Повернення та розподіл ПДВ

Що в покупця?

Уявимо, що платник (покупець), який здійснює подвійну діяльність, придбав товар подвійного призначення, провів розподіл ПДВ (нарахував розподільчі ПЗ). Проте згодом було прийнято рішення про повернення товару продавцеві. Або покупець перерахував передоплату за товар подвійного призначення (і провів розподіл ПДВ), а потім домовилися про повернення передоплати.

У такому разі зважаючи на повернення

А отже, розподільчих ПЗ бути не повинно. І розподільчі ПЗ підлягають коригуванню. А ось яку суму розподільчих ПЗ при цьому коригувати (зменшувати), у покупця залежатиме від того, як швидко здійснено повернення: у тому ж році чи в наступному.

Якщо повернення в тому ж році. У такому разі товар у покупця:

— уже взяв участь у ПДВ-розподілі (за ним були нараховані розподільчі ПЗ), проте

— повернений продавцеві ще до проведення річного перерахунку ПДВ.

Тому у зв’язку з поверненням товару продавцеві покупець повинен відкоригувати по поверненому товару:

— як суму вхідного ПДВ, включеного до ПК (причому навіть якщо не отриманий зменшуючий РК від продавця, то покупець при поверненні в будь-якому разі повинен зменшити (відкоригувати) ПК на підставі бухдовідки),

— так і суму раніше нарахованих розподільчих ПЗ (склавши до розподільчої ПН зменшуючий РК). Причому в такому разі розподільчі ПЗ знімають в тій же сумі, в якій вони були нараховані при розподілі, — тобто складають РК на ту ж суму, на яку була складена розподільча ПН.

Нагадаємо, що при поверненнях коригування ПДВ проводять на дату першої події — на дату повернення товару або на дату повернення продавцем грошових коштів (БЗ 101.04, детальніше див. «Повернення товару і коригування ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 70). Тому саме на цю дату при поверненні покупець повинен одночасно відкоригувати (зменшити) і ПК, і розподільчі ПЗ.

І раз товар був повернений ще до річного перерахунку ПДВ (і при поверненні розподільчі ПЗ були обнулені зменшуючим РК), то

Тобто в річному перерахунку такий товар уже ніяк не візьме участь. Причому таке повернення в покупця ніяк не вплине на ПДВ-перерахунок і розрахунок антиЧВ. Оскільки нарахування розподільчих ПЗ показують у ряд. 4.1 (4.2, 4.3), а їх коригування — у ряд. 4.1.1 (4.2.1, 4.3.1) декларації з ПДВ. А показники цих рядків не беруть участі у розрахунку коефіцієнта антиЧВ (див. таблицю 1 додатка Д6). Тому на коефіцієнт антиЧВ при річному перерахунку такі операції повернення ніяк не вплинуть.

Якщо повернення в наступному році. У такому разі товар у покупця:

— не лише взяв участь у ПДВ-розподілі (і за ним були нараховані розподільчі ПЗ), але

— також пройшов крізь річний перерахунок ПДВ (під час якого нараховані розподільчі ПЗ були скориговані).

Тому в такому разі при поверненні товару продавцеві в наступному році в покупця також виникне необхідність за поверненим товаром відкоригувати і ПК, і суму розподільчих ПЗ.

Проте оскільки товар уже взяв участь у річному перерахунку ПДВ, то

Тому в такому разі для коригування розподільчих ПЗ треба скласти РК до розподільчої ПН з урахуванням того коефіцієнта антиЧВ, який застосовувався при річному перерахунку. Іншими словами, скласти РК до розподільчої ПН уже з урахуванням перерозрахункового РК (складеного при річному перерахунку) — щоб таким чином звести нанівець і повністю відкоригувати (обнулити) суму нарахованих і перерахованих при річному перерахунку розподільчих ПЗ (БЗ 101.14, детальніше див. «Повернення розподіленого. Як відкоригувати» // «Податки & бухоблік», 2020, № 105).

