Цікава ситуація, чи не так? Запрошуємо вас розглянути її разом. Почнемо з відповіді на перше запитання.
Дні, що підлягають компенсації. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Така щорічна основна відпустка повної тривалості надається за відпрацьований робочий рік. Обчислюють його з дати укладання трудового договору.
Та перш ніж компенсувати, потрібно визначити кількість днів відпустки, на які працівник набув право за період трудових відносин.
Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку за відповідний робочий рік, проводиться відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР ( далі — Закон про відпустки).
Оскільки працівник, про якого йде мова у запитанні, з 1 березня 2022 року по дату звільнення, а саме по 26 січня 2024 року, був увільнений від роботи у зв’язку з військовою службою, то слід звернути увагу на приписи п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки в редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року та з цієї дати. Відповідно до них
період увільнення від роботи у зв’язку з призовом/прийняттям на військову службу включається до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, по 18 липня 2022 року (включно)
За період з 19 липня 2022 року по 26 січня 2024 року (дату звільнення) працівнику не набігали дні відпустки.
Таким чином, працівнику треба виплатити компенсацію за дні щорічної основної відпустки, накопичені по 18 липня 2022 року. Формулу, за допомогою якої можна визначити кількість днів відпустки, що належать працівникові за відповідний робочий рік, ви знайдете наприкінці статті «Неоплачувану відпустку (не) включаємо до відпускного стажу» // «Податки & бухоблік», 2024, № 12.
Розрахунок компенсації. Якщо компенсуються дні відпустки, право на які було набуто до 31 грудня 2023 року, то обчислення компенсації проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році (абзац другий п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 № 100). У ситуації, що наведена в запитанні, працівнику треба компенсувати саме такі дні відпустки. Тож розрахунковий період складуть січень — грудень 2023 року.
У цьому розрахунковому періоді дохід працівнику роботодавцем не нараховувався (остання виплата була у липні 2022 року). Тому середньоденну зарплату обчислюємо з окладу (тарифної ставки) працівника на дату звільнення, тобто на 26 січня 2024 року.
Якщо розмір окладу (ставки) є меншим за розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), то в розрахунку середньої зарплати буде МЗП на дату звільнення (в січні 2024 року — 7100 грн). Також врахуйте зайнятість працівника (працівник із повним чи неповним робочим часом).
Таким чином (див. роз’яснення Мінекономіки від 01.02.2024),
незважаючи на те, що розрахунковий період складають місяці 2023 року, оклад (тарифну ставку) чи МЗП беремо на дату звільнення працівника
Середньоденну зарплату (ЗПсер) для обчислення суми компенсації у випадку, що розглядається, знаходимо так:
ЗПсер = ОМЗП х З х 12 : К,
де ОМЗП — оклад працівника, а якщо він менший за МЗП, то МЗП;
З — зайнятість працівника. Якщо у працівника повна зайнятість, то З = 1. Якщо ж він працює на умовах неповного робочого часу, то З дорівнює частці штатної одиниці, яку обіймає працівник (0,25, 0,5, 0,75 тощо);
12 — кількість місяців 2023 року, що передують місяцю звільнення працівника у 2024 році, та створюють умовний розрахунковий період;
К — кількість календарних днів у розрахунковому періоді (не виключаємо святкові і неробочі дні, оскільки під час дії воєнного стану це звичайні дні).
До речі, більше подробиць, зокрема, щодо обчислення відпускного стажу та компенсації за невикористані дні відпустки ви знайдете в одному з найближчих номерів «Податки & бухоблік».
