Декларуємо інвестиційний прибуток за 2023 рік

Підпункт 164.2.9 ПКУ вимагає включати до складу оподатковуваного доходу фізосіб інвестиційний прибуток від здійснення операцій з інвестиційними активами — цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, вираженими в інших, ніж цінні папери, формах.

Особливості оподаткування інвестприбутку встановлені п. 170.2 ПКУ. При цьому зауважимо, що за тими ж правилами фізособи-резиденти оподатковують інвестприбуток у разі його отримання від операцій з інвестактивами за межами митної території України (див. п.п. 170.11.1 ПКУ). Давайте подивимося, що це за правила.

Прибуток/збиток від реалізації інвестактиву

Облік фінрезультату від операцій з інвестиційними активами фізособа здійснює самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Роблять це у Книзі обліку доходів і витрат за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 23.06.2017 № 591.

Для цілей оподаткування інвестприбутку звітним періодом є календарний рік.

Щоб визначити річний інвестиційний прибуток, спочатку розраховують фінансовий результат (прибуток або збиток) щодо кожного окремого інвестактиву, проданого протягом звітного року.

При цьому майте на увазі, що, крім безпосередньої реалізації інвестактиву, до його продажу прирівнюють операції з:

1) обміну одного інвестиційного активу на інший;

2) зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом;

3) повернення фізособі коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених нею (або особою, у якої інвестактив було придбано прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав у разі:

— виходу особи з числа засновників (учасників) такого емітента;

— зменшення статутного капіталу емітента;

— ліквідації такого емітента.

Таким чином, під час здійснення будь-якої з цих операцій слід розрахувати інвестиційний прибуток (або збиток) від неї.

У загальному випадку

Від’ємний результат такої різниці є інвестиційним збитком.

Для операцій з деривативами п.п. 170.2.2 ПКУ дає інше визначення інвестприбутку. Відповідно до зазначеної норми інвестприбуток визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим за такими операціями, включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів, та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту, у тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами договору.

Вартістю інвестиційного активу, яка бере участь у розрахунку інвестприбутку, визнають:

— документально підтверджені витрати на придбання інвестактиву. При цьому під придбанням розуміються також операції із внесення коштів чи майна до статутного капіталу юрособи-резидента в обмін на емітовані нею корпоративні права;

— вартість, задекларовану особою у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9⁴ розд. ХХ ПКУ, якщо проводилося таке декларування;

— суму держмита та ПДФО, сплачених у зв’язку з даруванням або успадкуванням, якщо інвестактив було подаровано фізособі або успадковано нею.

Особливі правила встановлення вартості інвестактивів законодавство визначає для випадків, коли:

— протягом 30 календарних днів до або після продажу пакета цінних паперів, корпоративних прав чи деривативів купується пакет ідентичних інвестактивів* (п.п. 170.2.4 ПКУ);

— фізособа, яка продала інвестактив зі збитком, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому пакет у наступному звітному (податковому) році (п.п. 170.2.5 ПКУ).

* Ідентичними називають цінні папери або деривативи, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

Але на цих екзотичних ситуаціях ми зупинятися не будемо.

Зверніть увагу! При здійсненні операцій з нерезидентами — пов’язаними особами чи нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), які включені до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2017 № 1045, доходи від продажу інвестактивів визначають у розмірі не нижче, а витрати від придбання — не вище звичайної ціни. Виняток — ситуація, коли покупцем є контрольована іноземна компанія*, у якої продавець інвестактиву є контролюючою особою і яка залишається власником зазначеного інвестактиву станом на кінець звітного періоду його відчуження.

* Про них див. у статті «Контрольовані іноземні компанії: звітність фізособи» // «Податки & бухоблік», 2024, № 25.

Також зауважте: якщо протягом звітного періоду фізособою понесено (нараховано) витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів та деривативів, емітенти яких на момент укладення договору включені Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, такі витрати не враховують при визначенні фінрезультату.

Знайшли прибуток або збиток окремо щодо кожного проданого протягом року інвестактиву? Отже, можна братися до розрахунку загального фінансового результату від усіх операцій із цими активами протягом року.

Загальний фінрезультат: розрахунок та оподаткування

Загальний фінансовий результат від операцій з інвестиційними активами дорівнює сумі інвестприбутків, зменшеній на суму інвестзбитків, отриманих протягом року.

Але при цьому пам’ятайте, що не всі інвестиційні збитки можуть брати участь у розрахунку. Так, не враховують при визначенні загального фінрезультату операцій з інвестактивами збитки, що виникають у разі (див. пп. 170.2.4 і 170.2.5 ПКУ):

— дарування інвестактиву або передачі його у спадщину;

— продажу інвестактиву пов’язаним особам;

— продажу інвестактиву, якщо фізособа протягом 30 календарних днів до чи після продажу пакета цінних паперів, корпоративних прав або деривативів придбає пакет ідентичних інвестактивів;

— продажу інвестактиву за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп наступного року, або придбання опціону на такий викуп.

Це обмеження не застосовується, якщо придбання або продаж цінних паперів та деривативів здійснюється на фондовій біржі, а також у разі:

— придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 % статутного капіталу емітента;

— викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій;

— придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення;

— придбання чи продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.

Дохід у вигляді інвестиційного прибутку обкладається ПДФО за ставкою 18 % (п.п. 167.5.1 ПКУ) та ВЗ за ставкою 1,5 %.

А от суму інвестиційних збитків переносять у зменшення загального фінрезультату операцій з інвестактивами наступних років до повного погашення (п.п. 170.2.6 ПКУ).

Увага! Не включається до загального річного оподатковуваного доходу фізособи (п.п. 170.2.8 ПКУ):

— дохід, отриманий протягом 2023 року від продажу інвестактивів, якщо такий дохід (не прибуток!) не перевищує 3760 грн. Майте на увазі, що з цим розміром слід порівнювати загальний дохід, а не дохід за кожною операцією;

— дохід від відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних фізособою у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані нею як компенсація суми її внеску до установ Ощадбанку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані нею відповідно до закону (п.п. 165.1.40 ПКУ);

— інвестприбуток від операцій з борговими зобов’язаннями НБУ та державними цінними паперами, емітованими Мінфіном та/або Агентством з управління держборгом, з урахуванням курсових різниць (п.п. 165.1.52 ПКУ).

У цих випадках до загального фінансового результату не включають ані доходи від продажу, ані витрати на придбання інвестактивів. Крім того, фінансовий результат цих операцій не підлягає декларуванню (п.п. 170.2.2 ПКУ).

А от у всіх інших ситуаціях загальний фінансовий результат, отриманий протягом року від операцій з інвестактивами, слід відобразити в річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація). Причому зробити це потрібно, навіть якщо продаж інвестактиву здійснювався із залученням професійного торговця цінними паперами, який є податковим агентом (п.п. 170.2.9 ПКУ). Про те, як правильно заповнити декларацію, читайте далі.

Декларування

Для відображення отриманого протягом року інвестприбутку, а також ПДФО та ВЗ від нього призначено рядок 10.8 розділу ІІ податкової декларації. Причому в цьому ж рядку (а не в рядку 10.10) показують іноземний дохід, отриманий фізособою-резидентом від операцій з інвестактивами.

Однак перед заповненням рядка 10.8 слід сформувати та заповнити додаток Ф1 до податкової декларації. Давайте розглянемо його в таблиці нижче.

Заповнення додатка Ф1