У питаннях складання Податкового розрахунку керуємося Порядком заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженим наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4 (далі — Порядок № 4).
Заголовна частина Розрахунку
У заголовній частині Податкового розрахунку міститься інформація про:
— тип Розрахунку;
— період, за який складено Розрахунок;
— податкового агента та платника ЄСВ;
— додатки до Розрахунку, що є його невід’ємною частиною;
— кількісні показники за певними категоріями застрахованих осіб.
Наведемо в табл. 1 пояснення щодо заповнення окремих рядків з цією інформацією.
Таблиця 1. Заповнення окремих рядків заголовної частини Податкового розрахунку
| Номер рядка | Пояснення щодо заповнення |
| 01 | Зазначаємо необхідний тип Розрахунку: — рядок 011 «Звітний» — якщо Розрахунок подаємо за звітний період перший раз; — рядок 012 «Звітний новий» — якщо до закінчення граничного терміну подання Розрахунку проводимо коригування інформації з попередньо поданих за такий звітний період Розрахунків з типом «Звітний» та/або «Звітний новий»; — рядок 013 «Уточнюючий» — якщо після закінчення граничного терміну подання Розрахунку проводимо коригування даних з попередньо поданих за минулий звітний (податковий) період Розрахунків; — рядок 011 «Звітний» + рядок 014 «Довідковий» — якщо додатки Д1 і за потреби додатки Д5 та/або Д6 подаємо в межах звітного кварталу в складі Розрахунку для призначення пенсії або матеріального забезпечення, страхових виплат |
| 02 | Вказуємо звітний період, за який подаємо Розрахунок, та зазначаємо номер Розрахунку (у хронологічному порядку незалежно від типу Розрахунку), що подаємо. Нумерувати Розрахунки слід у межах одного звітного кварталу і не продовжувати у наступних. Наприклад, підприємство формує Розрахунок з типом «Звітний» за ІV квартал 2023 року. Довідкових розрахунків не було. Рядок 02 Розрахунку з типом «Звітний» за ІV квартал заповнюємо так: рік — 2023, квартал — 4, номер Розрахунку — 1. Якщо роботодавець за ІV квартал вже формував Розрахунки з типом «Довідковий», наприклад, два Розрахунки з номерами 1 та 2, то Розрахунок з типом «Звітний» за цей же квартал буде мати номер 3. Тобто продовжуємо нумерацію в межах кварталу. У цьому випадку в рядку 02 Розрахунку з типом «Звітний» роботодавець зазначить: рік — 2023, квартал — 4, номер Розрахунку — 3. Якщо Розрахунок з типом «Звітний» сформували, але податкова його не прийняла (виявила помилки), то наступний Розрахунок з типом «Звітний» з виправленими показниками матиме той же номер, що й відхилений. Якщо в поданих та прийнятих Розрахунках виявили помилки, то для визначення номера Розрахунку, що їх виправляє, дивимося номер останнього прийнятого Розрахунку за цей квартал. Коригуючий Розрахунок матиме наступний номер. Наприклад, у січні 2024 року виявили та виправляємо помилки в поданих Розрахунках за І (останній номер Розрахунку за І квартал — 1) та ІV (останній номер розрахунку за ІV квартал — 5) квартали 2023 року. Для виправлення помилок слід сформувати Розрахунок з типом: — «Уточнюючий» за І квартал з номером 2 (наступний номер після прийнятого Розрахунку за І квартал); — «Новий звітний» за ІV квартал з номером 6 (наступний номер після останнього прийнятого Розрахунку за ІV квартал) |
| 032 | Зазначаємо код за Кодифікатором, затвердженим наказом Мінрозвитку громад та територій від 26.11.2020 № 290, за місцезнаходженням платника або його відокремленого підрозділу (якщо Розрахунок подається податковим агентом за його відокремлений підрозділ). Якщо Кодифікатором передбачено декілька рівнів кодів, рухаємося до найнижчого за рівнем та знаходимо код з урахуванням категорії об’єкта. Наприклад, підприємство зареєстровано в Немишлянському районі м. Харкова. В Кодифікаторі наявні коди для Харківської області (перший рівень), Харківського району (другий рівень), Харківської територіальної громади (третій рівень), м. Харкова (четвертий рівень) та районів м. Харкова (додатковий рівень). Обираємо для рядка 032 додатковий рівень, що відповідає назві району (категорія об’єкта «В» — райони в містах) — UA63120270010423479. Місце сплати податку (рівень) тут не має значення (див. лист ДПСУ від 20.05.2021 № 498/2/99-00-04-02-01-02) |
