Звіт про управління — податківцям не потрібен!

Звіт про управління — це…

Звіт про управління ст. 1 Закону про бухоблік* визначає як документ, що:

— містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства;

— розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності.

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Складати і подавати Звіт про управління разом із річною фінансовою звітністю зобов’язані виключно великі і середні підприємства. Мікро- і малі підприємства від подання цього Звіту звільнені (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 Порядку № 419*).

* Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабміну від 28.02.2000 № 419.

Причому середні підприємства мають право не відображати у Звіті про управління нефінансову інформацію — тобто інформацію щодо впливу їх діяльності, зокрема на навколишнє середовище, довкілля, соціальні питання, у тому числі питання соціального захисту працівників підприємства, поваги прав людини, боротьби з корупцією та хабарництвом (п. 4 розд. ІІ Методрекомендацій № 982*). Свій вибір середні підприємства закріплюють в обліковій політиці.

* Методрекомендації зі складання звіту про управління, затверджені наказом Мінфіну від 07.12.2018 № 982.

Зауважте!

Вирішальну роль тут відіграє саме розмір підприємства — воно має належати до категорії великих або середніх. Докладніше про градацію підприємств див. у статті «Класифікація підприємств за категоріями: на що впливає та як визначити?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11.

Форму Звіту про управління нормативно не встановлено. Підприємства розробляють її самостійно. Однак є Методрекомендації № 982, де наведено орієнтовні напрями та показники такого Звіту. Водночас підприємство може розкривати іншу інформацію, яку вважає за доцільне (п. 3 розд. ІІ Методрекомендацій № 982).

Кому подають Звіт про управління?

Формально Звіт про управління слід подавати тим же користувачам (і, зокрема, державним органам), яким подається фінансова звітність та консолідована фінзвітність, і в ті ж строки (ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік). При цьому п. 2 Порядку № 419 уточнює: підприємства (крім мікро- та малих) подають Звіт про управління разом з річною фінансовою звітністю. А у разі подання підприємством консолідованої фінзвітності подається консолідований Звіт про управління.

Тобто і Закон про бухоблік, і Порядок № 419 проводять червону лінію між фінансовою звітністю та Звітом про управління. Останній в їх розумінні не є фінансовою звітністю — її складовою частиною. Він тільки подається разом з нею. Однак від цього Звіт про управління не набуває фінзвітного статусу. Отже,

У переліку фінзвітних форм, наведеному у п. 1 розд. II НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», його немає. Не значиться Звіт про управління і серед форм фінзвітності, які відповідно до п. 46.2 ПКУ подаються разом з декларацією з податку на прибуток. Тому податківцям цей Звіт не подають (див., зокрема, листи ДПСУ від 10.04.2024 № 1943/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, від 10.04.2024 № 1940/ІПК/99-00-21-02-02-02 ІПК і від 10.04.2024 № 1938/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК, БЗ 102.20.02). За тих же підстав відмахнувся від Звіту про управління і Держстат (див. лист Держстату від 08.02.2019 № 04.3-13/17-19).

Виходить, зацікавитися Звітом про управління можуть тільки — трудовий колектив, власники, інвестори та інші користувачі, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Оприлюднення Звіту про управління

Звіт про управління є супутником оприлюднення річної фінансової звітності разом з відповідним аудиторським висновком (ч. 3 ст. 14 Закон про бухоблік, п. 2 Порядку № 419). Тож

Про те, кого стосується обов’язок оприлюднення фінзвітності, читайте в статті «Річна фінзвітність: оприлюднення» // «Податки & бухоблік», 2024, № 11 (ср. ).

Відтак, великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, середні підприємства і малі підприємства, які є суб’єктами господарювання державного сектора економіки, Звіт про управління у складі річної фінзвітності за 2023 рік мають оприлюднити не пізніше ніж до 1 червня 2024 року. А от великі підприємства — емітенти цінних паперів, публічні акціонерні товариства, природні монополісти та видобувачі повинні були оприлюднити фінзвітність за 2023 рік не пізніше ніж до 30 квітня 2024 року.

А якщо не оприлюднити фінзвітність? Чим це загрожує?

За нормами ст. 163¹⁶ КУпАП за порушення порядку оприлюднення фінзвітності або консолідованої фінзвітності разом з аудиторським звітом передбачено адмінштраф у розмірі від 17000 до 34000 грн. А за повторне вчинення такого порушення розмір адмінштрафу складе вже від 34000 до 51000 грн.

Але ще раз наголосимо: Звіт про управління не входить до складу фінансової звітності.

І нехай штрафи накладає Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (ст. 244²² КУпАП). А в аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту, щонайменше, має наводитися інформація про узгодженість фінансової інформації у Звіті про управління (консолідованому Звіті про управління) з фінзвітністю (консолідованою фінзвітністю) за звітний період та/або з іншою інформацією, отриманою аудитором під час аудиту, а за наявності суттєвих викривлень у Звіті про управління — опис таких викривлень та їх характер (п.п. 5 ч. 3 ст. 14 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII). Це не привід застосовувати адмінштраф за ст. 163¹⁶ КпАП!

Ще пам’ятайте! У зв’язку з воєнним станом (ВС) підприємствам дозволено оприлюднювати річну фінансову звітність протягом 3 місяців після закінчення ВС у повному обсязі за весь період неоприлюднення (п.п. 4² п. 1 Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX). Тому в період дії ВС, а також протягом 3 місяців після закінчення ВС посадові особи таких підприємств звільняються від адмінштрафу за порушення строків оприлюднення фінзвітності разом з аудиторським звітом (п.п. 4¹ п. 1 Закону України від 03.03.2022 № 2115-IX, детальніше див. «Не оприлюднили фінзвітність? Адмінштрафу не буде!» // «Податки & бухоблік», 2022, № 59).