Закон № 3603: що підкоригують в оподаткуванні?

Вибір НПО-/ПДВ-/ЄП-статусу — за допомогою держреєстратора

Підкоригують норми ПКУ про отриманні суб’єктом податкового статусу: НПО-статусу/ПДВ-статусу/ЄП-статусу. І буде встановлено, що опинитися в лавах неприбуткових організацій (НПО) /платників ПДВ / платників єдиного податку (ЄП) можна не лише:

1) при відкритті (держреєстрації створення юрособи / фізичної особи — підприємця (ФОП)),

але також і

2) при внесенні змін до відомостей про юрособу/ФОП, що містяться в ЄДР (при держреєстрації цих змін).

Відповідні уточнення внесені в п.п. 133.4.1 (щодо НВО), п.п. 183.7 (щодо ПДВ), п.п. 298.1.1, п. 299.4 ПКУ (щодо ЄП).

Тим самим норми ПКУ фактично погоджують з положеннями ч. 4 ст. 17 і ч. 3 ст. 18 Закону № 755* (що регулюють внесення змін про юрособу/ФОП). Тому тепер у ПКУ прямо

Плюс у тому, що процедура вибору податкового статусу при цьому спрощується, оскільки окремої заяви на НПО/ПДВ/ЄП суб’єктові подавати не треба. А вибір можна зробити за допомогою держреєстратора. Для цього достатньо в заяві про держреєстрацію (за формою, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.2016 № 3268/5**) зробити відмітку про вибір НПО/ПДВ/ЄП. А вже сам держреєстратор, у свою чергу, передасть такі відомості податківцям. Хоча можна подати й окрему заяву. Загалом, будь-який із варіантів вибору податкового статусу (і через держреєстратора, і за окремою заявою) можливий.

* Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб —підприємців і громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV.

** Див. наказ Мін’юсту «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань» від 18.11.2016 № 3268/5.

А також у разі вибору НПО-статусу за допомогою держреєстратора в п.п. 133.4.1 ПКУ уточнили, що НПО-статус важливий саме для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств.

Податок на прибуток

Звільнення від благодійної різниці (п.п. 140.5.9 ПКУ). За ПКУ-правилами при наданні допомоги неприбутковим організаціям (НПО) витрати лімітуються (обмежені 4 % від оподатковуваного прибутку за минулий рік). Тому суму зверху — знімають через збільшуючу різницю за п.п. 140.5.9 ПКУ.

Законом № 3603 установлений особливий випадок звільнення від такої різниці. І передбачено, що благодійна різниця за п.п. 140.5.9 ПКУ не застосовується при безкоштовній передачі суб’єктами держсектору органам виконавчої влади (до сфери управління яких належать такі держсуб’єкти) НМА, створених/модернізованих/придбаних за рахунок коштів держбюджету у рамках виконання: (1) проєктів інформатизації, та/або (2) програм електронного управління, та/або (3) отриманих за результатами реалізації проєктів МТД (міжнародної технічної допомоги).

Тобто безоплатні передачі органам виконавчої влади таких НМА дозволено суб’єктам держсектору врахувати в податкових витратах у повній сумі (без обмеження 4 % лімітом).

ПДВ

7 % ставка ПДВ — для незареєстрованих ліків (за програмами доступу). 7 % медставка охопить також операції з незареєстрованими ліками. Оскільки вона буде встановлена: (1) для ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у рамках програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування за переліком і в обсягах, визначених МОЗ, і за умовами, визначеними Законом України «Про лікарські засоби» від 04.04.96 № 123/96-ВР, а також (2) для подальшого безоплатного постачання таких ввезених лікарських засобів на митній території України на користь надавачів медичних послуг, залучених до проведення програм доступу, і пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах і обсягах зазначених програм доступу (доданий новий абзац у п.п. «в» п. 193.1 ПКУ). Такі норми запрацюють з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 3603.

Перевірки бюджетного відшкодування — терміни скоротяться. Завдяки Закону № 3603 скоротяться терміни перевірок бюджетного відшкодування (БВ), оскільки проводитимуться:

— камеральна перевірка — протягом 20 днів, наступних за граничним днем подання декларації* (пп. 200.10, 76.3 ПКУ), — зараз 30 днів;

— документальна перевірка — протягом 40 днів, наступних за граничним днем подання декларації*, — зараз 60 днів (пп. 200.11, 82.4 ПКУ).

