Чи є гній відходами? Гноєм вважаються будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї (ст. 1 Закон № 287*). Для цілей класифікації ст. 12 Закону № 287 гній відносять до складу побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії II.
Відповідно до ст. 4 Закону про відходи* норми цього Закону не поширюються на відносини у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною. Тому до середини 2023 року (доки регулювання операцій з відходами здійснював Закон про відходи) можна було говорити, що гній не є відходами.
* Закон України «Про відходи» від 05.03.98 № 187/98-ВР (втратив чинність 09.07.2023).
Водночас після того, як у 2023 році на зміну Закону про відходи прийшов Закон № 2320*, у цій частині відбулися певні уточнення. Так, дія нового Закону, який регулює операції з відходами (тобто Закону № 2320), на відміну від дії Закону про відходи, почала поширюватися на деякі види побічних продуктів тваринного походження, не призначених для споживання людиною.
* Закон України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX.
Так, у ч. 2 ст. 2 Закону № 2320 говориться, що його дія поширюється на побічні продукти тваринного походження, тільки якщо до таких продуктів застосовуються операції спалювання, захоронення або які використовуються для біогазу та компосту.
Послід, що утворюється при утриманні птахів, може використовуватися як для утворення біогазу, так і для утворення компосту. Тому якщо послід використовується у цих цілях, то його слід визнати саме відходами.
Звертаємо увагу! Компост і перегній (гній) можуть використовуватися як органічне добриво. Адже вони збагачують ґрунт поживними елементами. Водночас між цими двома видами органічного добрива є різниця у процесі утворення.
Адже перегній — це продукт натурального розкладання (на відкритому повітрі) органічних матеріалів, таких як курячий послід.
Компост також утворюється в процесі розкладання органічних матеріалів, але для цього не тільки зазвичай використовують матеріали рослинного походження, а ще й сам процес такого розкладання є контрольованим. Тобто при компостуванні регулюється вологість, а іноді й температура та вентиляція.
Враховуючи це, вважаємо, що коли підприємство утримує курей і з отриманого посліду робить гній, то це відбувається не в результаті компостування. Тому
утворений на підприємств гній із посліду птахів не слід вважати відходами
А де немає відходів, там не повинно бути і екологічного податку за розміщення відходів.
Екоподаток за гній. Податківці можуть з цим висновком не погодитися. При перевірках вони можуть не вдаватися у такі дрібниці, як класифікація гною, як продукту тваринного походження, що належить до категорії II, на який поширюється чи не поширюється законодавство про управління відходами.
Вони, часто по-старому, визнають увесь гній, який утворюється на підприємстві, відходами. Але той факт, що у всіх випадках гній є відходами, не говорить про те, що за нього слід сплачувати екоподаток.
Адже утворений гній для агротоваровиробника практично завжди є вторинною сировиною (використовується або для внесення в ґрунт як органічне добриво, або для продажу іншим особам). А відповідно до п. 240.5 ПКУ
за розміщення на власних територіях (об’єктах) виключно відходів як вторинної сировини суб’єкт господарювання платити екоподаток не повинен
На цьому акцентують увагу і податківці. Причому як раніше (див. лист ДПСУ від 19.11.2021 № 25745/7/99-00-04-01-01-07), так і зараз (БЗ 117.01) їхня позиція про гній, як вторсировину, залишилась незмінною. Вони прямо говорять, що «гній», який зберігається у спеціально відведених для цього місцях, на які отримано відповідні дозволи, а також оприбуткований як вторинна сировина, не включається до об’єкта оподаткування екоподатком.
Отже, незалежно від того, чи вважатиметься гній, утворений на підприємстві, що займається вирощуванням птахів, відходами, платити екоподаток з нього не потрібно, допоки він вважається вторинною сировиною. А таким він вважатиметься до того часу, доки вважатиметься органічним добривом.
Якщо ж гній припинить вважатися вторинною сировиною (тобто органічним добривом), то тоді він стає об’єктом оподаткування екоподатком. Таке може статися, тільки коли гній зіпсується (втратив свої споживчі властивості як сировина для виготовлення органічних добрив) і його власником буде ухвалено рішення про захоронення.
З цим можна сперечатися, коли мова йде про гній, який є продуктом тваринного походження, що належить до категорії II, на який не поширюється законодавство про управління відходами. Але оскільки випадки, в яких гній не може бути добривом, доволі рідкісні (забруднення його хвороботворними вірусами чи мікроорганізмами), то платити екоподаток навіть при такому підході навряд чи хтось буде.
Екоподаток за викиди. Водночас, крім екоподатку за розміщення відходів, доволі часто фіскали починають вимагати, щоб аграрії, у яких є гноєсховища, платили екоподаток не за розміщення відходів, а за викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Від цього екоподатку тим, у кого є гноєсховища, відбитися навряд чи вдасться, як від випарів бензину із каністри (див. «Зберігаєте пальне? Отримайте дозвіл на викиди і сплатіть екоподаток!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 24). Забруднене повітря несе від гноєсховища далеко.
Тим аграріям, у яких є дозвіл на викиди їх гноєсховищем забруднюючих речовин, розрахувати екоподаток не складно. Тим, у кого дозволів немає, розрахувати екоподаток за викиди їх гноєсховищем буде ще та задачка. Вона чимось подібна до проблем із розрахунком екоподатку за викиди побутовими газовими котлами. Про цю проблему і про її вирішення читайте у «Податки & бухоблік», 2020, № 74.
