Переплата податку на репатріацію: чи можливо повернути/зарахувати?

Податок з доходів нерезидентів

За вимогами п.п. 141.4.2 ПКУ при виплаті нерезиденту (юридичній особі) або уповноваженій ним особі (крім постійного представництва нерезидента в Україні) доходу із джерелом його походження з України сплачувати податок на репатріацію зобов’язані:

— резиденти — юридичні особи і ФОП, як загальносистемники, так і єдиноподатники, а також фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (а от звичайні фізособи, які не є ФОП чи «незалежними професіоналами», податок на репатріацію не утримують — див. БЗ 102.16);

— нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність через постійні представництва на території України.

Суму доходу, з якої утримують та сплачують податок, визначають за курсом НБУ на дату виплати доходу нерезиденту (див. лист ДФСУ від 02.04.2018 № 1328/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, БЗ 102.16). Про те, як відзвітувати щодо виплачених доходів нерезидентам, див. у статті «Додаток ПН — податок з нерезидентів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 7.

Тобто фактично резидент, який утримує і сплачує податок з доходів нерезидентів, виступає в ролі податкового агента. Тож усе, що було сплачено понад суму, яка підлягає утриманню з виплаченого доходу нерезиденту, обліковуватиметься як переплата в інтегрованій картці платника (ІКП).

Переплата з податку на репатріацію у рахунок наступних платежів

Очевидно, що при виплаті у майбутньому доходів нерезидентам переплату з податку на репатріацію автоматом (без заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені) повинні зарахувати в рахунок сплати наступних зобов’язань з такого податку (п.п. «а» п. 87.1 ПКУ).

Утім, податківці вважають, що навіть за наявності переплати з податку на репатріацію платник повинен під час кожної виплати доходу нерезиденту утримувати та сплачувати до бюджету податок з таких доходів (див. лист ДПСУ від 01.11.2022 № 1787/ІПК/99-00-21-02-02-06). Адже врахування наявної переплати з цього податку у сплату податку при виплаті доходів нерезиденту нормами ПКУ не передбачено.

Водночас абзацом другим п. 103.14 ПКУ визначено, що кошти, які за рішенням контролерів повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою. Така заява подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. Тобто, схоже, фіскали і до звичайної переплати хочуть застосовувати механізм, який прописаний у пп. 103.11 — 103.14 ПКУ і визначає порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на репатріацію через неправильне застосування норм міжнародного договору. Тоді, дійсно, не обійтися без заяви від нерезидента з підтвердними документами і без перевірки цих документів на предмет відповідності фактичним даним та умовам міжнародного договору (див. листи ДПСУ від 05.10.2022 № 1665/ІПК/99-00-21-02-02-06 і від 26.09.2022 № 1544/ІПК/99-00-21-02-02-06, БЗ 102.16).

На наше ж переконання,

Проте, судячи з усього, фіскали хочуть переконатися, що така переплата дійсно наявна. А отже, за позицією податківців, перерахування переплачених коштів на погашення грошового зобов’язання з податку на репатріацію можливо тільки після проведення на звернення платника документальної позапланової перевірки (див. лист ДПСУ від 16.10.2023 № 3586/ІПК/99-00-04-03-01-06).

Переплата з податку на прибуток

Переплату з податку на прибуток зарахувати у рахунок сплати податку на репатріацію автоматично (без подання заяви про повернення коштів) не можна. Відтак, незалежно від наявності переплати з податку на прибуток, платник, який виплачує нерезиденту — юридичній особі доходи з джерелом їх походження з України, зобов’язаний під час кожної виплати утримувати та сплачувати до бюджету податок з таких доходів (див. БЗ 102.16).

Так само не вийде без заяви про повернення надміру сплачених коштів зарахувати переплату з податку на репатріацію в рахунок сплати податку на прибуток. Адже податок на репатріацію і податок на прибуток — це різні категорії податків. В ІКП ці платежі проводяться окремо, оскільки сплачуються за різними кодами бюджетної класифікації (див. БЗ 102.01):

— податок на репатріацію — за кодом класифікації доходів бюджету 11020500 (як податок на прибуток іноземних юридичних осіб), а

— податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники, — за кодом 11021000.

Водночас надміру сплачений податок з доходів нерезидентів можна повернути у порядку, встановленому ПКУ (див. БЗ 102.16).

Однак податківці заявляють, що

(див. лист ДПСУ від 16.10.2023 № 3586/ІПК/99-00-04-03-01-06). При цьому в рамках камеральної перевірки підтвердити факт зайвого утримання податку на репатріацію не можливо. Тому фіскали пропонують платнику ініціювати проведення документальної позапланової перевірки згідно з п. 78.2 ПКУ.

Нагадаємо, що повернути переплату з податку на репатріацію на рахунок у банку чи спрямувати в рахунок сплати інших податків/зборів можна тільки за заявою про повернення коштів (п. 43.4, п.п. «б» п. 87.1 ПКУ). Докладно про повернення переплати читайте у статті «Алгоритм повернення переплати з бюджету» // «Податки & бухоблік», 2024, № 15.

Врахуйте! У разі здійснення виплати доходу нерезиденту без утримання та внесення до бюджету податку з такого доходу або перерахування податку на репатріацію не в повному обсязі платнику загрожує штраф, передбачений ст. 125¹ ПКУ (див. роз’яснення ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 01.09.2021).