Заборгованість за договором анулювали. Ура?

Що за заборгованість?

Заборгованість за укладеним цивільно-правовим договором може бути списана (1) після завершення строку позовної давності або ж (2) до його завершення. Водночас строки позовної давності все ще залишаються призупиненими до кінця воєнного стану (див. статтю «Строки позовної давності ще не стартували?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 66). Тож перший випадок залишаємо «за бортом» та зосередимося на другому.

Якщо вам простили заборгованість за договором, то перш за все слід чітко розуміти, що саме прощено/анульовано: основну суму боргу, проценти, комісію та/або суму штрафних санкцій (пені). Від цього залежатиме порядок їх оподаткування та необхідність декларування таких доходів у податковій декларації про майновий стан та доходи (далі — податкова декларація).

Прощено основну суму боргу

За загальним правилом, якщо кредитор у 2023 році простив (анулював) за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності основну суму боргу фізособи — платника податку, у сумі, що перевищила 1675 грн, то вона включається до оподатковуваного доходу як додаткове благо (див. п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Виняток — основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Вона не оподатковується взагалі на підставі абзацу третього п.п. 165.1.55 ПКУ.

Та повернемося до ситуації, за якої прощена основна сума боргу (кредиту) — це оподатковуваний дохід.

Кредитором, що її простив, може виступати не тільки банк, а й інша юридична чи фізична особа (наприклад, підприємство, на якому ви працюєте), яка, припустимо, простила за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності основну суму боргу за договором займу (див. п.п. 14.1.95 ПКУ та лист ДПСУ від 27.12.2023 № 4912/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).

Увага! Кредитор зобов’язаний повідомити вас (тобто боржника) про прощення основної суми боргу (кредиту) в один з таких способів, передбачених п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ:

— рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

— шляхом укладення відповідного договору;

— надати повідомлення під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.

Якщо повідомлення мало місце, то кредитор відобразить дохід боржника у вигляді додаткового блага в 4ДФ Об’єднаного звіту. А ось

Якщо кредитор належним чином не повідомив про прощення основної суми боргу (кредиту), то він зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо такого доходу (утримати з такого доходу ПДФО/ВЗ та відобразити його суму в 4ДФ). При цьому натуральний коефіцієнт не застосовується до суми прощеної заборгованості (див. лист ДПСУ від 01.09.2023 № 2783/ІПК/99-00-24-03-03-06).

Ще одне питання, яке тут розглянемо: як у 2023 році оподатковується основна сума боргу (кредиту) фізособи, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 1675 грн? Відповідь — не оподатковується. Підстава — абзац перший п.п. 165.1.55 ПКУ.

Прощено проценти, комісію, штрафи, пеню

І відразу з приємного. Підпункт 165.1.55 ПКУ виводить зі складу оподатковуваних доходів суму процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Тобто ПДФО та ВЗ з такого доходу сплачувати не потрібно.

Водночас будьте уважні!

На цьому наполягають податківці в листі Офісу великих платників податків ДПС від 30.01.2024 № 489/ІПК/31-00-04-03-01-10 (ср. ).

Йдемо далі. Не оподатковується ПДФО та ВЗ сума процентів, комісій та інших платежів за договором про споживчий кредит або іншим договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з п. 11 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VIII (далі — Закон № 1734). Це визначено абзацом четвертим п.п. 165.1.55 ПКУ.

У період дії в Україні воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування позичальник має право звернутися до кредитора із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором, передбаченим ч. 2 ст. 3 Закону № 1734, предметом забезпечення за яким є нерухоме майно (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий або дачний будинок, об’єкт незавершеного житлового будівництва), що відповідає хоча б одній із ознак, перелічених в пп. 1 — 3 п. 8 розд. IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1734.

При цьому в загальному випадку обов’язок сплати позичальником за договором про споживчий кредит грошового зобов’язання (основної суми кредиту, процентів, комісій та інших платежів) поновлюється з дня (але не пізніше ніж через 180 днів після дня припинення чи скасування воєнного стану):

— отримання позичальником відповідно до законодавства компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок збройної агресії рф нерухоме майно, що було предметом забезпечення за таким договором, або

— відновлення такого майна за рахунок держави.

