Правовий статус продавця (виконавця, постачальника) товарів, робіт, послуг в е-комерції визначено ст. 7 Закону № 675*. Продавцем може бути юридична особа або фізична особа — підприємець (див. п. 15 ч. 1 ст. 3 Закону № 675).
* Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII.
Продавець зобов’язаний надати покупцеві інформацію про свої повні реквізити (реєстраційні, податкові, поштові тощо), зокрема про:
— місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання ФОП;
— адресу електронної пошти та/або адресу інтернет-магазину.
Отже,
профільне законодавство у сфері е-комерції допускає можливість інтернет-торгівлі без фактичної наявності інтернет-магазину
Разом з тим це не звільняє продавця від обов’язку повідомляти податкові органи про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням згідно з порядком обліку платників податків (п. 63.3 ПКУ, п. 8.1 Порядку № 1588*). Таке повідомлення подається за ф. № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588) протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 Порядку № 1588).
* Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588.
При цьому інформація, що наводиться у ф. № 20-ОПП, відрізнятиметься для випадків, коли інтернет-торгівля має реальне втілення у вигляді магазину, пункту видачі товарів, складу, складу-магазину тощо і коли вся торговельна діяльність зосереджена у віртуальному просторі. Крім того, будуть ще й певні особливості заповнення ф. № 20-ОПП залежно від того, через якого суб’єкта господарювання — юрособу чи ФОП відбувається інтернет-торгівля. В будь-якому разі, якщо така діяльність вимагатиме застосування РРО/ПРРО, зареєструвати їх без подання ф. № 20-ОПП буде не можливо.
Оскільки в запитанні читача ці деталі не конкретизовано, надамо загальну відповідь, що враховуватиме їх усі.
Якщо є приміщення під інтернет-магазин
За таких умов не матиме значення, юрособа чи ФОП вестиме інтернет-торгівлю. Головне для продавця — визначитися з тим,
який тип об’єкта оподаткування вказати у графі 3 ф. № 20-ОПП?
Рекомендований довідник типів об’єктів оподаткування, яким слід користуватися, подаючи ф. № 20-ОПП, оприлюднено на офіційному вебсайті ДПСУ. Однак з усіх об’єктів, перелічених у ньому, чогось схожого на інтернет-магазин чи онлайн-торгівлю немає.
У такому разі, як пояснюють податківці (див. БЗ 116.11), з довідника необхідно обрати той тип об’єкта оподаткування, який найбільше відповідає змісту, функціональному призначенню та виду діяльності суб’єкта господарювання.
Зокрема, господарську одиницю, щодо якої подається ф. № 20-ОПП і на яку згодом буде зареєстровано РРО/ПРРО, можна класифікувати як магазин (код «321»). До речі, це може бути і звичайний офлайн-магазин, у якому одночасно відбувається як традиційна, так і дистанційна торгівля. Деталі щодо реєстрації касових апаратів для такої ситуації знайдете в статті «Види діяльності різні, місце розрахунків одне: скільки РРО/ПРРО потрібно?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 42.
Якщо приміщення використовується для зберігання товарів, що продаються через Інтернет, не буде помилкою, на нашу думку, зазначити у графі 3 ф. № 20-ОПП склад (код «468»). Нарешті, якщо приміщення має комбіноване функціональне призначення, тип об’єкта оподаткування можна визначити як склад-магазин (код «469»). При цьому не треба боятися того, що всі ці типи об’єктів не асоціюються безпосередньо з інтернет-торгівлею. Адже в цьому немає вашої вини.
У графі 4 «Найменування об’єкта оподаткування» ф. № 20-ОПП можна додатково зазначити «Інтернет-магазин»
Якщо при цьому він має власну назву, варто навести і її, наприклад, «Інтернет-магазин «Насіння з усіх-усюд». При цьому в чеку РРО/ПРРО назву господарської одиниці треба буде прописати саме так, як ви це зробили в графі 4 ф. № 20-ОПП (див. БЗ 109.06).
Заповнення решти граф ф. № 20-ОПП відбувається в загальному порядку.
Приклад. ТОВ «Книголюб» здійснює торгівлю книжками через Інтернет. Замовлення книжок відбувається через сайт ТОВ. Книжки зберігаються в орендованому приміщенні (склад-магазин), в якому їх можна також придбати за готівку. Склад-магазин розташовано на території Слобідського р-ну м. Харкова.
Фрагмент ф. № 20-ОПП (торгівля книжками через Інтернет)
Якщо приміщення під інтернет-магазин немає
Вище ми з’ясували, що Закон № 675 не заперечує можливості здійснювати інтернет-торгівлю в такий спосіб. Прикладом такої торгівля є дропшипінг (або пряма поставка). Це продаж товарів посередником (дропшипером) через інтернет-мережу, при цьому відправлення товару покупцеві здійснює інша особа (виробник, імпортер, оптовик тощо). Дропшипінг не потребує приміщень для зберігання товарів, формування оплачених замовлень та їх відправки покупцеві. Причому дропшипером можуть бути як юрособи, так і ФОП.