* А якщо декларація подавалася пізніше, то протягом 20 (40) за днем її фактичного подання.

У результаті загальний термін усіх БВ-перевірок не може перевищувати 40 днів (п. 82.4 ПКУ), що в цілому повинне прискорити процес отримання БВ. Щоправда, врахуйте, що такі правила скорочення термінів БВ-перевірок запрацюють не одразу, а набудуть чинності тільки з першого числа четвертого місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 3603.

Нагадаємо, що у більшості випадків БВ погоджують за результатами камералки, але іноді податківці проводять і документалку. Детальніше про перевірки див. «Перевірки бюджетного відшкодування і ПДВ-мінуса за п.п. 78.1.8 ПКУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 63.

ПДФО: що знову змінює законодавець?

Благодійна допомога у зв’язку з війною. Законодавець розширює перелік осіб, яким благодійники, у тому числі благодійники-фізособи, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», зможуть надавати неоподатковувану благодійну допомогу, передбачену п.п. 165.1.54 ПКУ. Так, у цей перелік потрапили також:

— військовослужбовці (резервісти), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, у разі якщо такі особи безпосередньо перебували в районах здійснення зазначених заходів;

— члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва.

Відповідні зміни планують внести до п.п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ. Тож

Проте було б добре, якби законодавці прямо зазначили, якими саме документами таким військовослужбовцям (резервістам) підтверджувати приналежність до наведених вище категорій. На наш погляд, тут може стати в пригоді довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2008 № 402).

Що стосується членів сімей військовослужбовців (резервістів), які можуть отримати таку допомогу у випадку загибелі, смерті внаслідок поранення, контузії чи каліцтва військовослужбовця (резервіста), то до них належать:

— батьки (якщо вони до досягнення особою повноліття не були позбавлені стосовно неї батьківських прав);

— дід та баба (якщо батьки померли);

— інший із подружжя (якщо він (вона) не одружилися вдруге);

— малолітні та/або неповнолітні діти;

— повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення ними закладів освіти, але не більше ніж до досягнення 23 років;

— повнолітні діти, які не мають своїх сімей;

— повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

— утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.

Звісно, що приналежність до зазначених категорій також слід підтвердити.

Зауважимо, що така благодійна допомога, надана військовослужбовцям (резервістам) або членам їх сімей, не оподатковується в тих же розмірах та за тими ж правилами, що й допомога, яка надається учасникам бойових дій та членам їх сімей, визначеним абзацом другим п.п. «в» п.п. 165.1.54 ПКУ (див. п.п. 170.7.8 ПКУ).

Також зазначимо, що таку благодійну допомогу можна буде надавати без оподаткування для оплати (компенсації) вартості платних послуг з обстеження й діагностики. Відповідні зміни внесено до абзацу другого п.п. «а» п.п. 170.7.8 ПКУ.

Мінімальне податкове зобов’язання. Мова піде про мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) фізосіб — власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що визначається відповідно до п. 170.14 ПКУ.

Законодавець скасував 30-денний строк для звернення фізособи до ДПСУ для звірки даних щодо визначеної їй контролерами у ППР (воно направляється до 1 липня) суми МПЗ.

Тож якщо фізособа не згодна з визначеною податківцями сумою загального МПЗ та/або податками, врахованими у виконання МПЗ, то вона може без обмеження 30-денним строком звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення уточнення даних. До звернення, як і раніше, слід додати підтвердні документи, зокрема щодо:

— земельних ділянок, що знаходяться у її власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

— суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

— суми сплачених податків, зборів, платежів.

Водночас оскільки сплатити розраховане у ППР позитивне значення МПЗ слід протягом 60 днів із дня вручення ППР, то щоб уникнути непорозумінь (наприклад, виникнення податкового боргу через сплив відведеного строку для сплати позитивного МПЗ), радимо звертатися до податкової щодо звірки даних до завершення 60-денного строку відведеного на сплату МПЗ.

Річна декларація. Законодавець уточнив, що фізособи, які подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, подають звичайну податкову декларацію про майновий стан та доходи виключно у випадках, передбачених ПКУ (див. оновлений п. 179.11 ПКУ).

Раніше у згаданій нормі йшлося тільки про розд. IV цього Кодексу. Тобто тепер переліченим особам при визначенні необхідності подання звичайної декларації слід звертати увагу не тільки на ПДФОшний, а й на інші розділи ПКУ, зокрема на розд. ХХ.

