Теми статей
Обрати теми

Оплатили рекламу у Фейсбуці: чи буде ПДВ та репатріація?

Солошенко Людмила, податковий експерт
Підприємство (платник ПДВ) заплатило нерезиденту за послуги реклами в Facebook (Фейсбук). Чи нараховувати з рекламних послуг нерезидента ПДВ? Чи платити податок на репатріацію?

Одразу скажемо, що в такому разі з рекламних послуг нерезидента доведеться нарахувати ПДВ. А ось податок на репатріацію платити не треба. Пояснимо.

ПДВ. Надання рекламних послуг у мережі Інтернет потрапляє в електронні послуги (п.п. «є» п.п. 14.1.565 ПКУ). Місце постачання таких послуг визначають за місцезнаходженням одержувача. А оскільки одержувач — резидент, то місце постачання рекламних послуг перебуває на митній території України. Тому такі електронні рекламні послуги від нерезидента є об’єктом ПДВ (лист ДПСУ від 04.07.2022 № 940/ІПК/99-00-21-03-02-06).

Для підприємства (платника ПДВ) — одержувача електронних послуг від нерезидента це означає, що:

відповідальним за нарахування та сплату ПДВ з електронних рекламних послуг від нерезидента буде підприємство (п. 208.2 ПКУ),

оскільки сплачувати ПДВ самостійно нерезидент повинен тільки (!) при наданні електронних послуг фізособам — неплатникам ПДВ (громадянам і ФОП) — а це не наш випадок. Детальніше про це див. статтю «Електронні послуги у ЗЕД» // «Податки & бухоблік», 2024, № 37;

ПЗ з послуг нерезидента треба нарахувати за першою подією (оплатою послуг / отриманням послуг, п. 187.8 ПКУ). Хоча, зазвичай, першою подією в такому разі виявиться оплата. У зв’язку з чим і п. 208.51 ПКУ визначено, що документом, який підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом, є будь-який документ, що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, у тому числі відправлений в електронній формі засобами електронного зв’язку;

базою для нарахування ПЗ буде договірна (контрактна) вартість рекламних послуг в інвалюті (перерахована в гривні за курсом НБУ на дату виникнення ПЗ — першої події, п. 190.2 ПКУ). Тому при перерахуванні нерезиденту передоплати за послуги (перша подія) суму авансу перераховують у гривні за курсом НБУ на дату списання коштів з поточного рахунку підприємства. Причому важливий саме курс на дату списання коштів з поточного рахунку підприємства, незалежно від фактичної дати отримання коштів нерезидентом (лист ДПСУ від 29.04.2020 № 1749/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Якщо передоплата за рекламні послуги здійснювалася з корпоративної картки, то суму перераховують у гривні за курсом НБУ на дату списання коштів з карткового рахунку (детальніше див. «Оплатили рекламу у Фейсбуці з КПК: як підтвердити витрати?» // «Податки & бухоблік», 2019, № 52). При цьому згори на таку гривневу вартість рекламних послуг треба нарахувати ПДВ за ставкою 20 %, а також

— на підтвердження ПЗ, що виникають, треба скласти і зареєструвати податкову накладну (ПН) з послуг нерезидента (з типом причини «14»; детальніше про складання такої ПН див. окрему статтю тематичного номера). І відобразити операції в декларації: ПЗ у ряд. 6 (п. 208.3 ПКУ) і ПК у ряд. 13 (якщо ПН зареєстрована, пп. 198.2, 201.12 ПКУ).

Врахуйте! Нарахувати ПДВ з рекламних послуг нерезидента повинні і підприємства — неплатники ПДВ. Щоправда, у такому разі ПН вони не складають, проте в місячні строки повинні: подати Розрахунок ПЗ з ПДВ з послуг нерезидента і сплатити задекларовану в ньому суму ПДВ (п. 208.4 ПКУ, БЗ 101.20).

Податок на репатріацію. А ось податок з доходів нерезидента (так званий податок на репатріацію) з рекламних послуг нерезидента платити не треба. Оскільки ще з 2022 року «рекламний» п.п. 141.4.6 ПКУ було виключено (листи ДПСУ від 22.03.2024 №1527/ІПК/99-00-21-02-02, від 28.07.2023 № 2160/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 12.07.2022 № 1026/ІПК/99-00-21-02-02-06). Тому плата нерезиденту за рекламні послуги є звичайною виручкою (п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ), яка податком на репатріацію не оподатковується.

У бухгалтерському обліку підприємства витрати на рекламу будуть витратами на збут (Дт 93 — Кт 632; п. 19 НП(С)БО 16 «Витрат»). У податковоприбутковому обліку операції відобразяться за бухобліковими правилами. Податкових різниць при цьому не виникне. 30 % імпортна різниця з п.п. 140.5.4 ПКУ в такому разі не загрожує (детальніше про неї див. у статті «Імпортні різниці з податку на прибуток» // «Податки & бухоблік», 2024, № 31). Оскільки Фейсбук зареєстрований на такій території і має таку організаційно-правову форму (ОПФ), які не потрапляють до Переліків для цієї різниці.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі