Реєструємося платником ПДВ із запізненням: наслідки

Коли виникає обов’язок зареєструватися платником ПДВ

За загальним правилом особа має зареєструватися платником ПДВ, якщо

Як визначається період 12 місяців та які операції включаються до підрахунку 1 млн грн — зможете детально з’ясувати за допомогою статті «1 млн для ПДВ-реєстрації: як порахувати? // «Податки & бухоблік», 2023, № 12.

Щодо платників єдиного податку (ЄП), то поки вони перебувають на ЄП за ставкою 5 %, вони можуть не турбуватися про реєстрацію платником ПДВ — незалежно від обсягів оподатковуваних операцій з постачання за останні 12 календарних місяців.

Але як тільки з ЄП 5 % вони переходять на загальну систему, ситуація змінюється. Обсяг оподатковуваних операцій за останні (попередні) 12 календарних місяців стає для них актуальним. При цьому у підрахунок 12 місяців потрапляє і період роботи на ЄП*. І якщо є факт перевищення, то і ПДВ-реєстрація є обов’язковою.

* Єдине, слід урахувати, що постачання, здійснені в період спецЄП (тобто ЄП 2 %), у підрахунку 1-мільйонного порога не враховуються. Адже операції, здійснені платниками спецЄП, вважаються такими, які не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). А необ’єктні постачання не включають у реєстраційний мільйон.

Строки подання заяви — загальний випадок

Подати заяву на ПДВ-реєстрацію (ф. № 1-ПДВ) при виникненні підстав для обов’язкової реєстрації в загальному випадку потрібно

Наприклад, 1-мільйонний обсяг оподатковуваних операцій було перевищено в лютому 2024 року. В цьому випадку Заяву за ф. № 1-ПДВ потрібно подати не пізніше 11 березня 2024 року (з урахуванням того, що 10 березня припадає на вихідний, а отже, останнім днем строку вважається наступний за вихідним робочий день — п. 183.6 ПКУ).

При плануванні дати подання заяви треба врахувати такі моменти:

— відповідно до п. 183.9 ПКУ та п. 3.11 Положення № 1130* реєстрація платником ПДВ у випадку обов’язкової реєстрації здійснюється датою внесення відповідного запису в Реєстр платників ПДВ, а не першим числом місяця. А на внесення такого запису податківцям відводиться три робочих дні після надходження заяви (якщо немає підстав для відмови в її прийнятті);

* Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130.

— заяву ф. № 1-ПДВ можуть прийняти і не одразу. Інколи платнику доводиться робити декілька спроб. Податківці можуть знайти недоліки в оформленні заяви. Також можуть запросити подання документів, що підтверджують відповідність критеріям обов’язкової реєстрації (досягнення обсягу в 1 млн) (ми про це ще будемо говорити далі). Так от, як наслідок, ви можете не вкластися у відведений 10-денний строк для подання заяви. А це несе ризики. У разі порушення встановленого строку подання заяви податківці будуть вважати, що з наступного (після спливу встановленого строку) дня і до дати реєстрації платника ПДВ суб’єкт господарювання буде нести відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту (ПК) (п. 183.10 ПКУ). Навіть незважаючи на те, що первісно заява подана вчасно (хіба що зможемо оскаржити протиправну відмову в прийнятті заяви).

Строки подання заяви — перехід зі спрощенки

Є свої нюанси для платників, які переходять з ЄП ставка 5 % (тобто без ПДВ) на загальну систему оподаткування. Пункт 184.3 ПКУ говорить, що якщо такий платник відповідає вимогам обов’язкової реєстрації (тобто в якого обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців були більше 1 млн грн*), то заява на обов’язкову ПДВ-реєстрацію подається

* Без урахування обсягів постачання у період перебування на спецЄП (тобто 2 %), якщо платник ЄП до 01.08.2023 встиг побувати на спецЄП (див. вище).

Наприклад, платник перейшов з ЄП ставка 5 % на загальну систему оподаткування з 01.01.2024. З 01.01.2023 він був на спецЄП, з 01.08.2023 на ЄП ставка 5 %. Обсяг оподатковуваних операцій за попередні 12 календарних місяців (тобто за січень — грудень 2023) без врахування обсягу постачань у періоді перебування на спецЄП (січень — липень 2023) перевищив 1 млн грн. У цьому випадку подати заяву на ПДВ-реєстрацію потрібно було не пізніше 10.01.2024.

Але тут є такий момент. Якщо платник переходить на загальну систему добровільно (перехід не пов’язаний з перевищенням ліміту ЄП-доходу) — то заяву на ПДВ-реєстрацію він може подати одночасно з заявою про відмову від ЄП (або пізніше, але до кінця останнього кварталу роботи на ЄП). У такому разі він може стати платником ПДВ вже з першого числа календарного місяця, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Така можливість передбачена передостаннім абзацом п. 183.9 ПКУ.

Наслідки несвоєчасної реєстрації

Відповідно до п. 183.10 ПКУ особа, яка вчасно не зареєструвалася платником ПДВ:

При цьому ПКУ прямо не називає дату, з якої особа несе відповідальність на рівні зареєстрованого платника. Але податківці традиційно вважають, що така дата настає

Наприклад, 1-мільйонний обсяг оподатковуваних операцій платником на загальній системі було перевищено в грудні 2023 року. Заяву за ф. № 1-ПДВ потрібно було подати не пізніше 10.01.2024. Суб’єкт господарювання, який цього не зробив, потрапляє під дію п. 183.10 ПКУ починаючи з 11.01.2024.