Участь у клінічних випробуваннях. Новий п.п. 165.1.67 ПКУ виводить зі складу оподатковуваних доходів фізособи вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) за переліком та в обсягах, визначених МОЗ, на користь пацієнта, який бере участь:

— у клінічних випробуваннях;

— програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів;

— програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування.

Порядки затвердження та проведення таких програм установлює МОЗ.

Зауважимо, що на відміну від інших ПДФОшних змін, п.п. 165.1.67 ПКУ набере чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування Закону № 3603.

Єдиний податок

Виключена 50 % ставка для сільгоспЄП (п.п. 293.9.7 ПКУ). Внесуть технічну правку і для платників єдиного податку групи 4 (сільгоспЄП) — виключать 50 % ставку податку (п.п. 293.9.7 ПКУ) — встановлену для сільгоспугідь, на яких розташовані будівлі, споруди, віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, або для сільгоспугідь, використовуваних для їх обслуговування. Адже ця ставка, по суті, виявилася «мертвою» — оскільки суб’єкти господарювання, що займаються розведенням свійської птиці, взагалі не можуть бути в числі платників сільгоспЄП (п.п. 291.5¹.1 ПКУ). Детальніше про це див. «Птахівництво: нові виклики» // «Податки & бухоблік», 2022, № 10.

Акцизне: новітнє «ПКУ-нормування» (у т. ч. втрат)

Продовжується наполеглива боротьба із тіньовим ринком торгівлі підакцизними товарами, і в першу чергу — тютюновими виробами та РЕС*.

* Рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Цього разу до проблеми законодавці вирішили підійти з боку регулювання нормування не тільки втрат та відходів підакцизної сировини і готової продукції, а й витрат на її виробництво. Причому щодо тютюнових виробів та РЕС законодавці це зробили прямо в ПКУ, а не в спецнормативах!

Спочатку нагадаємо, що згідно з п.п. 213.1.6 ПКУ обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів/продукції (крім випадків, передбачених у п. 216.3 ПКУ)** є об’єктом оподаткування акцизним податком. А п. 214.7 ПКУ встановлює, що при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є вартість та обсяги втрачених товарів (продукції), що перевищують установлені норми втрат згідно з п. 214.6 ПКУ.

** У цьому пункті містяться винятки, коли при знищенні/втраті підакцизних товарів акциз не нараховується (а саме: документально підтверджено форс-мажору, списано в межах установлених КМУ норм, вилучено на користь держави, ЗСУ, передано, як гуманітарну допомогу тощо)…

Отже, «завдяки» Закону № 3603 дуже суттєвих змін зазнала саме норма п. 214.6 ПКУ, яка початково призначалася лише для визначення бази оподаткування акцизом наднормативних втрат різних спиртів та алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів/продукції.

Тепер до цього пункту «долили» й нормативи/особливості/вимоги щодо тютюнових, РЕС та нафтопродуктів. Та й щодо «алкогольного» в ньому теж відбулися зміни.

Тож давайте оглянемо внесені до п. 214.6 ПКУ зміни в розрізі відповідних груп товарів.

Тютюнові. Тепер у цьому пункті ПКУ встановлені наступні норми сукупних («коні-люди») втрат та відходів протягом календарного місяця:

— для неферментованої тютюнової сировини (під час зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини) — не більше 10 % загального обсягу сировини, використаної за місяць для виробництва ферментованої сировини;

— для ферментованої тютюнової сировини (під час зберігання, транспортування і виробництва тютюнових виробів) — не більше 5 % загального обсягу використаної за місяць сировини для виробництва тютюнових виробів.

За наявності наднормативних сукупних втрат та відходів неферментованої або ферментованої тютюнової сировини базою оподаткування є втрачений обсяг тютюнової сировини, який перевищує відповідну норму (10 % або 5 % відповідно) сукупних втрат та відходів за календарний місяць.

Оскільки законодавці «надто обізнані» у питаннях тютюнового виробництва, то вони ще й «під одну гребінку» встановили, що середні місячні витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва сукупно усіх (!) тютюнових виробів не можуть перевищувати (без урахування втрат!):

— 600 грамів на 1000 штук тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках;

— 1000 грамів на 1000 грам тютюнових виробів, облік яких ведеться у кілограмах.

