Висновок документа
База оподаткування військовим збором визначається податковими агентами без застосування натурального коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 ПКУ
Історія питання. 03.09.2022 набрали чинності зміни, внесені до п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. У результаті цих змін п.п. 1.4 зазначеного пункту було викладено в новій редакції.
Що змінили? Замість слів, що ВЗ утримується, нараховується та сплачується в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, зазначили, що ВЗ утримується, нараховується та сплачується в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ.
Щодо самого порядку утримання, нарахування та сплати, то в розд. IV ПКУ є окрема ст. 168, яка має назву «Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету» ПКУ. Тож, на наш погляд, із зазначеної дати в питаннях, що стосуються порядку утримання, нарахування та сплати ВЗ слід керуватися не тільки приписами, встановленими в розд. IV ПКУ, а саме в його ст. 168, а й тими, що містяться в підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ. Про це ми зазначали в статтях «Натуральний коефіцієнт для військового збору?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 14 та «Військовий збір: наша пісня гарна й нова, починаймо її знову?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18.
А що податківці? Після довгого періоду коливань та надання платникам податків ІПК з різними висновками вони таки вирішили офіційно змінити свою позицію щодо визначення бази нарахування ВЗ. Аргументували змінами в п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. В результаті в Базі знань ДПСУ роз’яснення про незастосування натурального коефіцієнта при визначенні бази оподаткування ВЗ та про незменшення бази оподаткування ВЗ на суму ПСП були переведені в нечинні.
З 16.02.2024 з’явилося нове роз’яснення з висновком, що натуральний коефіцієнт до доходів, виплачених у негрошовій формі, для розрахунку ВЗ застосовується з 03.09.2022. Та протрималося це роз’яснення недовго — до 22.02.2024. Саме цією датою його відправлено до нечинних (див. 126.08 БЗ). Пояснення таке: ДПСУ узгоджує позицію з Мінфіном.
Що маємо на сьогодні? Наразі є цікавий свіженький лист, що коментується. У ньому податківці зазначають: «зважаючи на те, що положеннями п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розділу IV Кодексу для податку на доходи фізичних осіб, то база оподаткування військовим збором визначається податковими агентами без застосування положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу».
Тож фактично ДПСУ для пояснення, чому не можна при визначенні бази оподаткування ВЗ «тягнути» ст. 164 ПКУ, застосувала ті ж самі аргументи, про які ми говорили з самого початку епопеї з ВЗ та змінами, що відбулися в п.п. 1.4 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Чи поставлено крапку в цьому питанні? На жаль, поки що ні. Адже, як зазначалося вище, і раніше ДПСУ надавала платникам податків ІПК з протилежними висновками щодо визначення бази оподаткування ВЗ. Наприклад, у листах ДПСУ від 02.11.2023 № 3900/ІПК/99-00-24-03-03-06 та від 05.09.2023 № 2813/ІПК/99-00-24-03-03-06 містився висновок про необхідність застосування при визначенні бази оподаткування ВЗ натурального коефіцієнта, а в листі ДПСУ від 06.10.2023 № 3447/ІПК/99-00-24-03-03-06 було чітко зазначено, що нормами п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не передбачено застосування до військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПКУ.
Тож чекаємо на появу узгодженого з Мінфіном роз’яснення ДПСУ в Базі знань щодо визначення бази оподаткування ВЗ.
Поки що наші рекомендації залишаються незмінними:
1) не поспішайте проводити перерахунок ВЗ, донараховувати внесок та вносити зміни в 4ДФ. Краще все поставити на паузу;
2) за можливості утримайтесь від надання негрошових доходів фізособам. Причини — ті ж самі, що наведені вище: відсутність узгодженої позиції контролюючих органів щодо визначення бази оподаткування ВЗ.
Ну і, звісно, ви можете отримати ІПК на своє ім’я та керуватися нею в роботі, якщо відповідь, що в ній наведена, вас задовольнить. В іншому випадку відповідь фіскалів можна оскаржити в суді. І якщо слуги Феміди підтримають вас, податківцям доведеться видати нове роз’яснення з урахуванням висновків суду (див. абзац другий п. 53.2 ПКУ).