Діяльність ведеться через юрособу. Частіше за все, таке підприємство зареєстроване в квартирі засновника і будь-яких інших приміщень / місць (власних чи орендованих), де б фактично здійснювалася діяльність, воно не має.
В такому разі
саме квартира засновника, в якій зареєстроване підприємство, і є тим місцем здійснення діяльності підприємства, про яке необхідно повідомити в ф. № 20-ОПП
Одразу виникає запитання: а чи може місце здійснення діяльності підприємства знаходитися у квартирі? В принципі, зараз це не заборонено. Не вимагається навіть переводити квартиру в нежитловий фонд. Головне, щоб у квартирі не було промислової діяльності. Детальніше про це ви можете прочитати в статті «Офіс у квартирі засновника» // «Податки & бухоблік», 2021, № 72 (ср. ).
Який тип об’єкта оподаткування зазначати в графі 3 ф. № 20-ОПП? Податківці для випадку, коли квартира засновника визначена як основне місце обліку юридичної особи, рекомендують (див. БЗ 116.11) у цій графі
зазначати тип об’єкта оподаткування, де проживає платник податків («682 — квартира», «685 — житловий будинок», «293 — котедж» тощо) відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування
Щоправда, аби узаконити використання квартири в діяльності підприємства, з засновником доведеться укласти договір користування цією квартирою. Тож цільове її використання згідно з цим договором вже не буде «для проживання». На нашу думку, більш підходящим у цьому випадку є тип об’єкта оподаткування «офіс» (код «378»).
Знову ж таки, нічого страшного в тому, що ви назвете інтернет-магазин офісом, ми не бачимо. Адже сама специфіка такого виду діяльності схожа більше не на магазинну, а на офісну.
Певні утруднення можуть виникнути з заповненням графи 10 «Вид права на об’єкт оподаткування» ф. № 20-ОПП. Очевидно, що квартира засновника підприємству на праві власності не належить. Виходить, що підприємство має зазначити вид права користування цією квартирою виходячи з того, яким договором формалізовано відносини із засновником: або договором оренди, або договором позички квартири / частини квартири. Тоді в графі 10 ф. № 20-ОПП слід проставити «7» або «8» залежно від строку користування / оренди.
Якщо ж із якихось причин такий договір не укладено, потурбуйтесь про його наявність. Подробиці щодо того, якому договору надати перевагу, знайдете в статті «Офіс у квартирі засновника» // «Податки & бухоблік», 2021, № 72.
На жаль, для засновника це означатиме втрату пільги з податку на нерухомість щодо цієї квартири. Оскільки пільги з податку на нерухомість для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються в підприємницькій діяльності) (п.п. 266.4.3 ПКУ).
ФОП здійснює інтернет-торгівлю. Податківці зазвичай вважають, що це діяльність по всій Україні, бо ФОП може пересилати товари в будь-яку точку країни.
На нашу ж думку, особливість цієї ситуації в тому, що ФОП фактично здійснює діяльність у власному помешканні. Бо жодних інших приміщень (власних чи орендованих), де б здійснювалась діяльність, він не має. Тож у цьому випадку
квартира й буде вважатися місцем, де провадиться діяльність, про яке потрібно повідомити податківцям у ф. № 20-ОПП
Про це сказано в БЗ 116.11.
Із заповненням ф. № 20-ОПП у цьому випадку особливих проблем бути не повинно. ФОП може використовувати власне майно для здійснення підприємницької діяльності (ст. 320 ЦКУ). Якщо це його власна квартира, жодних договорів оренди / позички сам з собою він укладати не повинен (див. статтю «Як подружжя ФОП може працювати під одним дахом» // «Податки & бухоблік», 2024, № 40). Однак як власник квартири він теж втратить щодо неї право на пільгу з податку на нерухомість (п.п. 266.4.3 ПКУ).
Що зазначати в цьому разі у графі 3 «Тип об’єкта оподаткування» ф. № 20-ОПП? Тут варто прислухатися до рекомендацій податківців з БЗ 116.11: якщо місце проживання ФОП є місцем, де провадиться підприємницька діяльність, то у графі 3 зазначається тип об’єкта оподаткування, де проживає платник податків («682 — квартира», «685 — житловий будинок», «293 — котедж» тощо).
Висновки
- Зазвичай інтернет-торгівля має реальне втілення у вигляді магазину, пункту видачі товарів, складу, складу-магазину тощо. В такому разі необхідно подати податківцям ф. № 20-ОПП щодо такого об’єкта оподаткування за загальними правилами її подання.
- Однак навіть тоді, коли вся торговельна діяльність зосереджена у віртуальному просторі, без подання ф. № 20-ОПП не обійтись. Особливо якщо така діяльність вимагатиме застосування РРО/ПРРО.
- Юрособа, що не має офлайн-майданчика для інтернет-торгівлі, зазвичай зареєстрована в квартирі засновника. Тож щодо такої квартири і слід подавати ф. № 20-ОПП як про місце здійснення діяльності.
- ФОП, що торгує через Інтернет, не маючи ніяких власних / орендованих торгових площ, фактично здійснює діяльність у власному помешканні. Отже, він подає ф. № 20-ОПП щодо квартири / будинку, де він зареєстрований.
