Зберігаєте пальне? Отримайте дозвіл на викиди і сплатіть екоподаток!

Говоритимемо про консультацію головних податківців у БЗ 117.01. У ній вони зазначили, що:

Нове — це давно забуте старе

Не можна сказати, що такий підхід фіскалів є новим. Бо ті підприємства, котрі мають ліцензію на зберігання пального (хай навіть і так звану лайт-ліцензію, тобто для потреб власного споживання), познайомились із цим ноу-хау від податківців ще років зо три тому. Вже тоді вони вимагали від таких підприємств подавати декларацію з екоподатку за забруднення повітря. А за непослух погрожували проведенням документальної позапланової перевірки та відповідними штрафними санкціями (див. статтю «Чи пахне екоподатком бочка з пальним?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 86).

І ось зараз ці претензії отримали нове життя. Причому не у вигляді індивідуальних запитів до конкретних підприємств чи індивідуальних податкових консультацій (див. лист ГУ ДПС у Рівненській обл. від 28.07.2021 № 2919/ІПК/17-00-04-01-07), а у вигляді роз’яснення в БЗ, призначеного для широкого загалу.

Чому саме зараз

Тут довго думати не треба — все й так очевидно. Адже зовсім недавно законодавець прищемив фіскалам хвіст. ☺ Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX було більш-менш урегульовано багаторічну проблему із належністю електрогенераторів до стаціонарних джерел забруднення, отриманням дозволу на викиди та сплатою екоподатку при експлуатації генераторів (читайте про це в статті «Генератори в законі: без імпортного ПДВ, екоподатку й пальної ліцензії» // «Податки & бухоблік», 2022, № 99).

Нагадаємо, що протягом дії воєнного стану та ще певного часу після його скасування

Це означає, що їх власникам екоподаток можна не сплачувати при експлуатації будь-яких генераторів, і стаціонарних, і пересувних. Йдеться про той екоподаток, об’єкт для сплати якого виникає при спалювані пального. Крім того, законодавець дозволив зберігати без ліцензії пальне для генератора в обсязі до 2000 л на кожному об’єкті, що забезпечений генератором.

У відповідь фіскали, втративши цей привід для незаконних прискіпувань до платників, віднайшли його в іншому місці. А з урахуванням того, що власники/орендарі генераторів так чи інакше зберігають пальне в ємностях для експлуатації цих агрегатів, кількість потенційних порушників податкового законодавства практично не зменшилася. Тільки раніше їх змушували сплачувати екоподаток за кожен генератор, як стаціонарний, так і пересувний. А тепер що? Змушуватимуть платити мало не за кожну каністру?..

Чого вимагають фіскали

На щастя, в консультації, про яку йдеться, таких явних перегинів немає. Якщо, звісно, місцеві контролери не прочитають нічого іншого між рядків...

На наш же погляд, загальна спрямованість консультації доволі стримана. Тож доки не прозвучало інше, будемо вважати, що все написане стосується тільки власників стаціонарних (!) ємностей з пальним. Тобто тих ємностей, що зберігають свої просторові координати протягом певного часу (п.п. 14.1.230 ПКУ) — закопаних у землю, встановлених на фундаменті тощо. І саме від таких власників (а не від усіх поголовно) податківці наразі вимагають:

— проінвентаризувати викиди в атмосферу від ємностей з пальним, отримавши в результаті інформацію щодо назв забруднюючих речовин (сполук), а також об’ємів викидів, класу небезпечності деяких із них та орієнтовно безпечного рівня впливу речовин (сполук);

— самостійно визначити обсяги викидів забруднюючих речовин на підставі матеріалів проведеної інвентаризації;

— обчислити суми екологічного податку, що підлягають щоквартальному декларуванню і сплаті, виходячи з фактичних обсягів викидів і ставок податку за формулою, наведеною у п. 249.3 ПКУ.

Про отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин не говоримо, оскільки це поза компетенцією податкових органів.

Чи обґрунтовані вимоги фіскалів

Головний їх аргумент:

Однак дихає будь-який резервуар, оскільки, як відомо з фізики, абсолютна герметичність недосяжна. То чому б не підвести під екоподаток ще й бочки з квасом, бідони з молоком або кеги з пивом? Хто знає, що вони там видихають?.. ☺

Якщо ж говорити серйозно, то в будь-якій ємності з пальним над його поверхнею утворюється пароповітряна суміш, що містить певну кількість вуглеводнів. А через дихальний клапан відбувається газообмін між внутрішнім об’ємом резервуара і навколишнім середовищем, у тому числі й випаровування вуглеводнів. Оснащення ж резервуарів дихальними клапанами обумовлено в першу чергу вимогами до безпечної експлуатації таких об’єктів.

Вуглеводні, у свою чергу, включено до переліку забруднюючих речовин, для яких установлено ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення. Розмір ставки становить 145,50 грн за 1 тонну (див. п. 243.1 ПКУ).