| 033 | Заповнюємо виключно у випадку подання Розрахунку за неуповноважений відокремлений підрозділ. Зверніть увагу, що до таких підрозділів податківці відносять і структурні підрозділи підприємства (цехи, кіоски, магазини), які розташовані не за місцезнаходженням підприємства. Якщо Розрахунок подається за неуповноважений підрозділ, що не має найменування, то у рядку 033 податківці радять зазначати назву підприємства, тип об’єкта (наприклад, магазин, кіоск, склад), за яким знаходиться відокремлений підрозділ, та адресу його місцезнаходження (103.25 БЗ). За загальним правилом, на кожний неуповноважений підрозділ подається окремий Розрахунок з додатком 4ДФ. Разом з тим, якщо підприємство має декілька неуповноважених відокремлених підрозділів (кіоски, магазини, склади тощо) на території однієї територіальної громади (району, міста) та перебуває щодо них на обліку в одній ДПІ, то за такі підрозділи він подає один Розрахунок. При цьому в рядку 033 достатньо зазначити назву одного з таких відокремлених підрозділів (103.25 БЗ) |
| 034 | Заповнюємо рядок, виключно якщо ви є правонаступником ліквідованого платника ЄСВ і потрібно уточнити раніше подану ним інформацію за допомогою Розрахунку з типом «Уточнюючий». Тут зазначається код ЄДРПОУ ліквідованого платника |
| 035 | Заповнюємо рядок виключно у разі подання відомостей про філію під час подання Податкового розрахунку з типом «Уточнюючий» за періоди до 2021 року, якщо тоді вказували код філії у звітній формі |
| 06 | У відповідних рядках 061 — 066 зазначаємо інформацію про додатки, які подаємо у складі Розрахунку |
| 08 | Заповнюємо виключно у випадку подання Розрахунку за звітні періоди до 1 січня 2016 року |
| 09 | В одному з рядків 091 — 095 проставляємо позначку «Х», яка відповідає ознаці платника податку. Так, звичайні роботодавці проставлять позначку «Х» в рядку 091, бюджетні установи — в рядку 092, резиденти Дія Сіті — в рядку 095 |
| 10 | У відповідних рядках у розрізі місяців звітного кварталу зазначаємо інформацію щодо кількості застрахованих осіб |
| 101, 102, 103 | Відображаємо середньооблікову кількість штатних працівників (СКШП) всього (рядок 101) та за окремими категоріями (рядки 102, 103). Визначаємо цей показник відповідно до приписів Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286. Також вам стане в пригоді стаття «Розрахунок чисельності працівників підприємства» // «Податки & бухоблік», 2020, № 77 |
| 104 | Показуємо облікову кількість штатних працівників. Її обчислюють на певну дату, наприклад на перше або останнє число місяця. На яке зазначати у рядку 104, податківці не говорять, а відсилають спитати у ПФУ. Раніше (до ери Об’єднаного звіту) пенсійники хотіли бачити облікову кількість на останнє число місяця. Тож вважаємо, що немає сенсу ламати цю традицію. Обчислити показник допоможе стаття «Розрахунок чисельності працівників підприємства» // «Податки & бухоблік», 2020, № 77 (ср. ) |
| 105 | Цей рядок має не зовсім вдалу назву. Тут податківці хочуть бачити не тільки тих, кому виплачувалася зарплата, а всіх застрахованих осіб, яким у звітному місяці нараховувався дохід (крім осіб, що отримували грошове забезпечення). Разом з тим до рядка 105 не повинні потрапити працівники або інші фізособи, яким дохід не нараховувався, проте в Д1 за ними формувалися рядки з кількістю днів у трудових відносинах (201.06.01 БЗ) |
| 110 | Зазначаємо кількість створених нових робочих місць у відповідному місяці звітного кварталу. Новим робочим місцем є робоче місце, яке створене у зв’язку зі створенням нового суб’єкта господарювання (крім того, що створений шляхом припинення) або збільшенням штатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) середньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань, навичок та вмінь працівника |
Зверніть увагу! Якщо ваше підприємство має неуповноважений підрозділ, за який подає окремий Податковий розрахунок з додатком 4ДФ, то в заголовній частині такого Розрахунку кількість працівників не зазначають (рядки 101 — 110 не заповнюють (в паперовому вигляді проставляють прочерки)). Відомості щодо кількості працівників неуповноваженого відокремленого підрозділу зазначайте у складі загальної кількості працюючих головного підприємства в рядках 101 — 110 заголовної частини Розрахунку, який таке підприємство подає за себе (103.25 БЗ).
У Податкових розрахунках з типами «Звітний новий» та «Уточнюючий» рядки 07 — 110 заголовної частини не заповнюємо (п. 8 розд. V Порядку № 4).
