Переплата з ПДФО та ВЗ: повертаємо чи залишаємо?

Переплата з ПДФО та ВЗ у фізособи

У звичайної фізособи переплата з ПДФО може виникнути, зокрема (але не виключно), якщо:

— після сплати податку не відбулося нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості (п. 172.6 ПКУ);

— фізособа скористалася правом на податкову знижку (ст. 166 ПКУ);

— податок з оподатковуваного доходу, що був отриманий не від податкового агента, самостійно сплачений фізособою в завищеній сумі чи фізособа помилково сплатила ПДФО з доходу, що не оподатковується.

Чи можна повернути переплату ПДФО в наведених випадках? Так, це можливо за умови, що у фізособи відсутній податковий борг та щодо неї не застосовані санкції у порядку, встановленому Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII, які наразі діють (див. п. 43.1 ПКУ).

З чого почати? Дочекатися завершення року, в якому виникла переплата, та подати декларацію про майновий стан та доходи. Наразі її форма затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859.

Подання декларації дозволить вам зафіксувати загальну суму зобов’язань з ПДФО за звітний (податковий) рік, а податківцям визначити суму переплати з ПДФО, що виникла протягом такого року.

Причому у перших двох випадках, неведених на початку статті, в розд. V декларації відразу зазначаємо у рядку:

— 17 — суму сплаченого ПДФО за договором купівлі-продажу (міни) об’єкта нерухомості, нотаріальної дії щодо посвідчення якого не вчинено;

— 16 — суму ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання з цього податку у зв’язку з використанням права на податкову знижку.

Відповідно за наявності переплати з ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету за наслідками звітного року за наведених обставин, вона буде відображена в рядку 20.2 розд. V декларації. Реквізити рахунку, на який податківцям слід перерахувати таку переплату з ПДФО, вказуємо в розд. VII декларації.

Це прямо зазначено в п. 179.8 ПКУ.

Переходимо до наступної ситуації, а саме коли фізособа отримала дохід не від податкового агента та самостійно сплатила ПДФО в більшій сумі або ж сплатила ПДФО з доходу, що не оподатковується. В таких випадках, окрім декларації про майновий стан та доходи, доведеться окремо подати ще й заяву на повернення наявної переплати (див. п. 43.3 ПКУ). Річ у тім, що зазначена декларація не містить рядків/граф, в яких можна було б відобразити такий помилково сплачений ПДФО.

Наприклад, фізособа-орендодавець здавала іншій фізособі в оренду власну квартиру й щоквартально сплачувала ПДФО та ВЗ з орендної плати, проте неправильно визначила суму ПДФО, що підлягала сплаті з таких доходів, та сплатила більше.

Така фізособа-орендодавець за підсумками звітного року сформує та подасть до ДПСУ декларацію про майновий стан та доходи, де визначить загальну суму зобов’язань з ПДФО. Якщо сума сплаченого ПДФО перевищить суму податкових зобов’язань з ПДФО, що нею підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами звітного (податкового) року, то різницю на підставі заяви вона зможе повернути.

Заяву можна сформувати у головному меню Електронного кабінету в розділі «Заяви, запити для отримання інформації». Із запропонованого переліку вибрати форму Заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені (F1302001 — для фізичних осіб). Подати її слід протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми ПДФО. Порядок повернення див. у статті «Алгоритм повернення переплати з бюджету» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15.

Увага! Якщо в декларації про майновий стан та доходи чи в заяві на повернення коштів фіксуєте суми ПДФО, що були помилково чи надміру сплачені, то обов’язково додаватимете до такої декларації/заяви копії документів, що підтверджують таку сплату.

Що стосується помилково/надміру сплаченого фізособою ВЗ, то тут діємо так само, як і в ситуації зі сплатою ПДФО в більшій сумі. Формуємо та подаємо декларацію про майновий стан та доходи. Далі подаємо в довільній формі заяву про повернення коштів. До заяви додаємо документ, що підтверджує переплату.

Залишаємо фізосіб. Далі говоримо про переплату з ПДФО та ВЗ податковими агентами.

Надміру утриманий ПДФО та ВЗ

У випадку утримання ПДФО в більшій сумі на перший план виходить варіант з перерахунком. Тож із нього й почнемо.

Перерахунок з ПДФО. Підпунктом 169.4.2 ПКУ визначений обов’язок роботодавця проводити перерахунок сум доходів та утриманого з них ПДФО:

— за наслідками кожного звітного року під час нарахування зарплати за грудень;

— під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги;

— в місяці звільнення працівника.

Також роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого ПДФО за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

У результаті проведення таких перерахунків може бути виявлено завищення суми зобов’язань з ПДФО (утримали й перерахували в бюджет більше, ніж слід).

Податківці в роз’ясненні з категорії 103.08 БЗ зазначають:

Тобто звична процедура повернення переплати з бюджету на підставі заяви тут не працює. Натомість на суму надміру утриманого ПДФО зменшують суму цього податку, яка підлягає утриманню із доходу фізособи відповідного місяця.

Якщо ж сума податкового зобов’язання за такий місяць менша, ніж сума надміру утриманого ПДФО, то зменшуємо суму такого податку в наступних місяцях до повного повернення фізособі надміру утриманої суми податку (див. статтю «Перерахунок ПДФО за підсумками 2023 року» // «Податки & бухоблік», 2023, № 101).

Добре, а як бути, якщо працівник звільняється й сума зайво утриманого ПДФО з його зарплати, що виявлена при проведенні перерахунку, перевищила суму зобов’язань з ПДФО в місяці звільнення? Як повернути зайво утриманий ПДФО?