За наявності у відповідному місяці наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час виробництва базою оподаткування є для тютюнових виробів:

— облік яких ведеться в штуках, — кількість таких тютюнових виробів, яку можна було б виробити з обсягів перевитраченої тютюнової сировини з розрахунку 600 грамів на 1000 штук;

— облік яких ведеться у кілограмах, — обсяг наднормативно витраченої ферментованої тютюнової сировини у виробництві тютюнових виробів.

У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках… А що робити, коли один з кінцевих продуктів «не поштучний», наприклад тютюн?

Тож тепер норми п. 214.6 ПКУ ще й запроваджують оподаткування «віртуальних втрат» у тютюновому виробництві (саме так і буде, якщо за техпроцесом виробництва конкретної продукції норми витрат сировини встановлені/вийдуть більшими за ці «узагальнені»)!.. ☹ Узагалі-то цікаво, як ці новітні фіскальні «винаходи» працюватимуть на практиці щодо усього різноманіття видів тютюнових виробів і виробників…

РЕС. Норми сукупних втрат РЕС протягом календарного (звітного) місяця під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у т. ч. електронних сигарет, не можуть перевищувати 5 % загального об’єму РЕС, використаних протягом цього місяця у виробництві, у т. ч. електронних сигарет.

За наявності наднормативних втрат РЕС базою оподаткування є втрачений під час зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет, об’єм РЕС, який перевищує ці 5 %.

Алкогольне. Тепер визначено, що норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, норми втрат спирту, виноматеріалів, соків під час виробництва алкогольних напоїв, норми виробничих втрат алкогольних напоїв затверджуються КМУ. Ця норма дещо схожа на ту, яка була в попередній редакції п. 214.6 ПКУ, але тепер у ній ще згадуються й норми втрат виноматеріалів та соків під час виробництва алко-напоїв.

Нагадуємо:

— Норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу затверджені постановою КМУ від 28.10.2022 № 1218;

— Норми виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв затверджені постановою КМУ від 22.11.2022 № 1310.

Що стосується норм втрат виноматеріалів та соків під час виробництва алко-напоїв, то акцентуємо, що такі норми вже затверджені КМУ і містяться вони в других зі згаданих нами вище Норм.

У разі незабезпечення нормативного виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів, допущеного з вини виробника під час їх виробництва, базою оподаткування є кількість спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спиртових дистилятів, яка визначається як різниця між кількістю, яку можна було б виробити з дотриманням затверджених КМУ норм виходу, і фактично виробленою кількістю спирту тощо. За наявності наднормативних втрат спирту тощо базою оподаткування є наднормативно втрачена їх кількість.

Крім того, зазначено, що за наявності наднормативних втрат спирту, виноматеріалів, соків (?..) під час виробництва алко-напоїв або наднормативних виробничих втрат алко-напоїв базою оподаткування є кількість таких наднормативно втрачених товарів (продукції).

Адже, наприклад, виноматеріали є одним з видів «виноробної продукції» (п.п. 14.1.26 ПКУ), і у відповідних випадках (див. п. 225.9 ПКУ) вони мають оподатковуватись акцизом за ставками, встановленими п.п. 215.3.1 ПКУ на виноробну продукцію. А от соки не є підакцизним товаром/сировиною, тож як може кількість втрачених соків бути базою оподаткування акцизом?..

Нафтопродукти. Щодо втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування, то тут теж зазначили, що такі норми затверджуються КМУ. Нагадуємо читачам, що відповідні норми затверджені постановою КМУ від 05.08.2020 № 686.

А за наявності наднормативних втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування та якщо з таких обсягів акцизний податок не сплачувався або сплачувався за пільговою ставкою (!), базою оподаткування є втрачений під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування обсяг нафтопродуктів, який перевищує норми втрат, затверджені КМУ.

Тож можна подякувати за це застереження, бо воно може захистити від повторного оподаткування акцизом тих самих обсягів втраченого пального, але треба буде подбати й про докази того, що акциз за ними у повній ставці було сплачено…

Пункт 214.6 ПКУ тепер значно «розжирів». Особливо не радують «тютюнові» новітні «винаходи». Адже замість того щоб реформувати БЕБ і забезпечити надійний контроль з цього боку, депутати вирішили встановити для усіх «тютюнників» щось на кшталт МАЗ (мінімального акцизного зобов’язання)…