Перевірки бюджетного відшкодування та ПДВ-мінуса за п.п. 78.1.8 ПКУ

Позапланова перевірка БВ — підстави

Отримати бюджетне відшкодування можна тільки після того, як заявлену суму узгодять податківці (п. 200.10 ПКУ). Таке узгодження зазвичай проводиться за результатами камеральної перевірки даних декларації (п. 200.10 ПКУ). Але також може бути призначена і документальна позапланова перевірка (п. 201.11 ПКУ).

Коли може бути проведена документалка? Тут ситуація доволі неоднозначна. У п. 200.11 ПКУ сказано, що позапланову документальну перевірку бюджетного відшкодування контролюючий орган має право провести у порядку, передбаченому п.п. 78.1.8 ПКУ.

У свою чергу, за вимогами п.п. 78.1.8 ПКУ документальна позапланова перевірка проводиться, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПКУ, та/або з від’ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. Причому, як уточнюється в другому абзаці п.п. 78.1.8 ПКУ, документальна позапланова перевірка в цьому випадку проводиться виключно щодо законності декларування заявленого БВ та/або з від’ємного значення в розмірі більше 100 тис. грн.

Отже, конструкція п.п. 78.1.8 ПКУ свідчить про два окремих (самостійних) випадки проведення документальної позапланової перевірки. А саме, якщо:

1) подана декларація, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ;

2) задекларовано ПДВ-мінус, який становить більше 100 тис. грн.

Тобто критерій у «100 тис. грн» відноситься саме до декларування від’ємного значення з ПДВ, а не до декларування бюджетного відшкодування.

А ось документальна позапланова перевірка бюджетного відшкодування має проводитися за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПКУ. (ср. ) Однак спеціальних таких підстав у розд. V ПКУ не знайти. Зважаючи на це, можна було б зробити висновок, що натепер ПКУ взагалі не передбачає підстав для проведення позапланової документальної перевірки бюджетного відшкодування.

Виходить, підтвердження правомірності заявленого бюджетного відшкодування повинно обмежуватися тільки камеральною перевіркою. Хоча навряд чи з цим погодяться податківці.

У нинішніх роз’ясненнях фіскали уникають прямої відповіді на запитання, у яких випадках може проводитися позапланова документальна перевірка бюджетного відшкодування. Але практика (Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ) свідчить про те, що документальні позапланові перевірки бюджетного відшкодування все ж таки призначаються. При цьому такі перевірки не залежать від того, яка сума бюджетного відшкодування була задекларована, — до 100 тис. грн чи більше цієї суми. Тож вочевидь відсутність чітких, визначених ПКУ випадків перевірки податківці сприймають як можливість проводити документальні позапланові перевірки БВ без якихось обмежень — якщо вони вважають за необхідне проведення такої перевірки. Наприклад, якщо під час проведення камеральної перевірки фіскали запідозрили, що платник включив до БВ податковий кредит (ПК) за товарами, які могли бути знищені війною (див. роз’яснення ДПСУ від 14.06.2023). А такий ПК за знищеними (втраченими) унаслідок війни товарами, нагадаємо, до обрахунку суми бюджетного відшкодування не включається. Його зараховують до складу ПК наступного звітного періоду до повного погашення (п.п. 69.29 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Утім, як свідчать дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не дуже багатьом платникам, які декларують бюджетне відшкодування, призначають позапланову документальну перевірку. Логічно припустити, що документальні БВ-перевірки світять, тільки якщо під час камеральної перевірки виявлені ризики, які вимагають проведення документальної перевірки. Проте в більшості випадків узгодження БВ обмежується лише камеральною перевіркою. Щоправда, повністю виключати можливість проведення позапланової документальної перевірки бюджетного відшкодування не можна.

Строки позапланової перевірки БВ

На сьогодні діють загальні строки проведення документальних перевірок бюджетного відшкодування, встановлені п. 200.11 ПКУ, —

(див. детальніше у статті «Строки перевірок щодо відшкодування ПДВ зменшили» // «Податки & бухоблік», 2023, № 20). А у разі якщо така декларація подана пізніше — за днем її фактичного подання. При цьому рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку для проведення камералки.

Разом з тим за вимогами п.п. 69.2¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ під час дії воєнного стану документальні перевірки проводяться виключно за наявності безпечних умов для проведення перевірки. А саме безпечного:

— доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування таких платників податків;

— доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

— проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Відтак, за відсутності безпечного доступу до територій, приміщень, майна, документів платника податків, фіскали не зможуть документально перевірити заявника бюджетного відшкодування.

Докладно про те, як отримати бюджетне відшкодування, див. у статті «Бюджетне відшкодування ПДВ: в які строки його зараз можна отримати?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 22.

Позапланові перевірки ВЗ

Як вже зазначалося, п.п. 78.1.8 ПКУ передбачає проведення документальної позапланової перевірки ще й від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. Тому якщо сума ПДВ-мінуса менше цієї величини, то призначати документальну перевірку податківці не мають права.

Отже, якщо бюджетне відшкодування не заявлялося і від’ємне значення з ПДВ (рядок 21 декларації) становить менше 100 тис. грн, хвилюватися про документальну позапланову перевірку немає причин.

Тобто це не «суцільна», а «вибіркова» перевірка.

Таку документальну позапланову перевірку проводять протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання декларації, в якій задекларовано ПДВ-мінус.

Зауважте! Суди підкреслюють, що встановлена п.п. 78.1.8 ПКУ умова перевищення 100 тис. грн як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від’ємного значення з ПДВ як окремого від суми БВ показника податкового обліку (див. постанову ВС від 19.10.2022 у справі № 260/1644/19). Тобто така перевірка може бути призначена незалежно від того, заявлено платником бюджетне відшкодування чи ні (див. постанову ВС від 03.05.2022 у справі № 140/3008/21).

Відтак, перевірки від’ємного значення і перевірки бюджетного відшкодування різні за своєю суттю і наслідками. Твердження податківців про те, що перевірка БВ здійснювалась у межах перевірки декларації з ПДВ, як перевірка одного з показників, відображених у ній, є безпідставними та необґрунтованими. Позаяк предметом перевірки не є саме декларація та всі її показники, а є виключно достовірність декларування ПДВ-мінуса. Для перевірки ж БВ установлений окремий порядок. А отже, за результатами перевірки від’ємного значення не може бути відмовлено в наданні бюджетного відшкодування. Детальніше див. у статті «ПДВ: перевірки бюджетного відшкодування та від’ємного значення» // «Податки & бухоблік», 2020, № 92. А про наслідки декларування ПДВ-мінуса читайте у статті «Від’ємний ПДВ: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2022, № 66.

Врахуйте! Податківцям забороняється повторно (за той самий період) проводити документальні позапланові перевірки за п.п. 78.1.8 ПКУ, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок.