Як подружжя ФОП може працювати під одним дахом

Власне приміщення

Почнемо з ситуації, коли приміщення перебуває саме у власності.

Спільна сумісна власність. Навіть якщо власником приміщення записаний хтось один із подружжя, цілком може виявитися, що це спільна сумісна власність подружжя.

Так, ч. 3 ст. 368 ЦКУ говорить про те, що майно, набуте подружжям у шлюбі, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлене договором або законом.

Аналогічна норма міститься і в ст. 60 СКУ. майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що

Як виняток, заінтересована особа може довести, що майно є придбаним нею у шлюбі, але саме за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована.

Втім, знову ж таки, якщо ніякого спору між сторонами щодо цього немає, то майно, набуте подружжям у шлюбі, є їх спільною сумісною власністю. І

(див., зокрема, постанову ВС від 30.11.2023 у справі № 640/16611/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/115444635).

До речі, суди загалом підтверджують, що майно ФОП, яке використовується для його господарської діяльності, вважається спільним майном подружжя, як і інше майно, набуте в період шлюбу, — за умови, що воно придбане за рахунок належних подружжю коштів (спільних сумісних коштів або спільної праці подружжя). Див., наприклад, постанову ВС від 11.12.2019 у справі № 553/1271/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/86435417, постанову ВС від 30.11.2023 у справі № 640/16611/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/115444635.

Добре. А що таке спільна сумісна власність? Це спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності (ч. 1 ст. 368 ЦКУ). Співвласники майна, яке перебуває в спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлене домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 ЦКУ).

Те ж саме говорить і СКУ: дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СКУ).

Таким чином,

Відповідний підхід тут буде і при поданні податківцям ф. № 20-ОПП на таке приміщення. У графі 10 «Вид права на об’єкт» і дружина, і чоловік вказують код «1» (право власності). Бо вони обоє є власниками приміщення (більше деталей з його приводу знайдете у статті «Спільне майно: що з ф. № 20-ОПП?» // «Податки & бухоблік», 2020, № 75).

Звісно, у податківців тут може бути своя логіка. І, на жаль, імовірність цього досить таки значна!

Інколи вони звертають увагу лише на те, хто зазначений у правовстановлюючих документах на майно. Тож

Якщо є бажання цих ризиків уникнути, можна порадити подружжю відносини зі спільного використання приміщення формалізувати. Для цього укласти і нотаріально посвідчити договір про умови використання спільної сумісної власності. Цей договір може допомогти скласти нотаріус. Просто розкажіть йому, для яких цілей ви його оформляєте.

При цьому підкреслимо. Цей договір (про умови використання спільної сумісної власності) жодного стосунку до договору оренди, позички мати не буде. Навпаки, наявність цього договору лише зайвий раз буде підкреслювати, що обидві (!) сторони є власниками приміщення, тож і немає жодної потреби в договорі оренди, позички тощо між ними.

Приватна власність. Якщо ж майно набуто до шлюбу чи під час шлюбу, але за особисті кошти, чи отримано під час шлюбу як подарунок тощо (див. більше підстав у ст. 57 СКУ), то про спільну сумісну власність подружжя говорити вже не можна. Це приватна власність одного з подружжя (на кого оформлено правовстановлюючий документ).

Як бути? Ми б вважали, що і тут договірне регулювання (оренда, позичка тощо) також не є обов’язковим. Оскільки мова йде про одну сім’ю / про сімейні стосунки.

Але вимушені попередити, що дуже часто податківці взагалі не хочуть сприймати такого підходу. Яскравий тому приклад — допомога члена сім’ї в підприємницькій діяльності. Податківці в будь-якому випадку вимагають укладення трудового договору. Інколи на їх бік стають і суди. І аргументують це тим, що для суб’єктів господарювання не передбачена законом можливість допуску особи до роботи на товариських (дружніх) або родинних стосунках (більше деталей знайдете у статті «Подружній обов’язок ФОП: тільки за трудовим договором!» // «Податки & бухоблік», 2020, № 52).

Так само і в ситуації, що нас цікавить, податківці кажуть, що «у разі якщо право власності на придбане майно зареєстроване на фізичну особу (дружину), то використовувати таке майно для здійснення підприємницької діяльності має лише власник. При цьому зазначене майно може бути використане Вами виключно на підставі договору, укладеного з власником майна» (див. листи ДПСУ від 06.01.2021 № 100/ІПК/99-00-04-03-03-06, від 04.01.2021 № 13/ІПК/99-00-04-03-03-06).

Тобто

Тож тим, хто не хоче сперечатися з податківцями, доведеться ці договори укладати. Втім при цьому слід бути дуже обережним. Адже тут є купа обмежень і підводних каменів, тож можна наламати дров. Дивіться.

1. Податківці зазвичай вважають позичку безоплатною орендою. Це не так. Але тим, хто не звик обговорювати щось із податківцями, доведеться із цим погодитись (див. з цього приводу статтю «Отримання/надання в позичку майна та єдиний податок» // «Податки & бухоблік», 2023, № 26). На що це буде впливати — дивіться у наступних пунктах.

2. Для здавання ФОПом на єдиному податку (ЄП) в оренду нерухомості (а якщо погодитись з п. 1, то і для позички нерухомості) є обмеження щодо максимальної площі здачі (п.п. 291.5.3 ПКУ*).

* Не можна передавати в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 га, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 м2, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 м2.

3. Щоб здати нерухомість в оренду (а якщо погодитись з п. 1, то і в позичку) від імені ФОП на ЄП (а не від імені звичайної фізособи), такому ФОП завчасно слід додати до ЄДР і до Реєстру платників ЄП орендний код КВЕД 68.20. Якщо мова про загальносистемника, то код КВЕД 68.20 слід додати до ЄДР.

