Таких випадків — два. А саме коли неприбутківець:
1) виплачує дохід нерезиденту;
2) втрачає право на неприбутковість.
Виплата доходу нерезиденту. Згідно з п.п. 141.4.2 ПКУ резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом, має утримати податок з доходів нерезидента — так званий податок на репатріацію.
Відповідальними за повноту утримання та своєчасність перерахування податку до бюджету є платники, які здійснюють виплати нерезидентам (п. 137.3 ПКУ). При цьому неприбуткові організації згідно з п. 133.4 ПКУ не є платниками податку на прибуток. Але в розумінні ПКУ є резидентами (п.п. 14.1.213 ПКУ). А це означає, що вимоги п.п. 141.4.2 ПКУ на них поширюються повною мірою. Відтак,
при виплаті НПО доходу нерезиденту на таку неприбуткову організацію покладено обов’язок з утримання податку на репатріацію, який перераховується до бюджету
Податок утримується із суми нерезидентських доходів (перелік яких визначено п.п. 141.4.1 ПКУ) і за їх рахунок та сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати.
У загальному випадку ставка податку з доходів нерезидента складає 15 %. Водночас інший розмір ставки встановлений для доходів, названих у пп. 141.4.4 — 141.4.5 і 141.4.11 ПКУ.
Суму доходів, з якої утримується та сплачується податок (у т. ч. у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано під час виплати), визначають за курсом НБУ на дату виплати таких доходів (див. БЗ 102.16).
Тож оскільки неприбутківець зобов’язаний утримувати податок на репатріацію з доходів нерезидента, він має також разом з неприбутковим звітом подати й декларацію з податку на прибуток (див. лист ДПСУ від 19.10.2020 № 4297/ІПК/99-00-05-05-02-06, БЗ 102.04).
У прибутковій декларації НПО заповнює тільки рядки 23 ПН, 25 і таблицю 1 додатка ПН (додатків ПН — якщо дохід виплачувався декільком нерезидентам), а також додаток ПП (якщо застосовувалася знижена ставка / звільнення відповідно до міжнародного договору)
Інші рядки прибуткової декларації НПО не заповнює та інші додатки до неї не подає (див. БЗ 102.04).
У полі «Наявність додатків» заключної частини прибуткової декларації вказують кількість поданих додатків ПН. Адже додаток ПН складають окремо за кожним нерезидентом, якому виплачувалися доходи. Тобто кількість додатків ПН до прибуткової декларації дорівнюватиме кількості нерезидентів, яким здійснювали виплати доходу.
Пам’ятайте: додаток ПН заповнюють тільки на суми фактично виплачених доходів нерезиденту. Тобто нараховані, але не виплачені доходи у ньому не показують.
Порушення НПО-умов. Якщо неприбуткова організація порушила НПО-умови з п. 133.4 ПКУ, зокрема допустила нецільове використання доходів, тоді їй слід (п.п. 133.4.3 ПКУ, див. БЗ 102.04):
1) подати неприбутковий звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного місяця, в якому допущено порушення (п.п. 49.18.1 ПКУ).
Зауважте! Якщо НПО-умови було порушено в грудні 2023 року, то неприбутковий звіт порушник мав подати не пізніше 22 січня 2024 року, а не в загальний строк, установлений для слухняних НПО, — не пізніше 29.02.2024 (див. статтю «Звіт неприбуткової організації за 2023 рік: нюанси подання і тонкощі складання» // «Податки & бухоблік», 2024, № 13).
У звіті відображають показники за період з початку року (чи з дати отримання неприбуткового статусу, якщо він отриманий пізніше) по останній день місяця порушення;
2) задекларувати (у частині II неприбуткового звіту) і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток (за його наявності). Причому
податкове зобов’язання розраховують тільки виходячи з суми операції (операцій) нецільового використання активів
Інші операції за місяць порушення податком на прибуток не оподатковують (п.п. 133.4.3 ПКУ).
Водночас разом з неприбутковим звітом за усічений період податківці хочуть бачити і фінансову звітність, позаяк вона є обов’язковим додатком до звіту. Логічно, що така фінзвітність повинна включати показники за той же неповний період — тобто з початку року (чи з дати отримання неприбуткового статусу, якщо він отриманий пізніше) по останній день місяця порушення.
Надалі за період з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому вчинено порушення, по 31 грудня звітного року НПО вже як платник податку на прибуток зобов’язана:
— щокварталу подавати прибуткову декларацію (з наростаючим підсумком) з фінзвітністю у квартальні строки, встановлені п.п. 49.18.2 ПКУ, і
— сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду, згідно з п. 57.1 ПКУ.
А ось з наступного звітного (податкового) року ніяких особливостей для НПО-порушника не передбачено — така неприбуткова організація подає прибуткову декларацію і фінзвітність, сплачує податок на прибуток у загальному порядку, як і будь-який інший прибутківець (п.п. 133.4.3 ПКУ, див. БЗ 102.04).
Докладно про заповнення декларації з податку на прибуток див. статтю «Прибуткова декларація — 2023: покроковий алгоритм заповнення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 7, а додатка ПН — статтю «Додаток ПН — податок з нерезидентів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 7.
