Заборгованість за укладеним цивільно-правовим договором може бути списана (1) після завершення строку позовної давності або ж (2) до його завершення. Водночас строки позовної давності все ще залишаються призупиненими до кінця воєнного стану (див. статтю «Строки позовної давності ще не стартували?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 66). Тож перший випадок залишаємо «за бортом» та зосередимося на другому.
Якщо вам простили заборгованість за договором, то перш за все слід чітко розуміти, що саме прощено/анульовано: основну суму боргу, проценти, комісію та/або суму штрафних санкцій (пені). Від цього залежатиме порядок їх оподаткування та необхідність декларування таких доходів у податковій декларації про майновий стан та доходи (далі — податкова декларація).
За загальним правилом, якщо кредитор у 2023 році простив (анулював) за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності основну суму боргу фізособи — платника податку, у сумі, що перевищила 1675 грн, то вона включається до оподатковуваного доходу як додаткове благо (див. п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).
Виняток — основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Вона не оподатковується взагалі на підставі абзацу третього п.п. 165.1.55 ПКУ.