При цьому сума нарахованих, але не сплачених за договором про споживчий кредит процентів, комісій та інших платежів за період з 24 лютого 2022 року до дати відновлення сплати грошового зобов’язання не підлягає сплаті позичальником та відшкодовується кредитору відповідно до законодавства за рахунок держави-агресора.

Самоперевірка, або Згадати все

Ви маєте право отримати в податковій Відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (далі — довідка про доходи).

Якщо у вас є електронний підпис, то замовити таку довідку можна, наприклад, в електронному кабінеті платника на сайті ДПСУ. Шлях: Головна — ЕК для громадян. Натискайте на поле «Запит про суми виплачених доходів». Обираєте період, за який хочете отримати довідку (І квартал 2023 року — ІV квартал 2023 року), а потім зберігаєте та підписуєте документ.

Готову довідку знайдете за шляхом: Головна — Вхідні/вихідні документи — Вхідні.

Так, у графі 13 під кодом ознаки доходу:

— «189» будуть неоподатковувані доходи, що перелічені в п.п. 165.1.55 ПКУ (див. вище);

— «126» — оподатковувана основна сума прощеного (анульованого) боргу — додаткового блага (шукайте в графі 6 назву вашого кредитора, а в графі 7 суму доходу). При цьому, якщо було повідомлення про прощення, то у графах 9 — 12 будуть проставлені нулі. Суму ПДФО та ВЗ з такого доходу ви обчислюєте та сплачуєте самостійно на підставі податкової декларації.

Також замовити довідку про доходи можна в застосунку Дія.

Податкова декларація

Обов’язок. Обов’язок подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за підсумками 2023 року виникає у випадку отримання оподатковуваних доходів у вигляді прощеного (анульованого) боргу, з якого платнику податків слід сплатити самостійно ПДФО/ВЗ.

Суми ПДФО та ВЗ, що підлягають сплаті самостійно, проставляєте в графах 6 та 7 цього рядка.

А ось якщо вам прощено (анульовано) до закінчення строку позовної давності основну суму боргу за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), то оподатковувану суму такого боргу окремо зазначаєте в рядку 10.13.1 розд. ІІ податкової декларації. Знову ж таки, зобов’язання з ПДФО та ВЗ, що підлягають сплаті самостійно з такого доходу, проставляєте в графах 6 та 7 цього рядка. Крім того, якщо бажаєте розстрочити суму зобов’язань, визначених за оподатковуваною прощеною основною сумою боргу за іпотечним кредитом, то разом із декларацією подаєте до податкової:

1) заяву в довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та

2) коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення потреби здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Увага! Інформацію про подання разом з податковою декларацією зазначених документів вказуєте в заключній частині такої декларації нижче реквізиту «Доповнення до податкової декларації довільної форми (подається відповідно до підпункту «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України)». У графі «Зміст доповнення» описуєте перелік доповнень до декларації й мотиви їх подання, а у графі «Кількість додатків» зазначаєте кількість таких доповнень (або для електронної форми декларації — кількість доданих додатків з документом довільного формату).

Пояснимо, про яке розстрочення йде мова.

Фізособа має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованого на основну суму боргу (кредиту) за іпотечним кредитом, прощену (анульовану) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Погашаєте їх рівними частинами кожного календарного кварталу до 20-го числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 січня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до податкової подано заяву та пояснення (див. абзаци другий та третій п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Неоподатковуваний борг. Отримання неоподатковуваних доходів у вигляді прощеного (анульованого) боргу не вимагає подання податкової декларації про майновий стан та доходи. Проте якщо ви з якихось причин подаєте цю декларацію, то такі доходи зазначаєте в загальній сумі неоподатковуваних доходів у рядку 11.3 розд. ІІІ податкової декларації.