Трудові відносини з директором: особливості

Прийняття на роботу

Посада. Генеральний директор чи директор. Що обрати? Відповідь на це запитання слід шукати у статуті (положенні) підприємства. Підприємство на етапі створення, а статут (положення) тільки пишеться? Тоді відповідь щодо посади керівника шукаємо в законодавстві, яке встановлює порядок створення, функціонування та припинення юрособи залежно від її організаційно-правової форми.

Так, наприклад, ч. 4 та 5 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі — Закон про ТОВ/ТДВ) визначено, що назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачена інша назва. Водночас статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови — «генеральний директор», якщо статутом не передбачені інші назви.

В акціонерних товариствах (далі — АТ) виконавчий орган також може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним («директор», «генеральний директор»). Це передбачено ч. 3 ст. 81 Закону України «Про акціонерні товариства» від 27.07.2022 № 2465-IX (далі — Закон про АТ).

Зауважимо, що зазвичай найменування посади «генеральний директор» використовують, наприклад, на підприємствах з багаторівневими структурами, що мають:

— декілька директорських посад у межах одного підприємства (припустимо, директор фінансовий, директор комерційний, директор з маркетингу), а особи, що їх обіймають, підпорядковуються генеральному директорові;

або/та

— відокремлені підрозділи (філії та представництва), які очолюють директори, що відповідають за роботу відповідного підрозділу (директор філіалу, директор представництва).

Призначення / обрання. Обрання директора / генерального директора товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю (далі — ТОВ/ТДВ) належить до компетенції загальних зборів учасників (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ/ТДВ). Водночас якщо створюється наглядова рада, то обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень може бути віднесено до її компетенції (ч. 2 ст. 38 Закону про ТОВ/ТДВ).

За загальним правилом в АТ керманичів обирає наглядова рада (див. ч. 5 ст. 81, ч. 6 ст. 82 Закону про АТ).

Директора приватного підприємства (далі — ПП) призначає (обирає) засновник такого підприємства (ч. 4 ст. 63 і ч. 4 ст. 128 ГКУ).

Трудовий договір (контракт). Частиною 4 ст. 65 ГКУ визначено, що у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт).

Про можливість укладання трудового договору чи контракту з керівником говорить ч. 12 ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ. Договір (контракт), що укладається з директором / генеральним директором, від імені ТОВ/ТДВ підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.

Також дає вибір (трудовий договір чи контракт) Закон про АТ. Від імені товариства договір або контракт підписує голова наглядової ради чи особа, уповноважена на таке підписання наглядовою радою (ч. 5 ст. 81 Закону про АТ).

У чому головна відмінність трудового договору від контракту? Контракт — це особлива форма трудового договору. У ньому строк дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання договору, в тому числі дострокового за додатковими підставами, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

На відміну від трудового договору, який може бути укладено в усній формі, контракт укладають виключно в письмовій формі.

При укладенні контракту слід керуватися Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженим постановою КМУ від 19.03.94 № 170. Крім того, можна скористатися Методичними рекомендаціями про правове забезпечення контрактної форми трудового договору і сфери його застосування, доведеними листом Мін’юсту від 28.03.2000 № 32-8/473.

Умови трудового договору (контракту). Вони визначаються за домовленістю сторін. Директор — найманий працівник. Тож щодо нього КЗпП та інше трудове законодавство працює в повну силу. Отже, директору можна встановлювати випробування при прийнятті на роботу. Таке місце роботи може бути для нього як основним, так і сумісництвом. Він може бути прийнятий на повний чи неповний робочий час, працювати у звичайному режимі чи мати ненормований робочий день тощо.

Наказ (розпорядження). Укладення трудового договору (контракту) оформлюємо наказом (розпорядженням). Це обов’язкова опція. Навіть якщо договір (контракт) у письмовій формі, наказ (розпорядження) повинен бути.

Приклад розпорядження про початок роботи на посаді директора ви знайдете в журналі «Кадровику. Прийняття на роботу».