Податківці запевняють (див. 103.25 БЗ), що у разі перевищення суми переплати, яка виявлена за результатами остаточного розрахунку з працівником, над сумою зобов’язання з ПДФО такого працівника, ПКУ не передбачено повернення суми такого перевищення. Виняток — випадки, коли така переплата виникла у результаті допущення податковим агентом помилки при нарахуванні (утриманні) ПДФО за будь-який період (місяць) звітного року.

Проте в ситуації зі звільненням проблема неповернення ПДФО тісно пов’язана з іншою проблемою, а саме необхідністю провести з працівником повний розрахунок при звільненні. Де зв’язок? Зайво утриманий ПДФО з зарплатного доходу — це недоотримана працівником зарплата. У результаті такий працівник може звернутися до суду й вимагати виплатити належну йому суму, а також середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні. Тож потрібно виплатити все до копійки.

Що ж тоді робити? На наш погляд, ціль перерахунку якраз і полягає у виявленні та виправленні помилок у сумах податкових зобов’язань з ПДФО. Тому зайво утриманий з доходу фізособи податок має бути відображений у 4ДФ та надалі обліковуватиметься у податкового агента як переплата.

Як показати в 4ДФ суму надміру утриманого ПДФО, що перевищує суму зобов’язань з цього податку у місяці звільнення? Наприклад так, як колись податківці пропонували відображати надміру утриманий ПДФО з дивідендів, а саме зі знаком «мінус» у графах 4а та 4 (див. лист від 22.05.2017 № 12807/7/99-99-13-01-01-17).

Помилки. Трапляється, що податковий агент помилково утримує ПДФО/ВЗ з неоподатковуваного доходу або застосовує помилкову ставку ПДФО, що призводить до недоплати доходу фізособі.

Щодо помилкової ставки, то тут можна задіяти механізм перерахунку (див. вище). Проте так робити є сенс, якщо фізособі — платнику податку нараховуються аналогічні доходи та є можливість на суму надміру утриманого ПДФО зменшити суму поточних зобов’язань з ПДФО. Інакше краще застосувати механізм виправлення помилки за допомогою уточненки (в 4ДФ формуємо 2 рядки: один — на виключення помилкової інформації, інший — на введення правильної).

Щодо утримання ПДФО/ВЗ з неоподатковуваного доходу, то виправлення такої помилки, що була допущена в попередніх звітних періодах, слід проводити за допомогою уточненки. Надміру сплачені податок/збір можна або зарахувати в рахунок наступних платежів, або повернути. Про повернення говоримо далі.

Повернення ПДФО та ВЗ: місія (не)здійсненна?

Повернення надміру сплачених ПДФО та ВЗ відбувається відповідно до порядку, розглянутого в статті «Алгоритм повернення переплати з бюджету» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15 (ср. ). Було б дуже добре цим реченням завершити нашу статтю. Але… Якщо захочете повернути переплату з ПДФО та ВЗ, скоріш за все, вам доведеться зіткнутися з певними труднощами. Пояснимо, що ми маємо на увазі.

Щоб офіційно вважатися переплатою, податок/внесок має бути перерахований у більшій сумі, ніж сума нарахованих грошових зобов’язань з нього (п.п. 14.1.115 ПКУ).

Нараховані/сплачені суми ПДФО та ВЗ податкові агенти зазначають у 4ДФ, що входить до складу Податкового розрахунку. Разом з тим

Це прямо зазначено в п. 1 розд. ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.

Відповідно, на відміну від інших податків, інтегровані картки платника (далі — ІКП) щодо ПДФО/ВЗ-платежів ведуться тільки за надходженнями. У підсумку, податківці не можуть визначити сальдо розрахунків (різницю між нарахованими і сплаченими сумами ПДФО/ВЗ).

Враховуючи наведене, податківці погоджуються на повернення ПДФО та ВЗ після проведення документальної перевірки податкового агента, в ході якої вони з’ясують, чи є переплата та коли вона виникла (див. лист ДФСУ від 07.05.2018 № 2030/6/99-99-13-01-01-15/ІПК).

Не хочете перевірку? Тоді використовуйте варіант зарахування наявної переплати в рахунок майбутніх платежів з ПДФО/ВЗ, тобто зменшуйте суму поточного платежу з податку/збору на наявну переплату. Погодьтеся, те що податківці не можуть побачити переплату у зв’язку зі специфікою свого обліку, не означає, що її немає. Тож податковий агент може користуватися нею. І тут слід звернути увагу на такий момент.

При виплаті податковим агентом зарплати та інших доходів фізособам банк перевіряє факт сплати ПДФО та ВЗ, проте не контролює суму податку/збору. Тобто для банка достатньою є наявність платіжної інструкції на перерахування ПДФО/ВЗ з доходу фізособи, що їй перераховується. Тому за наявності великої суми переплати можна надати платіжку на сплату податку/збору в символічній сумі, наприклад, 1 грн, а іншу частину зобов’язань перекривати переплатою.

На завершення статті декілька слів про 4ДФ. У цьому додатку переплати ПДФО/ВЗ не відображають. У випадку повної сплати податку з оподатковуваного доходу сума сплаченого податку/збору повинна дорівнювати сумі утриманого ПДФО/ВЗ.

Відповідно якщо ви в попередніх місяцях переплатили ПДФО/ВЗ, а в поточному місяці сплатили ПДФО/ВЗ в розмірі 1 грн, закривши залишок суми переплатою, то в розд. І 4ДФ зазначаєте в графах із сумами перерахованого податку/збору (графи 4 та 5) ті ж суми, що й у графах з нарахованими ПДФО та ВЗ (графи 4а та 5а).