Правила подання
Платник податків зобов’язаний подавати податківцям інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання відповідно до п.п. 16.1.6 ПКУ.
Якщо мова йде про платників податку на прибуток, то інформацію про податкові пільги з податку на прибуток вони відображають у додатку ПП до податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897.
Отже, з цього випливає, що додаток ПП при звітуванні за 2023 рік заповнюють тільки ті платники податку на прибуток (як високодохідники, так і малодохідники), які у 2023 користувалися податковими пільгами з податку на прибуток.
Нагадаємо, що податкова пільга може бути надана платнику у вигляді (п. 30.9 ПКУ):
а) податкового вирахування (знижки), яка зменшує базу оподаткування до нарахування податку/збору;
б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку/збору;
в) встановлення зниженої ставки податку/збору;
г) звільнення від сплати податку/збору.
Таким чином, до податкових пільг з податку на прибуток, про отримання яких обов’язково слід зазначати в додатку ПП, зокрема, належать:
1) пільги конкретних пільговиків, тобто звільнення прибутку від оподаткування, передбачені ст. 142, пп. 381, 41 та 55 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Інформацію про такі пільги наводять також у додатку ПЗ до декларації (про його заповнення читайте «Додаток ПЗ — неоподатковуваний прибуток» // «Податки & бухоблік», 2024, № 7);
2) зменшення об’єкта оподаткування, а саме:
— зменшення об’єкта оподаткування на минулорічні податкові збитки — дані для розрахунку пільги беремо з рядка 3.2.4 додатка РІ (код пільги — «11020301», п.п. 140.4.4 ПКУ);
— зменшення об’єкта оподаткування на минулорічні податкові збитки підприємства, що реорганізується, — дані для розрахунку пільги беремо з рядка 3.2.4.1 додатка РІ (код пільги — «11020384», п.п. 140.4.5 ПКУ);
— зменшення ціннопаперового прибутку на минулорічні ціннопаперові податкові збитки і від’ємні ціннопаперові переоцінки — дані для розрахунку пільги містять рядки 03 і 04 додатка ЦП (код пільги — «11020302», п.п. 141.2.4 ПКУ);
— незастосування протягом ВС податкової різниці з п.п. 140.5.9 ПКУ щодо сум коштів та товарів, перелічених у п.п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, які добровільно перераховані (передані) ЗСУ (код пільги — «11020399», п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ);
3) зменшення нарахованого податку на прибуток на сплачені закордонні податки — інформацію про суму зарахування сплачених закордонних податків у зменшення податку на прибуток ви знайдете в рядку 16.1 додатка ЗП (код пільги — «11020085», п.п. 141.4.9 ПКУ);
4) сплата податку до бюджету за меншою ставкою. Ця група пільг, зокрема, включає:
— оподаткування нерезидентських доходів за зниженими ставками податку або звільнення їх від оподаткування згідно з міжнародними договорами (код пільги — «11020025», п. 103.4, п.п. 141.4.2 ПКУ);
— оподаткування нерезидентських процентів за позиками і фінансовими кредитами за зниженою ставкою 5 % (код пільги — «11020369», п.п. 141.4.11 ПКУ). Інформацію щодо цих доходів див. у рядку 26 додатка ПН;
— звільнення нерезидентських доходів від оподаткування (коди пільг — «11020363», «11020370», «11020371», пп. 37, 46, 47 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (див. рядки 27 — 29 додатка ПН) тощо.
Узагалі-то перелік пільг з податку на прибуток, якими могли скористатися платники податку на прибуток у 2023 році і які слід відобразити у додатку ПП, набагато більший, ніж зазначено вище.
Відшукати всі види пільг з податку на прибуток можна, відкривши Довідники податкових пільг, які щоквартально оновлюють податківці і доводять до платників податків.
Щоб було зрозуміліше, як підприємство має у додатку ПП відображати інформацію про податкову пільгу, у таблиці нижче наведемо правила заповнення окремого рядка додатка ПП, в якому відображають інформацію про використання протягом звітного періоду окремої пільги.