Повідомлення ДПС. Надсилати податківцям Повідомлення про прийняття працівника на роботу / укладення гіг-контракту на директора, прийнятого на роботу за трудовим договором (контрактом), не потрібно. Річ у тім, що повідомленням про прийняття на роботу керівника підприємства є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (останній абзац постанови КМУ від 17.06.2015 № 413).

Звільнення з роботи

Для припинення трудових відносин з директором потрібна одночасна наявність таких двох умов:

1) корпоративної — ухвалення рішення про припинення повноважень директора, оформлене належним чином. У ТОВ/ТДВ таке рішення приймається загальними зборами учасників або наглядовою радою чи єдиним власником, в АТ — наглядовою радою, якщо статутом АТ це питання не віднесено до компетенції загальних зборів, у ПП — засновником. Зверніть увагу, що повноваження директора в ТОВ/ТДВ і АТ припиняються лише за умови обрання іншого директора або тимчасового виконувача його обов’язків (ч. 13 ст. 39 Закону про ТОВ/ТДВ, ч. 1 ст. 84 Закону про АТ);

2) трудової — наявність законних підстав для розірвання трудових відносин, визначених КЗпП.

Майте на увазі: ці дві умови повинні виконуватися одночасно. Так, наприклад, рішення про припинення повноважень директора, прийняте загальними зборами / іншим уповноваженим органом, ще не є звільненням, оскільки поняття «припинення повноважень» не тотожне поняттю «звільнення» (постанова ВС від 18.04.2023 у справі № 552/3110/21). Проте таке рішення, оформлене належним чином (протоколом або рішенням власника), є підставою для видання наказу (розпорядження) про звільнення.

Підстави для звільнення. Директора підприємства може бути звільнено:

— з його власної ініціативи (ст. 38, 39 КЗпП);

— з підстав, визначених ст. 36 КЗпП, це, наприклад, угода сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП), закінчення строку трудового договору (контракту) (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП), з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ст. 36 КЗпП);

— з ініціативи роботодавця (ст. 40, 41 КЗпП);

— на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 45 КЗпП).

Розглянемо нюанси звільнення за окремими підставами залежно від того, хто ініціатор.

Ініціатор — директор. У загальному випадку порядок дій може бути таким (див. постанову ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18):

1) написання директором заяви про звільнення за відповідною статтею КЗпП (наприклад, власне бажання (ст. 38, 39 КЗпП) чи угода сторін, якщо ініціатором виступає працівник (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП));

2) ознайомлення із такою заявою усіх членів органу, який приймає рішення про звільнення директора;

3) ініціювання директором проведення позачергових загальних зборів учасників (засідання наглядової ради) із зазначенням місця, часу їх проведення та порядком денним (на порядок денний повинне бути винесене питання звільнення);

4) видання наказу про звільнення;

5) передача печатки, документів уповноваженій особі.

Ініціатор — власник. Перш за все слід урахувати, що звільнення керівника підприємства з ініціативи роботодавця допускається без попередньої згоди профспілки (ст. 43¹ КЗпП).

Якщо говорити про специфічні «директорські» підстави для звільнення, то це, наприклад:

— п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП — одноразове грубе порушення директором трудових обов’язків. Зверніть увагу, що в такому випадку і рішення компетентного органу (власника підприємства), і наказ про звільнення мають містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою звільнення керівника. Тобто за своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити цілу систему порушень, за які був звільнений позивач, а лише одноразове грубе порушення конкретних трудових обов’язків (постанова Апеляційного суду Київської області від 04.09.2018 у справі № 361/4010/17);

— п. 1¹ ч. 1 ст. 41 КЗпП — наявність винних дій директора, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

— п. 1² ч. 1 ст. 41 КЗпП — вчинення керівником підприємства мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;

— п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП — припинення повноважень посадових осіб. Зверніть увагу: звільнити на цій підставі можна у будь-який момент часу. Тобто навіть тоді, коли директор не порушував своїх трудових обов’язків. Єдина умова — прийняття загальними зборами / уповноваженим органом рішення про припинення його повноважень (ч. 3 ст. 99 ЦКУ).

