ФОП сплатив добровільні ЄП/ЄСВ за себе: чи можна передумати

Нагадаємо, що самостійно вирішувати, чи сплачувати їм ЄП груп 1 та 2:

— мали можливість всі ФОП за місяці з 01.04.2022 (починаючи зі сплати за квітень 2022) по 31.07.2023 (закінчуючи сплатою за липень 2023). Це передбачено п. 9.1 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ;

— з 01.08.2023 (тобто починаючи зі сплати за серпень 2023), мають лише ті ФОП, податкова адреса яких знаходиться на територіях активних бойових дій / можливих бойових дій / на тимчасово окупованих територіях відповідно до Переліку № 309*. При цьому ФОП мав вже бути зареєстрований (з урахуванням думки податківців — як платник ЄП) на відповідній території коли вона тільки-но отримала такий пільговий статус. Про це йдеться в п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Більше деталей з цього приводу знайдете, зокрема, у статті «Можливість несплати ЄП груп 1 та 2 з 01.08.2023: «чим далі, тим загадковіше» // «Податки & бухоблік», 2024, № 14.

* Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Щодо ЄСВ за себе, то усі ФОП мають право самостійно вирішувати, чи сплачувати їм ЄСВ за себе з 01.03.2022 (тобто починаючи зі сплати за березень) протягом усього часу до припинення/скасування воєнного стану в Україні + протягом 12 місяців після припинення/скасування воєнного стану (п. 9¹⁹ розд. VIII Закону № 2464*).

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2020 № 2464-VI.

Так от, доволі часто ставлять запитання: якщо ФОП вже сплатив ЄП та ЄСВ за себе, то чи може він потім передумати та забрати сплачені кошти назад, адже сплата є добровільною?

Тут не все так просто. Через конструкцію названих вище норм ПКУ та Закону № 2464. Бо формально мова йде не про звільнення від сплати. Типу ФОП звільняються… Формула трошки інша. Сказано, що ФОП мають можливість не платити. І якщо ЄП/ЄСВ не сплачувався (!), то інформація про періоди, за які сплати не було, у звітності не наводиться.

Здається, яка різниця? Що так, що так — мова про те, що можна не платити.

Але податківці цю різницю побачили. І ми про такий ризик свого часу попереджали — див. статтю «ФОП сплатив ЄП, ЄСВ заздалегідь або помилково: чи можна їх повернути?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 51 (ср. ).

ЄП груп 1 та 2

Так от,

Тож він має (!) задекларувати відповідні зобов’язання. Вони не можуть вважатися ані помилково, ані надміру сплаченими. І поверненню не підлягають. Див. з цього приводу категорію 107.01.07 БЗ.

Здавалося, що ця проблема може зникнути після чергових змін у ПКУ, якими було закрито проблему зі списанням так званого технічного податкового боргу з ЄП груп 1 та 2. Адже податківці не поспішали із зняттям відповідних нарахувань тим ФОП, які не сплачували ЄП.

Так, у нових п. 11 та 12 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ з’явилася норма, що

Цю норму можна зрозуміти так, що умовою нарахування ЄП груп 1 та 2 податківцями є дотримання двох умов: 1) ФОП фактично сплатив ЄП за відповідний місяць; 2) в ЄП-декларації ФОП відобразив відповідні зобов’язання з ЄП.

Але, як бачимо, на податківців це взагалі ніяк не подіяло. На жаль.

Згідно з базовим правилом (з пп. 9.1 та 11 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ), ЄП-декларацію не заповнюють за період, в якому ЄП не сплачувався. Тож податківці наполягають, що періоди, за які ЄП фактично сплачувався, мають (!) бути відображені в декларації.

Тож доводиться констатувати, що

Якщо ФОП не покаже відповідні зобов’язання в ЄП-декларації (чи зніме їх через уточнюючу декларацію), податківці, судячи з їх роз’яснень, просто будуть вважати це помилкою. Але ніяк не сигналом для того, щоб прибрати нарахування з ЄП (що є умовою виникнення переплати).

