаєтеся цим варіантом, то стягнути відшкодування у повному обсязі не вийде;

2) доказовий (пп. 114.3 і 128.1 ПКУ). Саме про такий механізм ідеться у ЦКУ (ст. 1173, 1174 ЦКУ). Умови:

— не доводимо вину податкового органу та його посадових осіб. Але доведеться доводити одночасно наявність:

а) протиправності рішення / дії / бездіяльності фіскалів;

б) причинно-наслідкового зв’язку між діями / рішеннями / бездіяльністю податківців і шкодою;

в) шкоди;

— стягуємо шкоду у повному обсязі;

— не обмежені типом рішення / дії / бездіяльності фіскалів.

Щодо двох зазначених варіантів врахуйте наступні важливі моменти.

По-перше, ви не отримаєте відшкодування шкоди у разі, якщо вона нанесена бездіяльністю, що спричинена режимом воєнного або надзвичайного стану (п. 114.5 ПКУ).

По-друге, для стягнення відшкодування доведеться звертатися до суду (п. 114.4 ПКУ). Цікавий момент: іноді суди допускають, що вимагати відшкодування за бездоказовим способом (фіксована сума відшкодування у 1 мінзарплату) можна за заявою, поданою безпосередньо податківцям (див. постанову П’ятого апеляційного адмінсуду від 22.12.2021 у справі № 522/136/21). Хоча все одно платнику довелося звертатися до суду задля стягнення відшкодування. Тому радимо все ж таки для одержання відшкодування одразу подавати позов. Тобто так, як це і передбачено у п. 114.4 ПКУ.

Що відбувається з відшкодуванням на практиці?

Як було раніше? Зі стягненням відшкодування шкоди були значні складнощі. Часто рішення були не на користь платника. Проблеми виникали на етапі доведення причинно-наслідкового зв’язку між шкодою та рішеннями податківців (див. постанови ВС від 13.11.2019 у справі № 922/2488/18 та від 21.12.2018 у справі № 920/31/18).

Хоча серед негативу для платника зустрічалися і досить позитивні рішення, про які ми писали у «Податки & бухоблік», 2021, № 20.

Що наразі? Наведемо декілька цікавих рішень, позитивних для платника.

1. Бездоказовий спосіб:

а) щодо запізнілого бюджетного відшкодування ПДВ. За постановою Сьомого апеляційного адмінсуду від 01.07.2024 у справі № 560/1576/24 платник отримав відшкодування у розмірі 1 мінзарплати. Усе через те, що податківці прострочили включення до спецреєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ. Це призвело до порушення строків повернення цього відшкодування. Вимога щодо відшкодування заявлялася одразу в адмінпозові про визнання протиправною бездіяльності у виплаті бюджетного відшкодування ПДВ. Верховний Суд касаційну скаргу податківців відмовився розглядати, бо справа не підлягала касаційному оскарженню (див. ухвалу ВС від 31.07.2024 у справі № 560/1576/24);

б) щодо протиправних донарахувань ЄСВ, пені та штрафів. За постановою П’ятого апеляційного адмінсуду від 05.04.2022 у справі № 420/21202/21 ФОП вдалося стягнути відшкодування у розмірі 1 мінзарплати. Причина: платник оскаржив рішення про донарахування суми недоїмки за податковою вимогою, отримав відповідне рішення суду. Проте податківці не виключили з інтегрованої картки підприємця спірний борг (30000 грн). Тому платник і звернувся до адмінсуду з вимогою про корегування даних інтегрованої картки та про стягнення відшкодування відповідно до п. 114.2 ПКУ. Апеляційний суд став на бік платника, як і суд першої інстанції. Верховний Суд справу не розглядав, оскільки вона не підлягала касаційному оскарженню (див. ухвалу ВС від 23.05.2022 у справі № 420/21202/21).

2. Доказовий спосіб:

а) щодо протиправного невиконання рішення суду щодо реєстрації ПН. У постанові Північного апеляційного адмінсуду від 02.05.2024 у справі № 910/9377/22 йшлося про таку ситуацію. Платник виграв суди щодо протиправності відмови у реєстрації ПН. Податківці ПН не реєстрували. Тоді платник став писати листи із запитами «коли ж зареєструєте ПН?», на що отримував відписки. Згодом він змушений був звернутися до виконавчої служби, залучивши адвоката. Звісно, він сплатив певну суму коштів за ці послуги. Суд першої інстанції стягнув з податківців витрати саме щодо роботи адвоката, пов’язаної з виконавчою службою (4667,60 грн). Апеляційний суд підтримав це рішення. Справа до Верховного Суду дійшла. Але, знову ж таки, у її розгляді було відмовлено через те, що вона не підлягала касаційному оскарженню (див. ухвалу ВС від 04.06.2024 у справі № 910/9377/22);

б) щодо стягнених контрагентом збитків та протиправного включення платника до ризикових. Говоримо про постанову Східного апеляційного госпсуду від 02.08.2023 у справі № 922/178/23. Її Верховний Суд так само не став переглядати (див. ухвалу ВС від 05.09.2023 у справі № 922/178/23). За цією справою платника було визнано ризиковим, причому протиправно. Далі, звісно, стали блокуватися усі підряд ПН.

Госпсуб’єкт став оскаржувати рішення про включення до ризикових у адмінсуді. Справу виграв (були рішення судів першої та апеляційної інстанцій). Але на платника до суду подав його контрагент-покупець і стягнув збитки у розмірі близько 325000 грн. Контрагент виграв справу, а платник за рішенням одразу сплатив усю суму.

Тепер ці кошти госпсуб’єкт стягував з податківців, звернувшись до господарського суду. Посилався він при цьому на судові рішення щодо протиправності включення до ризикових платників та щодо стягнення збитків контрагентом. Відповідачами були головне управління податкової, яке прийняло протиправне рішення, та головне управління казначейської служби.

Подібною є і постанова Центрального апеляційного госпсуду від 16.10.2023 у справі № 912/1530/22.

Якщо підсумувати, то стягнення збитків з податківців — цілком можливе. Інша справа, що це буде не так швидко, як би того хотілося. До того ж доведеться витрачатися на суди. Але іноді воно того варте.