Також тут слід пам’ятати, що звільнення на підставах пп. 1 та 1¹ ч. 1 ст. 41 КЗпП є дисциплінарними стягненнями (див. п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.92 № 9, постанову ВС від 02.11.2021 у справі № 564/2797/19). Тому вони можуть бути застосовані не пізніше 1 місяця з дня виявлення (не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з хворобою або перебуванням у відпустці) і не пізніше 6 місяців з дня вчинення порушення (ст. 148 КЗпП). Також до застосування дисциплінарного стягнення слід зажадати від директора-порушника письмові пояснення (ст. 149 КЗпП).

А ще врахуйте, що під час дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також під час перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Проте у таких випадках датою звільнення має бути дата, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Це прямо зазначено в ч. 1 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Сам порядок звільнення з ініціативи роботодавця буде залежати від підстави розірвання трудового договору (контракту). Адже директор, з яким укладено трудовий договір (контракт), — такий же найманий працівник, як й інші працівники підприємства. Отже, КЗпП щодо нього працює в повній мірі. Водночас особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників (наглядової ради) товариства (рішення власника).

А якщо таке рішення не прийнято, наприклад, у зв’язку з тим, що власники ігнорують повідомлення про проведення загальних зборів (наглядової ради)? В такому випадку керівник із метою захисту своїх прав може звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

Розстаємося через суд

Щодо підсудності спору: цивільний чи господарський суд, то тут позиція судів змінювалася не раз. На сьогодні Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22 дійшла висновку, що спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) ТОВ є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов’язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.

Та перед тим як звернутися до суду, директорові слід мати на руках документальне підтвердження того, що він зробив усе від нього залежне для повідомлення уповноваженого на його звільнення органу про намір розірвати трудовий договір / контракт. Тобто йому слід мати підтвердження, що весь алгоритм, наведений вище для випадку звільнення з ініціативи працівника, ним було дотримано, проте звільнення не відбулося.

Саме тому, якщо направляємо заяву про звільнення, повідомлення про проведення позачергових зборів (засідання), то обираємо спосіб, який дозволить підтвердити факт такого направлення. В загальному випадку — рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, якщо статутом не передбачено інший спосіб інформування. Якщо у призначену згідно із зазначеним повідомленням дату проведення зборів (засідання) ніхто не прийшов, — складаємо відповідний акт.

Відповідачем за позовом повинно виступати підприємство / товариство.

Інше нетрудове

Не забудьте інформацію про зміну директора відобразити в ЄДР. Для того щоб це зробити, можна звернутися до держреєстратора (зазвичай через центри надання адмінпослуг) або нотаріуса, який має право проводити держреєстраційні дії щодо ФОП та юросіб.

Якщо директор розстається з підприємством через суд, то він може спробувати вимагати внесення відповідного запису у межах позову про припинення трудових відносин (див. рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2023 у справі № 912/1900/23). Проте тут є ймовірність, що суд може відмовити, аргументуючи тим, що однією з підстав внесення записів до ЄДР є саме рішення суду про припинення трудових відносин і цього достатньо (див. рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. від 08.12.2022 у справі № 183/6431/22).

Повідомляти окремо податківців, ПФУ та статистику про зміну директора не потрібно. Між ЄДР і зазначеними органами відбувається обмін інформацією за допомогою електронних комунікацій (ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV). Щодо податківців є лише один нюанс. Зокрема, якщо «старий» директор є та/або новий директор буде особою, відповідальною за ведення бухобліку у юрособи, то доведеться подати заяву за формою № 1-ОПП. Детальніше про те, як заповнити цю заяву у такому випадку, читайте у «Податки & бухоблік», 2024, № 43.

А ще потрібно повідомити банк. Ну й не зайвим буде проінформувати контрагентів. Також не забуваємо про анулювання електронного підпису для попередника та генерації такого підпису для новачка. Загалом, про повну процедуру зміни директора під час війни можна почитати у «Податки & бухоблік», 2023, № 71.