Тобто спробувати можна. Штрафу за донарахування за ст. 123 ПКУ тут не буде, адже податківці самі нараховують ЄП груп 1 та 2 і не на підставі ЄП-декларації (п. 295.2 ПКУ). Але вочевидь це буде марно.

Альтернативний шлях — спробувати добитися повернення через суд. З посиланням в тому числі на норми про презумпцію правомірності рішень платника в разі неоднозначного (множинного) трактування його прав та обов’язків (п.п. 4.1.4, п. 56.21 ПКУ). Втім тут щось спрогнозувати теж важко.

ЄСВ за себе

Загалом тут дуже схожа історія. З тією різницею, що ФОП не сплачує якусь фіксовану суму ЄСВ (як у випадку з ЄП груп 1 та 2), а має її нарахувати, обчислити та сплатити. Тобто він сам визначає базу нарахування, обчислює суму ЄСВ до сплати та власне сплачує ЄСВ.

Тому п. 9¹⁹ розд. VIII Закону № 2464 говорить, що під час дії воєнного стану (+ 12 місяців потому) ФОП

При цьому

Але чи змінює це щось принципово?

Вважаємо, що ні. Бо у податківців також є можливість трактувати цю норму так, що якщо фактична сплата ЄСВ була, то не можна у звітності «не заповнювати розрахунок єдиного внеску за відповідний період». У тому числі не можна показати нульові нарахування. Тож і тут доводиться констатувати, що

До того ж тут не можна передбачити реакцію податківців у частині штрафів (якщо ФОП у звітності не буде показувати нарахування за період фактичної сплати). Адже щодо ЄСВ-порушень, вчинених з 01.08.2023, захисту від штрафів п. 9²¹ розд. VIII Закону № 2464 не дає.

Щодо поточних роз’яснень податківців, то вони лише кажуть про те, що якщо ФОП у звітності покаже ЄСВ-нарахування, але ЄСВ не сплатить, то вони стягнуть відповідні суми зі штрафами (категорія 107.01 БЗ, категорія 201.06 БЗ). Тобто вони вважатимуть, що у такому разі ФОП теж не скористався можливістю «не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе». Власне, нашої ситуації ці роз’яснення не стосуються (у нас буде навпаки: сплата була, а нарахування ми хочемо не показувати). Тож можна спробувати отримати ІПК і діяти згідно з нею. Втім знову-таки — ймовірність позитивного висновку низька.

Тут би і поставити крапку, але є один нюанс. Є одна категорія платників, в яких дійсно є шанси повернути сплачене. Це ФОП, які є безальтернативно звільненими Законом № 2464 від сплати ЄСВ за себе. Якщо вони сплатили ЄСВ за себе за звільнені місяці, то зробили це помилково. Тож мають повне право у т. ч. уточнювати звітність і вимагати повернення сплачених коштів як помилково сплачених. Але хто це такі?

Це ФОП, які одночасно з веденням підприємницької діяльності працюють на підставі трудового договору в іншого роботодавця за основним місцем роботи або уклали гіг-контракт із резидентом Дія Сіті. Згідно з ч. 6 ст. 4 Закону № 2464 такі ФОП звільняються від сплати ЄСВ за себе за місяці звітного періоду, за які основний роботодавець (чи резидент Дія Сіті) сплатив за них ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Причому положення ч. 6 ст. 4 Закону № 2464 сформульовано так, що за такі місяці підприємець не може сплачувати ЄСВ за себе, навіть якщо він цього бажає. Підтверджують це податківці у категорії БЗ 201.04. Таке правило запрацювало ще до війни. Тож якщо саме такий ФОП помилково сплатив ЄСВ за себе за місяці 2022, 2023 років, то може розраховувати на його повернення як помилково сплаченого (про механізм повернення див. у статті «Як повернути переплату податків/ЄСВ після припинення ФОП» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15).