Далі переходимо до основної частини Податкового розрахунку.
Основна частина Розрахунку
Основна частина Податкового розрахунку має 3 розділи. Проте звичайні роботодавці та резиденти Дія Сіті заповнюють лише рядки розділу «I. Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу».
Відомості у цьому розділі наводимо у розрізі місяців звітного кварталу. Формуємо їх на підставі інформації, наведеної у додатку 1 (Д1) до Податкового розрахунку. Тобто спочатку формуємо Д1 за кожен місяць звітного кварталу, а потім переносимо підсумкові показники до розділу І Податкового розрахунку.
Якщо ви заповнюєте Розрахунок за допомогою програмного забезпечення, то практично всі його рядки розділу І буде заповнено автоматично. Єдине, зверніть увагу на рядки 1.3 та 1.4, а також 3.2.1, 3.3.1 і 3.4.1 (див. табл. 2 нижче).
Також скажемо кілька слів про рядки 1.6 (1.6.1 — 1.6.3), 2.6 (2.6.1 — 2.6.3) та 3.7 (3.7.1 — 3.7.3). Вони були внесені до звітності на виконання приписів абзацу першого п. 920 розд. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464). Відповідно до цієї норми роботодавці — платники єдиного податку — ФОП груп 2 та 3, а також юрособи, які належать до групи 3 платників єдиного податку, отримали право за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ, які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення.
Наразі законодавство не вимагає зберігати за такими мобілізованими працівниками зарплату. Отже, й сплати ЄСВ за бездоходні місяці не буде. Відповідно й зазначені вище рядки будуть порожні. Якщо ж ви проводите добровільні виплати мобілізованим і хочете скористатися наведеним звільненням, то рекомендуємо отримати ІПК з цього приводу.
Ми ж, розглядаючи в табл. 2 заповнення основної частини Розрахунку, залишимо рядки 1.6 (1.6.1 — 1.6.3), 2.6 (2.6.1 — 2.6.3) та 3.7 (3.7.1 — 3.7.3) «за бортом».
Таблиця 2. Заповнення окремих рядків основної частини Податкового розрахунку
| Номер рядка | Пояснення щодо заповнення |
| 1 | Проставляємо загальну суму за рядками 1.1 — 1.5. Перевірка: показник цього рядка дорівнює підсумковому значенню графи 16 Д1 без урахування сум, які відображені з кодом типу нарахувань (далі — КТН) 2, 3, 6 — 9, 11, 12 у графі 09 Д1 |
| 1.1 — 1.5 | Відображаємо без обмеження максимальною величиною бази нарахування ЄСВ* (тобто в якій сумі нарахували, таку й проставляємо) в розрізі видів доходів та місяців звітного кварталу суми виплат, нарахованих застрахованим особам у таких місяцях. Увага! Не забуваємо вносити до рядка 1.3 суму оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, а до рядка 1.4 — допомогу по тимчасовій непрацездатності |
| 2 | Проставляємо загальну суму за рядками 2.1 — 2.5. Перевірка: показник цього рядка дорівнює підсумковому значенню граф 17 і 18 Д1 без урахування сум, які відображені з КТН 2, 3, 6 — 9, 11 і 12 у графі 09 Д1 |
| 2.1 — 2.4 | Відображаємо з урахуванням максимальної величини бази нарахування ЄСВ у розрізі ставок ЄСВ та місяців звітного кварталу суми виплат, нарахованих застрахованим особам в таких місяцях |
| 2.5 | Вказуємо загальну суму розрахованих за працівниками додаткових баз нарахування ЄСВ, що були визначені з метою виконання вимоги про сплату ЄСВ з мінімальної зарплати. Перевірка: показник цього рядка дорівнює підсумковому значенню графи 18 Д1 без урахування сум, які відображені з КТН 2, 3, 6 — 9, 11 і 12 у графі 09 Д1 |
| 3 | Проставляємо загальну суму за рядками 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 і 3.6. Важливо! Суми за рядками 3.2.1, 3.3.1 і 3.4.1 до загального значення рядка 3 не включаємо! Перевірка: показник цього рядка дорівнює підсумковому значенню графи 20 Д1 без урахування сум, які відображені з КТН 2, 3, 6 — 9, 11 і 12 у графі 09 Д1 |
| 3.1 — 3.4 | У розрізі ставок ЄСВ та місяців звітного кварталу проставляємо суми ЄСВ, нарахованого на виплати, зазначені в рядках 2.1 — 2.4 |
| 3.5 | Зазначаємо загальну суму ЄСВ, нарахованого на додаткові бази ЄСВ, що відображені у рідку 2.5 |
