Повертаємо помилково сплачений ЄСВ

Як вирішити проблему?

За загальним правилом, якщо ви надміру та/або помилково сплатили ЄСВ, то можливі два варіанти вирішення цієї проблеми, які пропонує абзац перший ч. 13 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон № 2464). Це:

1) зарахувати переплату в рахунок майбутніх платежів з ЄСВ або

2) повернути переплату.

Винятки з цього правила запроваджені для платників, щодо яких прийняті рішення про застосування санкцій у порядку, встановленому Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII. Помилково та/або надміру сплачені такими платниками суми ЄСВ не підлягають поверненню протягом строку застосування санкцій.

Та повернемося до ситуації, коли зарахування/повернення переплати можливе. Механізм проведення цих дій визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Мінфіну від 23.07.2021 № 417 (далі — Порядок № 417).

Скористатися ним податківці радять, зокрема, й у випадку, коли переплата з єдиного внеску склалася через те, що підприємство за власною ініціативою сплачувало ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску за працівників, які перебували у тривалих відпустках без збереження заробітної плати (див. лист ДПС від 12.09.2023 № 2991/ІПК/99-00-24-03-03-06).

Зарахування в рахунок майбутніх платежів

Процедура зарахування помилково сплаченого ЄСВ у рахунок майбутніх платежів застосовується, якщо єдиний внесок сплатили на належний рахунок для сплати ЄСВ, але в надмірному розмірі (п. 4 Порядку № 417).

По суті, відбувається автоматичний залік за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру ЄСВ та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань з ЄСВ. При цьому платник не докладає до такого заліку жодних зусиль.

Разом з тим наявність переплати з ЄСВ та зарахування її в рахунок майбутніх платежів в окремих випадках може призвести до певних незручностей. Вони пов’язані з необхідністю формувати та погоджувати в податковій довідку-розрахунок для надавача платіжних послуг. Ця довідка може знадобитися, якщо у платіжних інструкціях про перерахування коштів для сплати сум ЄСВ сума єдиного внеску менша ніж 22 % суми коштів для виплати заробітної плати.

Що стосується повернення коштів, то тут від суб’єкта господарювання вимагаються певні дії. Та спочатку дізнаємося про випадки, коли повернення можливе.

Випадки повернення ЄСВ

Випадки повернення сум ЄСВ визначені у п. 5 Порядку № 417. Це:

1) надмірна або помилкова сплата сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок для сплати ЄСВ;

2) помилкова сплата сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок для сплати ЄСВ;

3) помилкова сплата сум ЄСВ та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;

4) помилкова сплата податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених ПКУ та іншими законами, на рахунок для сплати ЄСВ;

5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок для сплати ЄСВ з єдиного рахунку.

Зауважте, що у разі реорганізації суб’єктів господарювання їх правонаступник, який приймає на себе усі права та обов’язки цих суб’єктів, має право й на повернення переплати з ЄСВ, що рахується за ними (див. лист ДПСУ від 12.09.2023 № 3145/ІПК/99-00-24-03-03-06).

Першим кроком для платника, який бажає повернути надміру та/або помилково сплачені суми ЄСВ у випадках, перелічених вище в пп. 1 — 4, є подання заяви про повернення коштів. А ось повернення коштів у випадку, наведеному в п. 5, здійснюється без участі платника (див. п. 23 Порядку № 417).

Заява на повернення

Заяву про повернення коштів (далі — заява) треба подати до територіального органу ДПС, на рахунок якого були надміру та/або помилково сплачені кошти. Залежно від випадків, зазначених у попередньому розділі, така заява може подаватися за встановленою або довільною формою.

Так, у випадку, вказаному у п. 3 (див. вище), коли помилкова сплата ЄСВ «зайшла» на рахунок з обліку доходів бюджету, заява подається в довільній формі відповідно до вимог ст. 43 ПКУ. Про те, як у такому випадку повернути кошти, читайте в статті «Алгоритм повернення переплати з бюджету» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15. Тут лише зауважимо, що у разі, коли у платника є податковий борг, такі суми повернуть йому тільки після повного погашення податкового боргу (див. п. 43.2 ПКУ).

Далі в статті говоритимемо про випадки повернення сум ЄСВ, наведені в пп. 1, 2, 4 вище. У цих випадках,

Вона може бути сформована:

— на папері та особисто подана платником або уповноваженою на це особою чи надіслана поштою або

— в електронній формі та подана через електронний кабінет з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

До такої заяви обов’язково додають копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок для ЄСВ. Копія цього документа завіряється платником ЄСВ особисто. До заяви в електронній формі додається електронна копія розрахункового документа.

Однак є ситуації, за яких податківці можуть і відмовити у поверненні коштів.

Коли може бути відмова?

Заява залишається без задоволення у разі (п. 10 Порядку № 417):

— її подання не за встановленою формою;

— недостовірності інформації, викладеної у заяві;

— подання заяви не в той податковий орган (не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум ЄСВ);

— наявності у платника заборгованості зі сплати ЄСВ та/або фінансових санкцій;

— ненадання до заяви копії розрахункового документа, що підтверджує сплату коштів на рахунок для ЄСВ.

У разі подання заяви в електронній формі таке повідомлення надається через електронний кабінет.

Строки повернення

Після надходження заяви про повернення коштів податківці здійснюють перевірку зазначеної в ній інформації протягом 10 робочих днів.

У разі задоволення заяви підрозділ тероргану ДПС, на який покладено функцію адміністрування ЄСВ, формує висновок та надсилає його до підрозділу, на який покладено функцію ведення бухобліку. Останній, у строк не пізніше ніж 3 робочих дні з дня отримання висновку, формує розрахунковий документ на повернення коштів та подає його до Казначейства.

Крім того, у разі неможливості здійснення повернення коштів одноразово на загальну суму, оформлюються відповідні розрахункові документи на повернення коштів частковими сумами.

На завершення статті розглянемо, які наслідки матиме для платника сплата ЄСВ на неналежний рахунок.

Чого чекати, якщо сплатили не туди?

Позиція органів ДПС щодо ситуацій, коли ЄСВ помилково сплачується на невідповідний рахунок, вже багато років не тішить платників. Податківці вважають, що у такому випадку виникає недоїмка, яка стягується з нарахуванням пені (0,1 % за кожний день прострочення платежу) та застосуванням штрафів (20 % несвоєчасно сплачених сум) (див. лист ДПСУ від 22.10.2021 № 3969/ІПК/99-00-04-03-03-05).

Проте суди в цьому питанні незмінно на боці платників. На їх думку, штрафні санкції та пеня, передбачені ст. 25 Закону № 2464, застосовуються до платника лише у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) ЄСВ, а не у випадку помилково сплачених сум ЄСВ на невідповідний рахунок.

Здійснення помилки під час перерахування сум ЄСВ у встановлений строк має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Саме тому вона не може бути підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ (див. постанову ВСУ від 11.04.2019 у справі № 822/3323/17, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.05.2021 у справі № 380/10790/20 та від 25.01.2023 у справі № 380/21901/21).