4. Щоб здати нерухомість в оренду чи позичку від імені ФОП на ЄП (а не від імені звичайної фізособи), група 1 ЄП не підійде. А група 2 підійде лише у випадку, якщо орендарем чи користувачем буде ФОП на ЄП чи звичайна фізособа (див., зокрема, статтю «Якщо ФОП групи 2 здав приміщення в оренду… загальносистемнику» // «Податки & бухоблік», 2024, № 27).

5. Якщо нерухомість буде передано за договором позички користувачу-ФОП (як на ЄП, так і на загальній системі), то в останнього виникне підприємницькій дохід виходячи зі звичайної ціни оренди на подібні об’єкти нерухомості (п. 292.3 ПКУ, а для загальносистемника — п.п. 3 п. 1 розд. II Порядку № 261*).

* Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами — підприємцями.., затверджений наказом Мінфіну від 13.05.2021 № 261.

Консультації податківців з цього приводу різні. Є і такі, де вони кажуть, що доходу в користувача не виникає. Втім дуже сумніваємось, що місцеві податківців погодяться із відсутністю доходу (більше деталей знайдете у статті «Отримання/надання в позичку майна та єдиний податок» // «Податки & бухоблік», 2023, № 26).

Якщо ж нерухомість буде передана за договором позички користувачу — звичайній фізособі, але використовуватиметься у підприємницькій діяльності, податківці вочевидь також зажадають збільшення підприємницького доходу з боку користувача.

6. У випадку з договором оренди податківці наполягають на тому, що будь-який ФОП: і єдинник, і загальносистемник, — якщо він здає в оренду нерухомість, повинен включати в дохід суму, що вказана в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленого на відповідній території (див. деталі в статті «Оренда та ФОП: «перекручення» від фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 56).

Позички це не стосується. Але ж вона спричиняє негативні податкові наслідки для користувача (див. п. 5 вище).

7. Для орендаря / позичкодавця на ЄП, який є землевласником, передача в оренду чи позичку часини нерухомості означатиме втрату звільнення від земельного податку (у кращому випадку — у відповідній частині). Всі деталі знайдете у статті «Плата за землю й податок на нерухомість: звільнення для єдинників» // «Податки & бухоблік», 2023, № 9 (ср. ).

8. Не слід забувати й про необхідність ф. № 20-ОПП. Якщо майно, яке надається в оренду чи позичку, є об’єктом оподаткування або об’єктом, пов’язаним з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (тобто об’єктом, на який має подаватися повідомлення за ф. № 20-ОПП), то передання і отримання такого об’єкта в оренду чи позичку має бути показано у ф. № 20-ОПП обома сторонами.

9. У випадку з орендою ФОП-орендарю доведеться звітувати про виплату орендної плати орендодавцю — іншому члену подружжя в Об’єднаному ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіті тощо.

Тобто і нюансів дуже багато. І

У принципі, непоганими варіантами є:

— коли обидва ФОП є платниками ЄП, при цьому власник нерухомості працює на групі 2 ЄП. Нагадаємо: розмір ЄП для платника ЄП групи 2 не залежить від розміру ЄП-доходу. Тож ФОП-власник може спокійно здавати частину приміщення навіть за ринковою ціною. Орендний дохід не призведе до збільшення податкових платежів. Головне, вписатися в річний ліміт ЄП-доходу (див., зокрема, статтю «Граничний річний дохід на єдиному податку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 93);

— коли ФОП-невласник, якому потрібно передати частину приміщення, є платником ЄП груп 1 чи 2. Тоді власник може передати йому частину приміщення у позичку. Збільшення ЄП-доходу у користувача відбудеться. Але, знову ж таки, позитивну роль тут відіграє той факт, що розмір ЄП для платників ЄП групи 1 чи 2 не залежить від розміру ЄП-доходу. Головне, вписатися в річний ліміт ЄП-доходу.

Звичайно, тут слід буде урахувати/виконати інші вимоги, про які було сказано вище, у тому числі із земельним податком.

Також є території, на яких мінімальний орендний платіж не встановлено (більше нюансів знайдете у статті «Чи працює мінімальний орендний платіж для ФОП під час війни?» // «Податки & бухоблік», 2022, № 44). Це дещо підвищить привабливість інших варіантів.

Взяте в оренду приміщення

Тут теж, без сумніву, податківці просуватимуть ідею, що сімейних відносин недостатньо, аби один з подружжя — орендар нерухомості дозволив зайняти частку цієї нерухомості без окремого договірного регулювання іншому з подружжя.

Тобто якщо окремого договору між членами подружжя не буде, то вочевидь податківці наполягатимуть, що має місце позичка, яку вони трактують як безоплатну оренду, зі всіма подальшими наслідками. Тож тут доведеться врахувати все те, що було сказано у підрозділі «Приватна власність» вище.

Втім

Тоді ніякого додаткового регулювання між членами подружжя не знадобиться.

Якщо ж цього зроблено не буде, то доведеться врахувати, зокрема, наступні додаткові нюанси.

1. Передача орендарем майна в користування іншій особі (суборенда) можлива тільки за згодою орендодавця, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 774 ЦКУ). Більше деталей з цього приводу знайдете у статті «Правові аспекти оперативної оренди» // «Податки & бухоблік», 2021, № 74.

2. Суборенда — це фактично те ж саме, що оренда. Тож для неї потрібен саме орендний код КВЕД 68.20. Це не посередницькі операції з нерухомістю (більше деталей знайдете у статті «Оренда та ФОП: «перекручення» від фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 56).