| 3.2.1, 3.3.1, 3.4.1 | Зазначаємо (довідково!) суми ЄСВ, які нарахував би страхувальник на базу нарахування ЄСВ працівника з інвалідністю, якби не застосовував пільгову ставку. Показники рядків визначаємо таким чином: — рядок 3.2.1 = рядок 2.2 х 22 % : 100 %; — рядок 3.3.1 = рядок 2.3 х 22 % : 100 %; — рядок 3.4.1 = рядок 2.4 х 22 % : 100 %. Важливо! До рядка 3 значення рядків 3.2.1, 3.3.1, 3.4.1 потрапити не повинні! |
| 4, 4.1, 4.1.1 — 4.1.3, 4.2 — 4.4, 4.4.1 — 4.4.3 | Ці рядки заповнюємо, якщо у місяцях звітного кварталу виявили заниження сум ЄСВ, що мали місце у попередніх звітних періодах. Суми донарахованого ЄСВ (у розрізі ставок) зазначаємо в рядках 4.1, 4.1.1 — 4.1.3. Суми доутриманого ЄСВ (виправлення помилки, допущеної до 01.01.2016) — у рядку 4.3. Рядок 4.2 заповнюємо, якщо заниження суми ЄСВ у частині нарахувань пов’язане зі збільшенням розміру ставки ЄСВ через зміну класу профризику виробництва (виправлення помилки, допущеної до 01.01.2016). У рядках 4.4, 4.4.1 — 4.4.3 у розрізі ставок зазначаємо ЄСВ, донарахований у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах за мобілізованими працівниками, за якими єдиноподатником було прийнято рішення не сплачувати ЄСВ |
| 5, 5.1 | Заповнюємо у випадку нарахування пені**. Проставляємо загальну та у розрізі місяців звітного кварталу суму пені, яка самостійно вами розрахована відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону № 2464. Нараховуємо пеню на суму недоїмки з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу (з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно). Приклад розрахунку суми пені наведено в п. 5 розд. VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 449 |
| 6, 6.1, 6.1.1 — 6.1.3, 6.2 — 6.4 , 6.4.1 — 6.4.3 | Ці рядки заповнюємо, якщо у місяцях звітного кварталу виявили завищення сум ЄСВ, що мало місце у попередніх звітних періодах. У рядках 6, 6.1, 6.1.1 — 6.1.3 зазначаємо зменшення сум ЄСВ у частині нарахувань у розрізі ставок. Рядок 6.2 заповнюємо, якщо завищення суми ЄСВ у частині нарахувань пов’язане зі зменшенням розміру ставки ЄСВ через зміну класу професійного ризику виробництва (виправлення помилки, допущеної до 01.01.2016). У рядку 6.3 зазначаємо зменшення сум ЄСВ у частині утримань (виправлення помилки, допущеної до 01.01.2016). У рядках 6.4, 6.4.1 — 6.4.3 у розрізі ставок зазначаємо зменшення ЄСВ у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх звітних періодах за мобілізованими працівниками, за якими єдиноподатником було прийнято рішення не сплачувати ЄСВ |
| 7, 8 | Зазначаєте у рядку 7 загальні суми ЄСВ, що підлягають сплаті (рядок 3 + рядок 4 - рядок 6), за місяцями звітного кварталу. У свою чергу, у рядку 8 відображаєте суму ЄСВ загалом за квартал |
| * Розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати (у 2023 році — 100500 грн, з січня по березень 2024 року — 106500 грн, з квітня 2024 року — 120000 грн. ** Зверніть увагу, що у період з початку дії воєнного стану на території України до 01.08.2023 платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню (п. 922 розд. VIII Закону № 2464, 201.09 БЗ. | |
Цікавий момент. Незважаючи не те, що основна частина Об’єднаного звіту має назву Податковий розрахунок, суми ПДФО та ВЗ до неї не потрапляють. Вони будуть зазначені лише в додатку 4 (4ДФ).
З основною частиною Податкового розрахунку розібралися. Далі поговоримо про заповнення його додатків.
Висновки
- Податковий розрахунок складається з заголовної та основної частин.
- У заголовній частині Розрахунку міститься інформація щодо його типу та періоду, за який його складено, відомості про суб’єкта господарювання, що звітує, додатки до Розрахунку, а також кількісні показники за певними категоріями застрахованих осіб.
- В основній частині звичайні роботодавці та резиденти Дія Сіті заповнюють тільки розділ І. Інші розділи основної частини залишаються незаповненими (у паперовому варіанті — прокреслюються).
