Унаслідок ворожих ракетних атак було пошкоджено об’єкти енергетичної інфраструктури, що призвело до втрат природного газу із загорянням та, відповідно, викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Ситуація, в яку потрапило підприємство — автор запиту до ДПСУ, на жаль, останнім часом не сприймається як щось надзвичайне. На третьому році війни ракетні обстріли з боку сусіда-агресора стали буденним явищем, що повторюється раз за разом. Однак життя після кожного з них має продовжуватися, бо нам своє робить...
Підприємство, що постраждало, очевидно, ставиться до цього так само. Тож вирішило дізнатися в головних фіскалів, чи виникає в нього обов’язок щодо нарахування екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення за обсяги природного газу, втраченого внаслідок пошкодження енергетичного об’єкта?
Для відповіді, яку інакше як відпискою назвати не можна, головним фіскалам вистачило три коротеньких речення. Перші два — це цитати з ПКУ, останнє наведемо нижче.
Висновок документа:
ПКУ не передбачено звільнення від нарахування та сплати екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які сталися внаслідок ракетної атаки рф
Мусимо визнати, що жодне з цих речень не містить ані крихти неправди. Якщо тільки атака сталася не на об’єкт, що потрапляє під воєнне звільнення від екоподатку, передбачене п.п. 69.16 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Тоді податківці мали б сказати про це.
Та в будь-якому разі така їхня відповідь більше схожа на знущання, ніж на консультацію «з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства». Адже за цією логікою виходить, що будь-яка пожежа на об’єкті — стаціонарному джерелі забруднення, спричинена ракетним ударом, має супроводжуватися нарахуванням екоподатку за викиди в атмосферу. Ну, панове фіскали, це вже занадто!
Із тим, що екоподаток за забруднення атмосфери потрібно платити, ніхто не сперечається. Дійсно, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком (п.п. 242.1.1 ПКУ). А стаціонарне джерело забруднення визначено при цьому як підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферу (п.п. 14.1.230 ПКУ).
Але ж оподатковуються не ті викиди, що утворюються від загоряння самого стаціонарного джерела чи палива, що в ньому використовується, після потрапляння в нього ракети! Така ситуація є форс-мажорною і звичайними правилами не регулюється.
Очевидно, що
в наведених нормах ідеться про оподаткування викидів, які утворюються за штатного режиму роботи стаціонарного джерела, а не під час надзвичайної ситуації, наслідком якої є вихід з ладу чи повне знищення такого джерела
У листі, що коментується, відсутня інформація, який саме енергетичний об’єкт підприємства було вражено ракетним ударом. Та навіть якщо пристати на всі попередні вимоги фіскалів, то, скажімо, для ємностей, де зберігається пальне (бензин, дизель, газ), мали б оподатковуватися обсяги випаровування забруднюючих речовин через дихальні клапани резервуарів (див. БЗ 117.01, а також наш коментар у статті «Зберігаєте пальне? Отримайте дозвіл на викиди і сплатіть екоподаток!» // «Податки & бухоблік», 2023, № 24). Але не обсяги продуктів горіння всього пального, що знаходилося в ємності до потрапляння в неї ракети.
Для газогонів або газосховищ можна ще якось погодитися з таким об’єктом оподаткування екоподатком, як технологічні втрати природного газу при транспортуванні та/або зберіганні (див. постанову ВС від 14.09.2020 у справі № 520/9364/18 і статтю «Чи пахне екоподатком бочка з пальним?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 86). Але сплачувати екоподаток за весь об’єм природного газу, що знаходився в трубі чи резервуарі, як за понаднормові його втрати або як за викиди при його горінні — це повний нонсенс.
І нарешті, найпростіший приклад, зрозумілий для всіх. Для котельної під оподаткування мають потрапляти викиди забруднюючих речовин від згорання палива в технологічних агрегатах, а не від горіння всієї котельної разом із паливом, обладнанням, приміщенням тощо. Бо інакше можна дійти до того, що вимагати від усіх власників знищеної під час війни нерухомості, в тому числі від «Епіцентра» чи «Фактор-друка», що постраждали останнім часом, заплатити екоподаток за забруднення повітря внаслідок пожежі...
Тож повторимо ще раз: оподатковуватися повинні не ті обсяги забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу в процесі горіння стаціонарного джерела під час пожежі, а ті, що викидаються ним під час своєї роботи.
Схоже, що підприємство сподівалося саме на таку відповідь від фіскалів. Тому поставило перед ними таке запитання:
якими документами підтвердити обставини, що спричинили викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел унаслідок пошкодження об’єкта енергетичної інфраструктури під час ракетної атаки рф?
Для відповіді на нього авторам листа знадобилося аж чотири речення. А в підсумку вони послали підприємство... до Мінфіну як до бухрегулятора. Ми б, у свою чергу, так далеко не ходили, а порадили краще звернутися до консультації з БЗ 101.27. У ній підтвердними документами щодо знищення або зруйнування основних засобів названо:
— сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору);
— акт, який засвідчує факт пожежі;
— витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення;
— інші документи, що підтверджують факт знищення, зруйнування ОЗ.
Крім того, з метою фіксації знищення (втрати) активів унаслідок дії обставин непереборної сили в період дії воєнного стану не зайвим буде (БЗ 101.15):
— провести інвентаризацію;
— звернутися до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення;
— здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (провести фото- / відеозйомку, зберегти повідомлення друкованих і електронних масмедіа про ракетний удар тощо).
Гадаємо, за аналогією всіх цих документів і заходів має вистачити для того, аби не нараховувати екоподаток унаслідок ракетного удару по енергетичному об’єкту.