До відома! Кожний окремий вид податкової пільги у додатку ПП, яким скористався платник податку на прибуток у 2023 році, слід наводити у окремому рядку. Тобто у додатку ПП буде заповнено стільки рядків, скількома видами податкових пільг скористалося підприємство у 2023 році.
Порядок заповнення додатка ПП
| Код графи | Назва графи |
| 1 | Код пільги за кожним видом податкових пільг згідно з довідником пільг2 |
| 2 | Найменування податкової пільги згідно з довідником пільг2 |
| Обидві ці графи платник податку на прибуток, який скористався пільгою, заповнює на підставі Довідників пільг. При заповненні додатка ПП до річної декларації з податку на прибуток за 2023 рік потрібно користуватися Довідниками № 121/1 і № 121/2 станом на 27.12.2023. У графі 1 вказуєте код податкової пільги з податку на прибуток із відповідного Довідника пільг. У графі 2 зазначають найменування податкової пільги з податку на прибуток відповідно до такого Довідника. | |
| 3 | Сума податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти), гривень |
| У цій графі наводять саму суму податкової пільги з податку на прибуток, якою у звітному періоді скористався платник податку на прибуток. Щоб заповнити цю графу, слід взяти розміри суми податку на прибуток, який не був сплачений (!) протягом звітного періоду до бюджету у зв’язку із застосуванням податкової пільги. Річ у тому, що податкова пільга є втратами для бюджету, тобто податком, який не сплатили через застосування пільги. Такий недоплачений податок ще називають вивільненими від оподаткування коштами. При розрахунку сум податкових пільг з податку на прибуток можна орієнтуватися на консультації податківців, розміщені в БЗ, а також на Методичні рекомендації щодо визначення втрат бюджету від застосування пільг з податку на прибуток (див. лист ДПАУ від 06.06.2012 № 15709/7/15-1217). Звичайно ж, ці Методрекомендації багато в чому застаріли, але сам механізм розрахунку пільг із них ще можна почерпнути. | |
| Давайте поглянемо, як визначити суму пільги з податку на прибуток у найбільш поширених випадках. 1. Розмір пільги для пільговиків, звільнених від оподаткування згідно із ст. 142, пп. 381, 41 та 55 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.
2. Розмір пільги при врахуванні минулорічних збитків згідно з п.п. 140.4.4 або 140.4.5 ПКУ.
До відома! Всі платники податку на прибуток, крім великих платників податку, можуть врахувати у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток весь обсяг від’ємного значення (податкового збитку минулого року). Великі платники податку мають право врахувати тільки частину суми від’ємного значення попереднього звітного року (не більше 50 % непогашеної суми), визначену в межах суми прибутку звітного періоду. Деталі шукайте у «Збитки та податок на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2022, № 66. Причому якщо у підприємства є збитки минулого періоду, то це ще не означає, що воно обов’язково має показати у додатку ПП отримання такої пільги. Річ у тому, що рахувати розмір такої пільги потрібно тільки тоді, коли за поточний рік було отримано прибуток і платник податку на прибуток зарахував весь чи чистину минулорічного збитку у зменшення податку на прибуток звітного періоду. Якщо за звітний періоді отримано поточні збитки, то навіть після перенесення збитків минулих років втрат бюджету не виникатиме. Тому податкової пільги з податку на прибуток не з’явиться, її суму не розраховуємо і додаток ПП не подаємо (див. БЗ 102.10). Також не слід подавати додаток ПП квартальнику, який протягом року отримував прибуток і враховував збитки минулих років, а за результатами року отримав поточний збиток, або об’єкт оподаткування, який дорівнює нулю (без урахування збитку попереднього звітного року) (БЗ 102.19). Отже, з вищенаведеного випливає: не всяке перенесення збитків обернеться пільгою і заповненням додатка ПП. 3. Розмір пільги через незастосування різниці з п.п. 140.5.9 ПКУ.
Для розрахунку пільги беремо тільки суму різниці, яка виникла б, якщо б не воєнне безоплатне звільнення, передбачене п.п. 69.6 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. У зв’язку з цим нагадаємо, що в загальному випадку збільшуюча різниця за п.п. 140.5.9 ПКУ виникає на вартість понадлімітних безоплатних передач, тобто тих, що перевищують 4 % оподатковуваного прибутку за минулий звітний рік. Тобто різниця виникає лише за тією сумою витрат, які виявилися понадлімітними. Так, наприклад, якщо за рік надали військової допомоги на 100000 грн, а в минулому 2022 році був отриманий прибуток у сумі 200000 грн, то з-під дії п.п. 140.5.9 ПКУ в будь-якому випадку випало б 8000 грн. Враховуючи це, розмір пільги в цьому випадку становитиме ((100000 - 8000) х 18 % : 100) 16560 грн. Тільки якщо б за минулий рік було отримано збиток, то тоді б для розрахунку пільги підприємство взяло весь розмір наданої допомоги. Адже тоді 4 %-ва межа, яка виключала із оподаткування безоплатні передачі, не діяла. Деталі у «Пільги з податку на прибуток під час війни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 84. 4. Розмір пільги при перенесенні минулорічних ЦП-збитків і від’ємних ЦП-переоцінок.
5. Розмір пільги при виплаті нерезиденту доходу: — звільненого від податку на прибуток;
— оподатковується за зменшеною ставкою
| |
| Строк користування податковою пільгою у звітному періоді | |
| 4 | число, місяць, рік початку3 |
| 5 | число, місяць, рік закінчення3 |
| В обох цих графах (4 і 5) платник податку на прибуток вказує періоди, протягом яких він користувався у звітному періоді пільгою, тобто конкретну дату (число, місяць і рік) початку і закінчення застосування пільги. Якщо спиратися на примітки до заповнення цих граф, то з них випливає, що коли пільга почала діяти до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, то такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду. Тобто якщо квартальний платник податку на прибуток минулорічними збитками покрив прибуток, що виник у II — IV кварталах, то все одно слід показувати початок дії пільги у графі 4 річної декларації на початку звітного року «01.01.2023», а як закінчення дії пільги у графі 5 — кінець року «31.12.2023». За таким принципом слід, на наш погляд, відображати і пільгу щодо незастосування різниці із п.п. 140.5.9 ПКУ, коли обдаровуємо армію. Оскільки ця пільга почала діяти з початком ВС і закінчиться після скасування ВС, тобто вона діяла весь 2023 рік, то у графі 4 вказуємо «01.01.2023», а у графі 5 — «31.12.2023». Інша справа, коли мова йде про пільгу, пов’язану із застосуванням міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. У цьому випадку податківці наполягають на тому, що датою початку/закінчення користування пільгою у звітному періоді є дата виплати доходу нерезиденту (БЗ 102.16 БЗ). Водночас якщо виплата доходів нерезиденту здійснюється кілька разів протягом звітних періодів року, то датою початку користування пільгою є день першої виплати доходу, а датою закінчення — день останньої виплати доходу | |
| 6 | Сума податкової пільги, що використана за цільовим призначенням4, гривень |
| 7 | Сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням, гривень |
| 8 | Сума податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду, гривень |
| Усі ці три графи (6, 7, 8) додатка ПП заповнюються тільки у тому випадку, якщо податковим законодавством установлено вимогу цільового використання податкової пільги з податку на прибуток підприємств. Щоб довідатися, для якого виду пільг установлене цільове використання вивільнених коштів, слід відкрити Довідник податкових пільг і в ньому подивитися у графу 8. Якщо вказано цифру «1», то вивільнені кошти мають цільове призначення — «1», якщо «0» — немає цільового призначення. Якщо вимогу про цільове використання стосовно пільги не передбачено, то графи 6, 7, 8 додатка ПП не заповнюються. Якщо ж вимогу про цільове призначення вивільнених коштів установлено, то у графі: — 6 вказуєте суму податкової пільги, що використана за цільовим призначенням; — 7 — суму податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням; — 8 — суму податкової пільги, що залишилася невикористаною на кінець звітного періоду. На цьому акцентують увагу у податківці у БЗ 102.19 | |
