Такі запитання щодо нюансів, пов’язаних із звільненням працівників, які перебувають у тривалих відпустках без збереження зарплати протягом дії воєнного стану, доволі часто можна почути від кадровиків та бухгалтерів. Відповідаємо на них.
Звільнення. Працівник, який перебуває у відпустці, може прийняти рішення про звільнення за власним бажанням у період такої відпустки. Заборон для цього немає.
Надавати заяву на переривання відпустки без збереження зарплати і виходити на роботу у день звільнення працівник не зобов’язаний. Вносити зміни до наказу про надання відпустки про її припинення у зв’язку зі звільненням також не потрібно. Достатньо видати наказ про звільнення працівника.
Щодо компенсації за невикористані дні відпустки, то перш ніж розглянути порядок її обчислення, скажемо кілька слів про формування відпускного стажу працівника, про якого йде мова в запитанні. Там є цікавий нюанс.
Відпускний стаж. Працівник, що перебуває у відпустці за свій рахунок у зв’язку з воєнним станом, звільняється 08.02.2024.
Увага! Йому треба компенсувати дні щорічної основної відпустки, набуті до 24.12.2023. Річ у тім, що
з 24.12.2023 до відпускного стажу не зараховується час перебування у відпустках без збереження зарплати, що надаються за згодою сторін
Мова йде про відпустки, зазначені в ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). У свою чергу, відпустка без збереження зарплати у зв’язку з воєнним станом надається за згодою сторін відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки з урахуванням положень ч. 3 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.
Тобто до 24.12.2023 у працівника, який перебував у відпустці за свій рахунок у зв’язку з воєнним станом, накопичувалися дні щорічної основної відпустки, а з 24.12.2023 період такої відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, не потрапляє.
Обчислити кількість календарних днів відпустки, що підлягають компенсації, вам допоможе стаття «Неоплачувану відпустку (не) включаємо у відпускний стаж» // «Податки бухоблік», 2024, № 12.
Компенсація. Відпускний стаж працівника сформували періоди до 24.12.2023. Отже, компенсації підлягають невикористані дні відпустки, право на які було набуте до 31.12.2023. У такому випадку розрахунковий період для обчислення суми середньоденної зарплати складають повні місяці 2023 року у трудових відносинах, а саме січень — грудень 2023 року (див. абзац другий п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100, далі — Порядок № 100).
Протягом усього розрахункового періоду працівник перебував у відпустці без збереження зарплати і тому не мав жодних виплат. Період такої відпустки виключаємо з розрахункового періоду на підставі абзацу сьомого п. 2 Порядку № 100, як час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток. Проте у такому разі у працівника у розрахунковому періоді не залишається не тільки жодних виплат, а ще й жодного дня!
Не проблема, діємо таким чином. По-перше, визначаємо умовний розрахунковий період. Його складуть ті ж самі місяці — січень — грудень 2023 року, тобто повні місяці 2023 року у трудових відносинах. По-друге, розрахунок середньоденної зарплати проводимо з установленого працівнику окладу (тарифної ставки) на дату звільнення.
Якщо розмір окладу (ставки) є меншим за розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), то в розрахунку середньої зарплати буде МЗП на дату звільнення. Також ураховуємо зайнятість працівника.
Зверніть увагу! Незважаючи на те, що розрахунковий період складають місяці 2023 року, оклад (тарифну ставку) та МЗП дивимося на дату звільнення працівника! Це підтверджує Мінекономіки в роз’ясненні від 01.02.2024.
Для обчислення середньоденної зарплати у випадку, коли розрахунок проводиться з окладу (тарифної ставки) чи МЗП, радимо використовувати наступну формулу:
ЗПсер = ОМЗП х З х М : К,
де ЗПсер — середньоденна зарплата;
ОМЗП — оклад працівника, а якщо він менший за МЗП, то МЗП на час розрахунку;
З — зайнятість працівника. Якщо у працівника повна зайнятість, то З = 1. Якщо він працює на умовах неповного робочого часу, то З дорівнює частці штатної одиниці, яку обіймає працівник (0,25, 0,5, 0,75 тощо);
М — кількість повних місяців 2023 року в умовному розрахунковому періоді;
К — кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді.