Чи, наприклад, з 01.01.2024 експлатник ЄП ставка 5 % опинився на загальній системі і виявилось, що за останні 12 місяців (січень — грудень 2023) 1-мільйонний обсяг оподатковуваних операцій ним перевищений. Заяву за ф. № 1-ПДВ потрібно було подати не пізніше 10.01.2024. Суб’єкт господарювання, який цього не зробив, потрапляє під дію п. 183.10 ПКУ починаючи з 11.01.2024.

Тож усі операції з постачання товарів чи послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191 ПКУ), здійснені таким суб’єктом господарювання починаючи з 11.01.2024, мають для нього ті ж самі ПДВ-наслідки, що й для зареєстрованого платника. Тобто

При цьому: право на ПК будуть давати податкові накладні (ПН) та їх замінники, складені контрагентами за операціями, здійсненими починаючи з фактичної дати реєстрації платником ПДВ.

Тобто в періоді з 11.01.2024 до дати фактичної ПДВ-реєстрації

Але це ще не все. На додачу до цього ПДВ-зобов’язання, які виникли за операціями, здійсненими з 11.01.2024 до дати реєстрації платником ПДВ,

Варто врахувати, що відповідно до п. 202.1 ПКУ, якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

При цьому податківці наголошують на тому, що

Наприклад, 1-мільйонний обсяг оподатковуваних операцій платником на загальній системі було перевищено в грудні 2023 року. Заяву за ф. № 1-ПДВ платник подав лише 19.01.2024, а зареєстрували його платником ПДВ (внесли запис у Реєстр) 23.01.2024. Так ось, у цьому випадку першим звітним періодом буде «нестандартний» звітний період — період з 23.01.2024 по 29.02.2024. При цьому, як зазначають податківці, включити в цю декларацію операції, здійснені в періоді з 11.01.2024 до 23.01.2024, платник не має права. Отже, податківці самостійно донарахують ПЗ за період з 11.01.2024 до 23.01.2024 (якщо, звісно, в цей період були операції, які мали оподатковуватись ПДВ) і за це нарахують штраф за ст. 123 ПКУ: у розмірі 10 % від занижених ПЗ (за п. 123.1 ПКУ) або в розмірі 25 % від занижених ПЗ при умисному порушенні (п. 123.2 ПКУ).

А ось що стосується штрафів за нереєстрацію ПН за операціями, які виникли в період з 11.01.2024 до 23.01.2024 (тобто до дати ПДВ-реєстрації), вважаємо, що їх застосовувати підстав немає. Адже особа, не маючи реєстрації платника ПДВ, фізично не могла їх реєструвати. Тим паче що п. 183.10 ПКУ говорить саме про відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника.

Та й податківці зазначали, що у ПКУ відсутні законодавчі підстави для складання і реєстрації ПН на операції, здійснені в періоді з дня, що настає за граничним днем, установленим для подання заяви, до дати реєстрації особи як платника ПДВ (лист ДПСУ від 17.04.2020 № 1596/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Проблеми заяви 1-ПДВ

Отже, ми з’ясували, що пропуск строку подання заяви ф. № 1-ПДВ має досить неприємні наслідки. І чим довше не реєструємось, тим більше втрачаємо за рахунок неможливості формувати ПК.

При цьому для платників інколи стає несподіванкою, що

Так, у п. 3.9 Положення № 1130 сказано, що якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, то протягом 3 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Виправлення «недоліків» заяви, звісна річ, буде відтягувати дату реєстрації платником ПДВ.

Як правило, як підстави неприйняття заяви (з пропозицією подати нову заяву) податківці зазначають:

— або недоліки в заповненні заяви (некоректно вказано причину/причини* реєстрації тощо);

* Адже в деяких випадках вимагається показувати одразу дві причини реєстрації. Як у тому ж випадку переходу з ЄП на загальну систему (див. примітку «* У разі обрання цієї позиції одночасно має бути обрана одна із попередніх позицій, що відповідає статті 181 або 182 розділу V Кодексу та стосується відповідно умов обов’язкової або добровільної реєстрації» в додатку із причинами реєстрації).

— або неподання платником документів, які підтверджують, що він досяг критерію обов’язкової реєстрації платником ПДВ (1 млн грн). При цьому варто зазначити, що подання таких документів (з метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи критеріям реєстрації) формально передбачено лише на запит податківців (п. 3.8 Положення № 1130).

Адже дивіться, як сформульовано відповідну норму: «З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, така особа відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу подає до контролюючого органу документи, що підтверджують такі відомості.»

А це про право податківців отримувати від платника інформацію у визначеному законодавством порядку (п.п. 20.1.2 ПКУ), тобто за письмовим запитом (п. 73.3 ПКУ), в якому вони мають вказати, що саме їм потрібно.

Втім податківці цю норму сприймають по-різному. Хтось каже, що це одна з топпричин відмови в ПДВ-реєстрації (див. тут). Хтось каже, що такі документі подаються саме на вимогу податківців (див. тут).

На цьому тлі, як здається,

При цьому підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (накладні, акти виконаних робіт, касові чеки, тощо). Причому податківці хочуть бачити саме «документальне підтвердження сукупного перевищення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, за останні 12 календарних місяців 1 млн гривень». Інколи досить важко підтвердити це саме копіями первинки. Тож тоді підійдуть також копії раніше поданої звітності.

До речі, заява ф. № 1-ПДВ подається саме в електронній формі (п. 183.7 ПКУ). Ідентифікатор електронної форми J/F1310110. При цьому реалізовано можливість подати одночасно з заявою документ довільного формату (J/F1360102), через який, власне, і можна надати податківцям підтверджуючі документи.

Хоча в деяких роз’ясненнях податківці взагалі говорять, що такі підтверджуючі документи потрібно подавати на паперових носіях до загального відділу контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Більш детально питання реєстрації та анулювання реєстрації платника ПДВ ми розглянемо найближчим часом в окремому тематичному випуску «Податки & бухоблік».