Камералка виявила помилку на підставі розбіжностей між даними ПДВ-декларації та ЄРПН: наслідки

Подати уточнюючий розрахунок (УР) і самостійно виправити помилку в цьому разі можна. Але про все по порядку.

Отже, в нашій ситуації податківці під час камеральної перевірки декларації виявили розбіжності між даними декларації з ПДВ і ЄРПН. При цьому причиною таких розбіжностей стала помилка — неправильно зазначено ІПН контрагента в таблиці 2.1 додатка Д1.

У цій ситуації є важливими декілька моментів.

Чи буде донарахування та штраф

Чи можуть податківці, виявивши розбіжність між даними ЄРПН і декларацією з ПДВ, одразу донарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) та застосувати штраф?

Дивіться. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО (п.п. 75.1.1 ПКУ).

Із цього приводу Верховний Суд (див. постанову ВС від 16.01.2024 у справі № 440/2547/22) зазначав таке:

«Тобто якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов’язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов’язань.

Однак у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов’язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки».

Здавалося б, якщо немає в ЄРПН податкової накладної з відповідним ІПН, то оскільки право на податковий кредит (ПК) дає зареєстрована ПН, то, вочевидь, у декларації ПК відображено помилково. Але однозначно судити про те, що відбулося завищення суми ПК, можна тільки перевіривши відповідні господарські операції. Адже, як у нашому випадку, в додатку Д1 просто може бути зазначено помилковий ІПН контрагента.

Отже, ми б вважали, що виявивши розбіжність між даними ЄРПН і декларацією з ПДВ, одразу самостійно донарахувати платнику ПЗ з ПДВ та застосувати штраф як за заниження ПЗ податківці не можуть. Вони

Втім, як саме діятимуть податківці, передбачити важко.

Позапланова документальна перевірка

Як визначено п. 201.10 ПКУ, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів / послуг.

Проте цю норму не можна розцінювати як самостійну підставу для проведення позапланової перевірки, а застосовувати її слід у поєднанні з «основною» ст. 78 ПКУ, яка визначає підстави для проведення позапланової документальної перевірки. А оскільки в ст. 78 ПКУ окремо така підстава для проведення перевірки, як розбіжності між даними ПДВ-декларації та ЄРПН, не названа, то щодо цієї ситуації найбільш імовірними з них можуть виявитися такі:

— отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податкового законодавства (якщо платник не надасть пояснення з документальними підтвердженнями на письмовий запит контролюючого органу щодо порушення протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту) (п.п. 78.1.1 ПКУ);

— виявлено недостовірність даних у поданих податкових деклараціях (якщо платник не надасть пояснення з документальними підтвердженнями на письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту) (п.п. 78.1.4 ПКУ).

Отже,

А поки не буде проведена документальна перевірка, відповідно й донарахувати ПЗ податківці не можуть.

Але знову ж таки, не факт, що податківці підуть саме таким шляхом.

Заперечення / пояснення до акта камеральної перевірки

Згідно з п. 86.7 ПКУ у разі незгоди платника податків із висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, він може подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

То, може, в нашому випадку платнику слід для уникнення відповідальності піти саме таким шляхом?

Можна. При цьому слід звернути увагу, що згідно з п.п. 78.1.5 ПКУ надання таких заперечень може бути самостійною підставою для документальної позапланової перевірки (виключно з питань, що стали предметом оскарження) (вам буде цікавою стаття «Податкові та «трудові» перевірки: поточний стан справ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 53).

Чи можна одразу подати УР

А чи можна одразу після отримання акта камеральної перевірки самостійно виправити помилку, подавши УР?

Пункт 50.2 ПКУ не містить заборон на подання УР під час камеральної перевірки. Цим пунктом встановлено обмеження щодо подання уточнення показників поданої звітності лише в разі проведення документальної планової або позапланової перевірки.

При цьому щодо можливості платника подати УР для виправлення помилки, виявленої під час камеральної перевірки:

— податківці зазначають, що така можливість у платника є тільки до отримання ним акта камеральної перевірки (категорія 129.02 БЗ);

— суди вважають, що після проведення камеральної перевірки у платника є право подати УР до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення (ППР) за наслідками такої перевірки. А контролюючий орган, приймаючи відповідне ППР, повинен установити дійсний обов’язок платника зі сплати податку з урахуванням даних УР у разі його подання (див., зокрема, постанову ВС від 10.01.2024 у справі № 805/3164/17-а; постанову ВС від 12.03.2020 у справі № 805/2408/16-а).

Тобто бачимо, що позиції податківців і судів відрізняються. Утім на практиці податківці інколи погоджуються з можливістю подання УР після отримання акта камеральної перевірки, але до прийняття ними ППР.

До того ж у нашій конкретній ситуації ми б вважали, що судити про заниження ПЗ з ПДВ лише на підставі відомостей про розбіжності між даними ЄРПН і декларації податківці не можуть. І відповідно тільки за результатами камералки донарахувати зобов’язання вони не можуть. А це означає, що в цій ситуації

Рекомендації

З урахуванням зазначеного вище, платнику буде логічним:

— одразу після отримання акта камеральної перевірки виправити помилку, подавши УР;

— протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта, подати податківцям заперечення з поясненням суті помилки. При цьому логічно зазначити, що помилку вже виправлено через УР;

— якщо податківці надішлють платнику письмовий запит, то подати їм пояснення з документальними підтвердженнями протягом 15 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту. При цьому, знову ж таки, логічно зазначити, що помилку вже виправлено через УР.