А ось поточний коефіцієнт розподілу антиЧВ (якщо повернення відбувається, скажімо, після декількох років) використовувати не треба, оскільки він з розподільчими ПЗ минулих років ніяк не пов’язаний. Та і його застосування може призвести до того, що ПДВ-коригування буде викривлено і сума розподільчих ПЗ буде відкоригована не повністю.

Розглянемо це на прикладі.

Повернення товару і коригування (зменшення) розподільчих ПЗ

Таким чином, при поверненні передоплати у 2023 році покупцеві треба відкоригувати як раніше показаний ПК (1000 грн), так і розподільчі ПЗ — у тій сумі, яка була перерахована (вже скоригована) при річному перерахунку-2021 (400 грн).

Що в продавця?

А що, якщо продавець веде подвійну діяльність (оподатковувану та неоподатковувану), розподіляє ПДВ і відбуваються операції повернення (покупець повернув товар або покупцеві повернули передоплату). Тоді, оскільки повернення — операція поточного періоду, то повертатися в минулі періоди продавцеві вже не треба (тобто в минулих періодах нічого коригувати не треба), а

Розглянемо наслідки в продавця залежно від того, за якими постачаннями — оподатковуваними чи неоподатковуваними (пільговими чи необ’єктними) — здійснюється повернення.

Повернення оподатковуваного. У такому разі при поверненні продавцеві треба зменшити (відкоригувати) ПЗ і відобразити таке ПЗ-коригування в ряд. 7 декларації з ПДВ. А це, у свою чергу, вплине на розрахунок коефіцієнта антиЧВ при річному перерахунку. Оскільки коригування (зменшення) обсягів при поверненнях враховується при підрахунку обсягів операцій: оподатковуваних (графа 5 таблиці 1 додатка Д6) і загальних (графа 4 таблиці 1 додатка Д6). Тому при річному перерахунку частка оподатковуваних операцій (ЧВ з графи 6 таблиці 1 додатка Д6) зменшиться, а неоподатковуваних операцій (антиЧВ з графи 7 таблиці 1 додатка Д6) збільшиться.

Повернення пільгового. При пільгових поверненнях коригування пільгових обсягів продавець відображає в ряд. 5.1.1 декларації — складовій пільгового ряд. 5.1 (дані якого, у свою чергу, враховують при підрахунку неоподатковуваних обсягів у ряд. 5). Таким чином коригування пільгових обсягів буде враховано у складі ряд. 5. А отже, пільгові повернення також вплинуть на розрахунок коефіцієнта антиЧВ, оскільки врахуються при підрахунку загальних обсягів операцій (у графі 4 таблиці 1 додатка Д6) — їх зменшать. Як наслідок, при річному перерахунку частка оподатковуваних операцій (ЧВ з графи 6 таблиці 1 додатка Д6) збільшиться, а неоподатковуваних операцій (антиЧВ з графи 7 таблиці 1 додатка Д6) зменшиться.

Щоправда, зауважимо, що при розрахунку антиЧВ податківці також вимагають враховувати і ті звільнені операції, які взагалі виведені з-під ПДВ-розподілу. А отже, такі пільгові повернення вплинуть на розрахунок коефіцієнта антиЧВ і призведуть до його викривлення, з чим ми не можемо погодитися. Детальніше про це див. статтю «Приколи коефіцієнта ЧВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2.

Повернення необ’єктного. Хоча за необ’єктними операціями ПН не складається, проте в декларації їх також відображають у ряд. 5. Щоправда, окремого рядка для коригування необ’єктних операцій (як ряд. 5.1.1 — для коригування пільгових обсягів) у декларації не передбачено. Тому необ’єктні повернення доводиться враховувати безпосередньо при заповненні ряд. 5. Таким чином необ’єктні повернення (у складі ряд. 5 декларації) також вплинуть на розрахунок коефіцієнта антиЧВ, оскільки врахуються при підрахунку загальних обсягів операцій (у графі 4 таблиці 1 додатка Д6). У результаті при річному перерахунку частка неоподатковуваних операцій (антиЧВ з графи 7 таблиці 1 додатка Д6) зменшиться.