Яку суму податку доведеться заплатити

Проведемо нескладні розрахунки для середньостатистичного власника дизель-генератора, котрий без ліцензії і декларації зберігає дозволені 2000 л дизельного палива (ДП). Скористаємося для цього цифрами, прописаними в постанові № 686*, яка хоча й прийнята для інших цілей, але тут для нас це не має вирішального значення.

* Постанова КМУ «Про затвердження норм втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування» від 05.08.2020 № 686.

Отже, затверджені постановою № 686 норми втрат кількості фактичних добових залишків при зберіганні ДП (код за УКТ ЗЕД 2710 19 43 00) становлять, у відсотках (!!!) за добу:

— в осінньо-зимовий період — 0,00035;

— у весняно-літній період — 0,0006.

Густина дизельного пального складає 0,79 — 0,97 г/см³, тож для наших орієнтовних розрахунків візьмемо її рівною 1 г/см³, або, що одне й те саме, 0,001 т/л. Тобто маса 2000 л ДП приблизно дорівнює 2 т.

Тоді квартальна сума екоподатку, належна до сплати через випаровування при зберіганні 2 т ДП, складе приблизно:

— в осінньо-зимовий період: 2 т х 0,00035 %/добу : 100 % х 90 діб х 145,50 грн/т = 0,09 грн;

— у весняно-літній період: 2 т х 0,0006 %/добу : 100 % х 90 діб х 145,50 грн/т = 0,16 грн.

Погодьтеся, що можна вже більше нічого й не говорити...

Та ми все ж продовжимо.

Як боротися із цим свавіллям

Наш головний контраргумент — прописаний у п.п. 4.1.7 ПКУ такий принцип оподаткування, як його економічність, під яким розуміють

Хоча, згодні, він — швидше, для теоретичних спорів, ніж для практичної боротьби з фіскалами. Що ж, запропонуємо тоді таке.

Як відомо, в умовах воєнного стану заборонені планові, а також позапланові документальні перевірки, в тому числі й з підстав, передбачених п.п. 78.1.1 ПКУ (отримано податкову інформацію про порушення платником податкового законодавства) та п.п. 78.1.2 ПКУ (платником податків не подано податкову декларацію). Така заборона діятиме принаймні до 1 липня цього року (про можливі перспективи читайте в статті «Скасування спецЄП, відновлення перевірок та штрафів: законопроєкт від Уряду» // «Податки & бухоблік», 2023, № 4). Тож поки що оштрафувати за неподання декларації з екоподатку за випари пального вас не зможуть.

Однак направити запит на кшталт того, що податківці розсилали три роки тому (див. вище), вони можуть і зараз. Якщо це дійсно буде запит, складений відповідно до вимог п. 73.3 ПКУ, то на нього варто відреагувати, зазначивши при цьому, що:

— жодних стаціонарних джерел забруднення ви не маєте, тож отримувати спецдозволи на їх експлуатацію не повинні;

— випаровування пального з ваших ємностей з пальним хоча і є, але вони менші, ніж похибка вимірювання, тож лічильниками-витратомірами не фіксуються;

— фактична інвентаризація теж не підтверджує втрат пального від випаровування, отже, немає підстав відображати такі втрати в бухобліку.

Через це, тобто через відсутність об’єкта оподаткування, ви й не подавали звітність із екоподатку, що прямо передбачено п. 49.2 ПКУ.

А далі, як-то кажуть, будемо подивитися… ☺

Які штрафи можуть бути?

Якщо колись фіскали таки завітають до вас на перевірку, то все одно без залучення фахівців Мінприроди екоподаток вони вам не донарахують. Та й узагалі

І штрафи за заниження податкових зобов’язань за ст. 123 ПКУ теж.

Порівняно з ними штрафи за неподання декларацій виглядатимуть значно солідніше: 340 грн за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації та 1020 грн при повторному порушенні протягом року (ст. 120 ПКУ; БЗ 132.01). У такому разі, може, комусь буде простіше подати декларацію вже за І квартал 2023 року з символічною сумою екоподатку, сплатити його і слідкувати за подальшим розвитком подій.

Які перспективи можливі

Декого попереду очікує воєнне звільнення від екоподатку за п.п. 69.16 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (деталі — в статті «Екоподаток: без пільг, але з воєнним звільненням» // «Податки & бухоблік», 2022, № 84). До речі, в консультації, що тут обговорюється, про нього жодного слова. Але колись же таки воно має запрацювати!* Хай навіть і з тими обмеженнями, що можуть з’явитися в ПКУ після коригування депутатами відповідних пільгових норм (про це — тут).

* Що наразі цьому заважає, читайте в статті «Перелік територій права на воєнні пільги не дає: вердикт ДПСУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 14.

Як тільки воєнне звільнення запрацює (в тому чи іншому вигляді), власники стаціонарних джерел забруднення, в тому числі й стаціонарних ємностей з пальним, розташованих на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та тимчасово окупованих територіях, видихнуть з полегшенням. Принаймні за ті звітні періоди, що охоплюватимуться таким звільненням, фіскали до них не чіплятимуться.

А решті зберігачів пального доведеться чекати, доки ДПСУ схаменеться і скасує цю консультацію. Сподіваємося, це станеться найближчим часом...