Неоплачувану відпустку (не) включаємо до відпускного стажу

Відпустка без збереження зарплати

Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) поділяє відпустки без збереження заробітної плати (або як їх ще називають — відпустки за власний рахунок) на два види.

1. Відпустки за власний рахунок, які надаються роботодавцями в обов’язковому порядку. Скористатися такими відпустками можуть окремі категорії працівників у разі настання подій, перелічених у ст. 25 Закону про відпустки. Відмовити в їх наданні роботодавець не має права. Виняток — працівники, залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136) у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити цим працівникам у наданні будь-якого виду відпустки без збереження зарплати.

2. Відпустки за власний рахунок, які надаються за згодою сторін на підставі ст. 26 Закону про відпустки. Щоб отримати таку відпустку, лише бажання працівника та наявності певних обставин недостатньо. Має бути ще згода роботодавця.

Врахуйте, що відпустки без збереження зарплати можуть бути передбачені й іншими законодавчими актами. Наприклад, згідно з ч. 4 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за кордон або отримав статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО), в обов’язковому порядку надає неоплачувану відпустку тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів. Право на отримання такої відпустки виникло з 19.07.2022*.

* Дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX.